Після російських атак на портову інфраструктуру Одещини в Чорне море потрапили великі обсяги соняшникової олії. Вчені фіксують загибель птахів, зміни у хімічних показниках води та потенційні ризики для донних організмів, однак через війну не мають змоги повноцінно дослідити відкрите море.
Науковці наголошують: попри те, що рослинна олія вважається менш токсичною, ніж нафта, її масовий розлив уже має негативні наслідки для морської екосистеми, а частина впливів може проявитися згодом. Про деталі дізнавалося Українське радіо. Одеса.
Поширення плями: що показали супутники
За словами заступника директора з науки Українського наукового центру екології моря, кандидата географічних наук Віктора Коморіна, перші ознаки потрапляння олії в Чорне омре зафіксували 22 грудня 2025 року. Масштабні плями поширювалися від портів Одещини вздовж узбережжя у бік Санжейки. 23 грудня вони дійшли до Одеської затоки, а максимальна площа розповсюдження сягала близько 730 квадратних кілометрів.
“Це не була суцільна, щільна пляма або “нафтова плівка”. Під впливом хвиль і течій олія перерозподілялася, і до берега доходила вже у вигляді емульсії. Згодом штормові процеси відтискали забруднення від берега, але через зміну вітрів і течій плями знову поверталися до одеських пляжів”, — сказав Коморін.
Сама по собі рослинна олія не є токсичною речовиною, однак вона суттєво змінює фізико-хімічні характеристики води, і це негативно впливає на морських мешканців, зазначив науковець.
Доктор біологічних наук, співробітник Інституту морської біології НАН України Михайло Сон вважає, що масштаби події можуть бути безпрецедентними.
“Я не бачив у світовій літературі описів таких великих розливів рослинної олії. Можливо, це одна з найбільших подібних катастроф у світі”, — зазначив він.
При цьому досі немає точних даних, скільки саме олії потрапило у море і яка частина дійшла до відкритого моря. Частина могла залишитися в лиманах або бути зібраною на суші, пояснив Сон.
“Стрес” для екосистеми
“Найбільш помітними стали наслідки для птахів. Через порушення гідрофобності пір’я вони втрачали здатність утримувати тепло. Ми бачили сотні постраждалих птахів, значна кількість з них загинула”, — сказав Віктор Коморін.
Водночас вплив на придонні організми залишається майже недослідженим.
“Теоретично вплив був, але наскільки він сильний — ми не знаємо. Через війну немає можливості вийти у відкрите море, відібрати проби донних відкладів і біоти”, — додав Коморін.
Після розливу вчені зафіксували різке зростання показника біологічного споживання кисню (БСК). Це означає, що у воді стало значно більше легкоокиснюваної органіки, простими словами, у воді з’явилося більше речовин, на розкладання яких витрачається кисень.
“Такі різкі зміни, як правило, не є позитивними. Вони змінюють структуру екосистеми, зокрема склад мікроорганізмів і фітопланктону”, — підкреслив Коморін.
За словами Михайла Сона, найбільш вразливими є організми, які живуть на дні та в прибережних біотопах: мідії, молюски-фільтратори. Олія може впливати на них одразу кількома шляхами:
- порушувати дихання;
- забивати травні та фільтраційні структури;
- блокувати доступ кисню і світла.
“Для організмів, які живуть у піску, олія може тимчасово погіршити умови існування, але пісок динамічний — хвилі його перемішують”, — додав біолог.
Чи будуть довготривалі наслідки
На відміну від нафтопродуктів, рослинна олія не накопичується в харчових ланцюгах. Нафтопродукти залишаються токсикантами роками і переходять від організму до організму, з рослинною олією такого немає, пояснив Сон.
“З часом вона розкладається та “з’їдається” мікроорганізмами — так само як інша органіка, що постійно потрапляє в прибережну зону”, — сказав він.
Втім, як саме олія взаємодіятиме з іншими забруднювачами — мікропластиком, залишками пального, вибухових речовин — поки що невідомо. Станом на кінець грудня 2025 року, за даними супутникового аналізу, плями олії відійшли від Одеси й змістилися у південному напрямку — у бік Дністровського та Будацького лиманів. Водночас науковці наголошують: без повноцінного морського моніторингу всі оцінки залишаються обмеженими.
“Ми можемо багато побачити з космосу, але без відбору проб у морі не зможемо остаточно сказати, як саме це вплинуло на екосистему”, — підсумував Віктор Коморін.
Що відомо про витік олії та забруднення пляжів Одеси
Витік рослинної олії у Чорне море стався після російської атаки на порт у місті Південне 20 грудня. Начальник Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив, що внаслідок пошкодження резервуарів олія потрапила на територію порту, проїжджу частину та в акваторію лиману, звідки вийшла в море.
Уже 22 грудня забруднена вода почала виходити з Малого Джаговицького лиману в море. Спочатку площа забруднення становила до двох квадратних кілометрів, однак 23 грудня пляма досягла Одеси, а її довжина сягнула 25 кілометрів.
Станом на 29 грудня ані в акваторії Чорного моря, ані на піщаній зоні більшості пляжів Одеси не виявили забруднення олією, витік якої стався після атак РФ на порт Південний. Водночас на окремих ділянках узбережжя залишаються незначні сліди забруднення.