Росія веде війну не лише проти територій і людей — вона воює проти нашої спадщини, ідентичності. Однією з таких є особлива колекція картин народного художника Альбіна Гавдзинського, – митця, який у 60-ті роки фіксував на полотні будівництво Каховської ГРЕС. Картинну галерею з Нової Каховки на Херсонщині окупанти пограбували і вивезли в невідомому напрямку.
Що відомо про долю творів митця та як Україна бореться за свій спадок – досліджувала СИЛА ГРОМАД.
Хто такий Альбін Гавдзинський?
Альбін Станіславович Гавдзинський народився у 1923 році в селі Бобрик Перший Любашівського району на Одещині. У п’ять років його родину розкуркулили, і сім’я змушена була переїхати до Одеси, де митець мешкав усе життя.
Тут він сформувався як художник і згодом став відомим українським пейзажистом та майстром жанрового живопису і портрета.
У 1950 році, після закінчення Одеського художнього училища, Гавдзинський поїхав на будівництво Каховської ГЕС. Тут він створив цикл робіт, присвячених спорудженню гідростанції, але також відтворив на полотнах знищення Великого Лугу — духовної столиці Запорізької Січі.
Будівництво Каховської ГЕС тривало з 1950 до 1955 року в межах проєкту «Великі будови комунізму», покликаного реалізувати амбітний задум Сталіна — «Великий план перетворення природи». Проєкт передбачав масштабні гідроелектростанції, зрошувальні системи та судноплавні канали, проте його ціною стало затоплення земель з унікальною історичною цінністю.
У 1961 році Гавдзинський отримав звання почесного громадянина Нової Каховки.
Усі 300 своїх полотен художник подарував місту, вони стали основою експозиції нової картинної галереї його імені.
“ Завдячуючи Альбіну Станіславовичу Гавдзинському ми маємо живописну пам’ятку про будівництво Каховської ГЕС і нашого рідного міста Нової Каховки. Нагадуємо, що в галереї, яка з честю носить ім’я геніального митця, зберігається 297 його творів. Це основа колекції галереї. На базі щедрого дарунку місту в 1961 році – 237 робіт Альбін Станіславович передав місту – була заснована картинна галерея, яка підпорядковувалася спочатку обласному краєзнавчому музею, потім обласному художньому музею ім. О. Шовкуненка і лише у 2002 році галерея перейшла під порядкування міста. А в 2003 році галереї при житті художника було присвоєно ім’я Альбіна Станіславовича Гавдзинського”, – йдеться у дописі на сторінці Картинної галереї Альбіна Гавдзинського у Фейсбук.
Та під час російської окупації Нової Каховки картинна галерея була розграбована, а твори художників, які там зберігались протягом десятиліть, росіяни вивезли у невідомому напрямку.
Картинна галерея у Новій Каховці була заснована 4 листопада 1967 року як художній відділ Херсонського краєзнавчого музею.
У 2002 році на базі майна Новокаховського відділу Херсонського обласного художнього музею ім. О. О .Шовкуненка створено Новокаховську міську картинну галерею. У 2003 році їй було привласнене ім’я Альбіна Станіславовича Гавдзинського, тоді заслуженого художника України та почесного громадянина Нової Каховки, йдеться на сайті Новокаховської міської територіальної громади.
Митець у віддзеркаленні сімейних історій
Редакція СИЛИ ГРОМАД зустрілася з онукою художника, пані Ліндою Страутман, власницею невеликої художньої галереї в Одесі. Вона розповіла про свого дідуся як про людину, чиє життя та творчість відображають історичні трагедії українського народу в період радянського режиму.
Пані Лінда – мистецтвознавиця, у центрі Одеси вона заснувала невелику галерею. Тут зберігає деякі дідусеві твори, автопортрет та архівні фото.
Розповідає: під час Другої світової її дідусь був льотчиком-інструктором, а до того закінчив Одеську художню школу. Його перший малюнок надрукували в радянському журналі, коли хлопцю було 15 років – з того моменту розпочалось творче життя.
Більшу частину живопису Гавдзинського присвятив так званій “будові століття”, зведенню Каховської Гідроелектростанції на Херсонщині. Можна сказати, що він став своєрідним літописцем цієї будови. Там фіксував кожен етап будівництва.
“На початку 60-х років не було кольорової фотографії, тому будівництво Каховської ГЕС можна побачити виключно на картинах Гавдзинського: машини, труби, до речі видно, що їх встановлювали вже поржавілі, їх вже потім фарбували, зафіксував на полотні такий факт”, – розповідає вона.
Панорамна картина з будівництва Каховської ГЕС художника А.С. Гавдзинського
Крім того, продовжує Лінда, на зведення Каховської ГЕС Гавдзинський потрапив ще до початку її створення, у 40 роках минулого століття. Тоді там було село Ключове, тому він почав описувати місцевість ще до початку будови:
“Перші його картини датовані 1949 роком, коли почали будувати перші дерев’яні будиночки для партійного керівництва і бараки для робочих. Так починало будуватися місто Нова Каховка”ю
Як відомо, радянський режим не рахувався з людськими втратами: людей змушували працювати або задарма, або за малу винагороду, писали історики.
За споминами Гавдзинського, каже пані Лінда, серед будівничих Каховської ГЕС були полонені німці та політв’язні, яких звозили на Херсонщину. Багато з них, не витримавши навантаження, поганих умов та голоду, вмирав під час будівництва. Про це, каже Лінда, дідусь пригадував лише пошепки, бо до кінця життя “боявся Сталіна”.
