Раді, що живі: після атаки “шахедів” жителі села Холодна Балка, що під Одесою, лишились без вікон. Атака російських військ сталася в ніч на 5 березня, близько другої години. Вірогідно, дрони ворог запустив на санаторій, що розташований в цьому селі. На щастя, в приміщеннях нікого не було. Проте жителі навколишніх будинків після кількох потужних вибухів лишились без шибок у вікнах. Минув тиждень, а допомогти людям засклити, чи бодай тимчасово закрити вибиті вікна, ніхто так і не прийшов.
З однією з постраждалих родин , поспілкувалась СИЛА ГРОМАД.
Самотужки справляється з бідою родина персіонерки Олени Павлівни Горбонос. Жінці 81 рік, а її чоловіку Миколі, котрий прикутий до ліжка черех хворобу, – 83 роки.Пані Олена веде до свого будинку, який через дорогу від санаторію, на який цілився ворог. Через обстріли росіян половина шибок з вікон повилітали, показує господиня.
“Почула, як бахнули, посипалося все скло, кажу дідові: “Боже, хата валиться…” Я виходжу сюди на поріг, звідти скло, а у веранді купа штукатурки зі стелі”, – каже старенька.
Олена Павлівна мешкає удвох з чоловіком, пан Микола прикутий до ліжка вже 15 років: не може самостійно пересуватись, тільки сидіти. Швидко сховатись в укритті під час повітряної тривоги двом стареньким було не під силу, – встигли лише накритися ковдрами від уламків.
Після удару шахедів двоє пенсіонерів опинилися у безвиході. З Нерубайської сільської ради, до якої територіально відноситься їхнє село, приїхав голова Олег Мишаглі з працівниками. Поспілкувалися з невісткою, яка навідалась того дня до бабусі, взяли документи на житло і пообіцяли повернутися з комісією, яка зафіксує пошкодження і надасть допомогу.
Як назло, ще й на вулиці походнішало: без шибок в хаті літні люди стали замерзати. Останні дні дощить. Довелося 81-річній бабусі самотужки латати вікна, шукати плівку, рядна, цвяхи, аби хоч якось затримати тепло у хаті.
Після атаки шахедів на Холодну Балку минув вже тиждень, та допомогти стареньким нікому: з громади досі не прибула комісія, щоб обстежити руйнування і компенсувати збитки. Увесь цей час пенсіонери потерпають в холоді.“Нічого, вони тоді як оце ж на другий день прийшли описали, документи взяли там і все, і більше нікого не було. Так ці шибки й стоять тут, я думала, воно зразу буде робитися, а воно бачте як сказали: це ше приїдуть перевірять”, – розповідає пані Олена.
Голова Нерубайської сільської ради Олег Мишаглі зв’язався з редакцією, і повідомив, що усім громадянам, в яких постраждало житло внаслідок атаки росіян, буде виплачена допомога, кошти в бюджеті на це передбачені. На запитання, чому стареньким не допомогли закрити вікна від дощу хоча б тимчасово, відповів, що на подвір’ї Олени Павлівни спілкувався з її донькою. Того дня дійсно, до стареньких навідалася дружина сина пенсіонерів. Проте питання, чому ніхто не зарадив постраждалим в біді, та чия в цьому відповідальність, так і лишилось без відповіді.
Та не лише вибитим шклом переймаються господарі. Олена Павлівна веде нас до підсобних приміщень на вулиці, показує курник, який від потужних вибухів зруйнувався. Бідкається: не знає, хто тепер допоможе полагодити господарство?
“Це курочки в мене були тут. Ото як бахнуло, двері відчинились, цегла завалилась з задньої стінки, та й вони повибігали. На другий день я якось їх позбирала.”, – скаржиться пенсіонерка.
До уваги Нерубайської сільської ради, в якій працює цілий соцвідділ, отримує зарплати з коштів платників податків, адресуємо ще одне питання. Старенькій досі, ніхто, за всі ці роки, не запропонував допомоги в догляді за немічним чоловіком.
“Кажуть, що наче якщо доглядати за дідом – теж дається пенсія чи виплати. А мені хто що дає? Отак тягаю його, отак ложу, кажу: піднімай ноги, вже ті ноги не можу підняти, я ледве піднімаю його, він же важкий, не дуже легкий, то й мене ноги болять”, – зізнається Олена Павлівна.
Пані Олена – дитина війни, бо народилась ще під час Другої Світової. Таке враження, що до проблем простих людей всім байдуже. Бо поки рашисти бомблять наші села, наші рідні чиновники теж не поспішають на допомогу своїм жителям…
Детальніше – у ВІДЕО від СИЛИ ГРОМАД:
Авторка – Оксана Піднебесна, відеорежисер – Зоя Бродська
Ви б краше дали адресу, люди вже давно би допомогли, на владу сподіватись- марно втрачати час
просто ждут, когда дед с бабою помрут…