Річка Кодима, що протікає через території трьох громад Подільського району Одеської області, стрімко втрачає воду. Масштабне замулювання спричинило пересихання криниць у навколишніх селах, через що зневірені мешканці вже виходять на протести. Критичну екологічну ситуацію детально обговорили на засіданні комісії з питань екології та природокористування Одеської обласної ради.
Чотири десятиліття бездіяльності та наслідки для людей
За свідченнями представників місцевих громад, доля річки останні сорок років залишалася поза увагою. За цей тривалий час гідротехнічні споруди (ГТС) повністю занепали, річище критично замулилося, що призвело до помітного зниження рівня ґрунтових вод. Як наслідок, мешканці низки населених пунктів зіткнулися з гострими перебоями у водопостачанні, позбавившись базового життєвого ресурсу.
«Не утримували насамперед гідротехнічні споруди, вони всі в незадовільному стані або зруйновані. Маємо замулені джерела, впав рівень води в колодязях, деякі повністю висохли», — повідомив заступник міського голови Балти Федір Молодець.
Особливо гостро екологічна криза проявилася минулого літа. У Зеленогірській громаді падіння рівня води досягло критичної межі — люди почали вимагати від влади негайного втручання та термінових дій для порятунку водойми.
Пошук винних: взаємні звинувачення екологів та громад
Під час засідання обласної комісії конструктивне обговорення швидко переросло у жорстку дискусію та пошук відповідальних. В обласному департаменті екології переконані, що місцева влада занадто пізно забила на сполох.
«Перше звернення мы отримали лише восени 2025 року, — каже директор департаменту Ірина Шатохіна. — Цікаво, чому громади, які розуміють суть проблеми, не зверталися до басейнових рад? Не було жодної реакції».
Цю позицію підтримав і в.о. начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор’я та нижнього Дунаю Павло Буланович. Він звинуватив представників громад у подвійних стандартах та відсутності реальних управлінських кроків.
«Ви кажете, що гідротехнічні споруди в незадовільному стані, проте навіть не думаєте замовити у нас їх огляд, — зазначив посадовець. — У нас є фахівці, знання, обладнання, але з вашого боку жодних кроків. Балтська громада написала, що провела свої обстеження. А як? Звідки у вас фахівці? Це не дослідження, а фантом! Ви кажете, що ГТС потрібно здавати в оренду, а закон чітко каже — це заборонено. Ви кажете, що не знаєте, кому належать водойми, але при цьому дозволяєте вести там бізнес».
Загроза паводків та відсутність господарів на водоймах
Зі свого боку, представники Подільського району наголошують, що самотужки — без фінансової та координаційної підтримки області — громади з цією катастрофою не впораються. Тим паче, мова йде не лише про Кодиму, а й про десятки інших водних об’єктів регіону.
Окрім посухи, існує й зворотна загроза — неконтрольовані підтоплення через аварійний стан дамб. Перший заступник Подільської районної адміністрації Вадим Мегіс зауважив, що паводки, які відбулися цього року, чітко продемонстрували небезпеку для людей.
«Озера потрібно якось упорядкувати, передати в користування через аукціони, тому що прориви дамб є, а відповідальних за це немає», — підкреслив Вадим Мегіс.
Перші кроки до компромісу: створення робочої групи
Попри гострі суперечки, чиновникам та представникам місцевого самоврядування вдалося дійти спільного рішення щодо подальших дій.
Для порятунку Кодими буде створено спеціальну робочу групу. Найближчим часом вона детально вивчить ситуацію безпосередньо на місці екологічного лиха та підготує комплексні пропозиції для Одеської обласної військової адміністрації (ОВА).
Громади сподіваються, що це стане початком реального відродження річки, а не черговим паперовим рішенням.