Ірина Лазарєва з двома доньками переїхала до Одеси із Херсону. Їхній будинок зруйнований вщент, першого жовтня туди прилетів снаряд. Жінка розповідає, в той момент знепритомніла.
“Не пам’ятаю цього моменту, лише пам’ятаю, як я відкрила очі й бачу, як наш дім палає. Я прокинулась, прийшла в себе від крику дітей. “Мамо, вставай” вони кричали. Я коли відкрила очі, я побачила, як доньки наді мною прибирають все, що було на мені зверху, я вся була в крові, витерла з обличчя, піднялася, дивилася, що навколо мене весь дім наш палає. Я схопила доньок за руки та вибігла на вулицю в піжамах”, — згадує Ірина Лазарєва.
Анні Лазарєвій 13 років. ЇЇ сестра Еліна на рік менша. Згадують, коли все трапилося, були у своїх ліжках.
“Я вибігаю, кричу, де мама, шукаю її. Бачу, вона знепритомніла і в неї горить волосся. Еля побачила, їх тушила, її присипало, я намагалася привести до тями та струсити з неї ці всі завали, пил, до свідомості її намагаюся привести”, — розповіли доньки Ірини Анна та Еліна.
Дівчат разом з Іриною спочатку доставили до Херсонської обласної дитячої лікарні. З 9 жовтня вони перебувають в Українському медичному Центрі реабілітації матері та дитини.
“Там прооперували дитину, мене, потім вже нас лікарі направили до реабілітаційного центру в міста Одеса. Тут в нас вже далі почали лікувати“, — каже Ірина.
Наразі родина збирається оселитися у квартирі, яку їм надали волонтери. Та потребує допомоги. “Ми збиралися тут піти до школи, нам канцелярії нема, хотілося б канцелярію, якусь до школи, рюкзаки зошити. – А в який клас?. – Восьмий. Якщо ви бажаєте нам допомогти, то можна написати мені на сторінці в “Фейсбуці”. У нас навіть не залишилося не документів, ні грошей, нічого. Все просто згоріло. Можливо, якби я не знепритомніла, я б встигла забрати цей тривожний чемоданчик, який був зібраний з самими необхідними речами. На жаль, сталося, як сталося. Я розумію, що головне, що ми живі, але це дуже боляче в один такий момент залишитися на вулиці без нічого”, — кажуть переселенки.
Джерело – Суспільне Одеса