За 2022 рік із Одеської області до Уповноваженого із захисту державної мови надійшло 192 звернення. Це на 18 відсотків більше, ніж у 2021-му. Такі дані на своїй сторінці в Фейсбук оприлюднила представниця Уповноваженого з захисту державної мови в Одеській області Ярослава Вітко-Присяжнюк.
Повідомлення стосувалися порушення відсутності українськомовної версії веб-сайтів, мови сфери обслуговування, вивісок, освіти, охорони здоров’я, культури, органів місцевого самоврядування тощо. Крім того було проведено 28 заходів державного контролю за застосуванням державної мови, що стосувалися суб’єктів господарювання, діяльність яких здійснювалася в Одеській області.
«Водночас наголошу, що збільшення кількості звернень пов’язане перш за все не зі збільшенням кількості порушень, а зі зростанням правової свідомості наших співгромадян та своєрідною нетерпимістю до порушень мовного законодавства», – зауважила чиновниця.
Сам допис Ярослава Вітко-Присяжнюк присвятила публікації Уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кременем річного публічного звіту про стан дотримання Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у 2022 році.
«Безперечно, минулий рік можна назвати переломним у поширенні українського слова, і для Одещини зокрема. Я завжди наголошувала на тому, що наше місто й регіон загалом був ключовим для рф і саме тому сюди й були кинуті потужні сили в інформаційній, гібридній війні. Одеса мала стати столицею проєкту «новоросія», тому тут настільки активно працювала так звана «п’ята колона» кремля задля насадження ідей «рускава міра» та штучного втягування нашого регіону в російську мовно-культурну парадигму», – висловила своє бачення представниця омбудсмена.
За її словами, після повномасштабного вторгнення російських військ 24 лютого 2022 року значно зросла національна самосвідомість українців. Ключову роль у цьому «загостренні» й своєрідній сепарації від ідей «рускава міра» зіграла мова. Української стало більше як у суспільному просторі, так і в приватному житті наших співгромадян. Водночас українці почали дедалі різкіше та ретельніше реагувати на порушення мовного закону.
«Окремо хотілося б звернути увагу на своєрідний поступ у поширенні української мови у сфері культури. Практично в усіх українських державних і комунальних театрах, в яких до лютого 2022 року вистави виконувалися переважно російською мовою, разом із деколонізацією назв відбувалося переформатування репертуару. Колишній Одеський російський драматичний театр змінив назву на «Одеський обласний академічний драматичний театр», відкрив театральний сезон виставою, яку переклали українською мовою, і повідомив, що відтепер увесь репертуар складатимуть українськомовні вистави. Також відзначу Одеський театр юного глядача імені Юрія Олеші, який після 24 лютого 2022 року показ всіх вистав здійснює виключно державною мовою», – розповіла Вітко-Присяжнюк.
Але, на жаль, чиновниця констатує, що водночас із цим, найбільша кількість показів вистав недержавною мовою відбувалася в Одеській (48,6% вистав) та Харківській (43,9%) областях. Репертуар КУ «Одеський академічний театр музичної комедії ім. М.Водяного» на 72,6% також складався з вистав недержавною мовою. Дещо менше таких вистав мав КЗ «Одеський академічний обласний театр ляльок» – 59,3%. Проте вона висловила сподівання, що надалі ці показники виправляться.
«Зі своїх спостережень відзначу, що після 16 липня 2022 року порушень мовного законодавства майже не було зафіксовано зі сторони представників місцевого самоврядування та органів влади. Водночас такі порушення мали місце бути в першій половині 2022 року. Завдяки спільній роботі у 2022 році розпорядженням начальника Одеської обласної військової адміністрації затверджено програму розвитку та функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя в Одеській області на 2023-2025 роки. Сподіваюся, що 2023 рік ознаменується яскравими ініціативами щодо виконання цієї програми», – додала Ярослава Вітко-Присяжнюк.
Із повним звітом Уповноваженого можна ознайомитися тут.