Вже 30 років при історико-філологічному факультеті Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. В. Ушинського успішно діє археологічна лабораторія, започаткована восени 1995 року професором Андрієм Добролюбським. Наразі її очолює відомий європейський вчений, співробітник університету, член-кореспондент Німецького археологічного інституту, Ігор Бруяко. При лабораторії також працює знаний археозоолог Олена Секерська.
Про роботу археологічної лабораторії та її плани на 2025 рік на своїй сторінці у Фейсбук розповів ректор університету Андрій Красножон.
Археологічну практику студенти проходять при постійних експедиціях на Нижньому Дунаї (Картал-Орлівка), в середньовічній Аккерманській фортеці та на Приморському бульварі в Одесі (спільно з Інститутом археології НАНУ). У цьому, ювілейному сезоні, заплановані розкопки на Карталі та Приморському бульварі, повідомив Андрій Красножон.
Нагадаємо, нещодавно в Одесі на Приморському бульварі студенти Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. В. Ушинського і співробітники Інституту археології НАН України Георадарну почали розвідку центральної частини Приморського бульвару. Вона має виявити залишки фундаменту Хаджибейського замку.
За словами Андрія Красножона, зараз студенти працюють з апаратурою, яка, немов УЗД, сканує все, що є під поверхнею землі. Вона сприймає електромагнітні хвилі, що відбиваються від об’єктів, які перебувають під землею, і дає картинку, зрозумілу професіоналам.
«Разом із нашим колегою, геодезистом Іваном Галтуренком ми продовжили роботи, розпочаті ще до початку повномасштабного вторгнення, і вже маємо натяки на наявність якихось субструкцій, скупчення каменів, що означає наявність фундаменту в районі пам’ятника Дюку де Рішельє. На Приморському бульварі ми копали у 2020 і 2021 роках, проте ділянку навпроти фунікулера ніхто й ніколи не досліджував, і, за нашими прогнозами, саме тут може міститися фундамент Хаджибейського замку, взятого штурмом у 1789 році військами де Рібаса. Влітку закладатимемо розкоп відповідно до сьогоднішньої розвідки», – розповів у березні Андрій Красножон.
Андрій Красножон наголосив на величезній важливості робіт, що проводяться, і майбутніх розкопок, адже це дасть змогу локалізувати місце розташування і зробити точне датування віку замку. Зокрема, дати відповідь на запитання, хто ж його будував — османи чи литовці.
Що стосується городища “Картал”, воно знаходиться біля села Орлівка Ренійської громади. Це відома археологічна пам’яткаю Городище є багатошаровим місцем декількох поселень, історія деяких походить ще від часів енеоліту.
Тут було відкрито стародавній могильник, приблизно VIII сторіччя до нашої ери, який є найбільшим із знайдених у південно-східній Європі.
Протягом багатьох років на цій території проводяться археологічні розкопки, за цей час тут було знайдено багато артефактів, завдяки яким науковий світ зробив декілька значних історичних відкриттів.