“Були випадки, коли під час будівництва люди падали вниз в греблю, проте ніхто їм потім не шукав, тому до останнього на місцевих пляжах знаходили людські кістки. Така велика ціна будівництва, про яке багато хто знав, та замовчував”, – каже пані Лінда.
Художник Альбін Гавдзинський на будівництві Каховської ГЕС. Фото з архіву Лінди Страутман
Всю свою “каховську” колекцію Альбін Гавдзинський подарував жителям Нової Каховки, адже воно виросло разом з будівництвом ГЕС. У 1961 році відбулася велика виставка творів в Одеському музеї східного й західного мистецтва, де автор презентував 250 творів. Майже всі вони згодом “переїхали” до Новокаховської міської картиної галереї, якій у 2003 році було присвоєне ім’я його художньому літописцю, Альбіна Гавдзинського.
“Колекція робіт доповнилась у 2003 році, коли дідусь передав музею ще 63 картини, це були роботи різних періодів, пейзажі Польщі, Великобританії, Німеччини. Також додалися й твори, які принесли місцеві жителі, виявляється у каховчан збереглися його перші ескізи. Я не знаю більше жодного художника, іменем якого за життя було названа художня галерея. Йому це було дуже приємно”, – пригадує онука митця.
На відкритті виставки картин Альбіна Гавдзинського “Каховська ГЕС”, 1961 рік. Фото з архіву онуки Л. Страутман
З перших днів повномасштабної війни Нова Каховка потрапила під російську окупацію. Картинна галерея Гавдзинського під час обстрілів Херсонщини вціліла, проте не працювала.
А згодом колекцію картин росіяни пограбували й вивезли її експонати у невідомому напрямку, повідомили в міській раді. Сталось це 1 листопада 2022 року. За свідченнями очевидців, розповідає пані Лінда, вона дізналась, що окупанти вивозили всі експонати, не турбуючись про їх збереження чи цілісність.
“Їх навіть ніяк не загорнули, просто кидали на кузов вантажівки, як мені люди сказали. А полотна, при найменшому дотику можуть прорватись, пробитись, але ніхто тим не переймався, просто все вивезли”.
Вже після звільнення Херсону у червні 2023 року, росіяни підірвали Каховську ГЕС, аби зірвати наступ Збройних Сил України, знищивши таким чином і водосховище.
Майже 70 років після спорудження Каховської ГЕС історія з затопленням українських сіл повторилася, – так, як під час радянського режиму знищили колишні території Запорізької Січі.
“6 червня 2023 року російські війська підірвали машинну залу станції, спричинивши затоплення території та прилеглих сіл”, – писали ЗМІ.
Таким чином зникли не лише технічні споруди, росіяни стерли сліди минулого, які колись увічнив на своїх картинах Альбін Гавдзинський.
Якби картинна галерея залишилась у Новій Каховці, вона б не вціліла від води, переконана онука художника. Проте, на її думку, керівництво закладу не надто переймалося збереженням цінностей і до вторгнення росіян:
“Більшість його картин зберігались в запасниках. Бо коли ми бували в Новій Каховці, на стінах в рамах можна було побачити 20-30 робіт, а всі інші, близько 200, які були невеликого формату, зберігались окремо. Вони були перекладені папером, деякі на картоні, полотні, але серед них були унікальні мініатюри, маленького розміру, але на них було зображення міста, Дніпра, і всього, що будувалось. Таким картинам позаздрив би будь-який музей в будь-якій державі світу”, – переконана пані Лінда.
Де “випливли” картини Гавдзинського і при чому тут Боделан-молодший?
У 2024 році картини Гавдзинського раптом виявилися у Москві, на виставці в офісі “Транснєфть”. Про це повідомив “Центр журналістських розслідувань”. Серед присутніх на фото редакція упізнала Володимира Боделана, сина партійного діяча й екс мера Одеси Руслана Боделана, який втік з України ще у 2014.
Боделан-молодший – тепер представник президента росії путіна в окупованій Херсонщині, тому стоїть поряд з так званим гауляйтером Володимиром Сальдо й вихваляється викраденим раритетом з захоплених українських земель:
“За словами Сальдо, місія Боделана полягатиме у «представленні інтересів Херсонської області у столиці, реалізації програм і проєктів на користь регіону з федеральними та загальноросійськими організаціями, допомога херсонцям у вирішенні питань в Москві та багато іншого», – писав Центр журналістських розслідувань.
Коли про виставку робіт Гавдзинського в Москві дізналась онука художника, вона дуже здивувались. Адже до останнього не знала, куди окупанти вивезли колекцію картин.
“Звісно, я впізнала його роботи! Там був і автопортрети дідуся, там були не тільки каховські роботи, а й ті, які він подарував музею вже пізніше, у 2003, році, пейзажі, створені у Польщі, Німеччині, Києві. Ми думали, їх вже продали на чорному ринку”, – каже Лінда Страутман.
Цікаво, що восени 2022 року з’явились повідомлення про долю картин, викрадених окупантами в листопаді 2022 року з Новокаховської картинної галереї імені Альбіна Гавдзинського на лівобережній Херсонщині. Про це повідомило у Телеграм незаконне Міністерство культури Херсонської області.
Роботи художника про будівництво Каховської ГЕС, «випливли» в московському офісі російської нафтопровідної компанії «Транснефть», яка контролюється державою.
До презентації колекції картин, викрадених з території України, безпосередньо долучився гауляйтер Херсонщини Володимир Сальдо”, писали українські журналісти.
«ПАТ «Транснефть» виявляє активну підтримку новим регіонам Російської Федерації, вносячи значний внесок у розвиток їхньої соціальної інфраструктури», – йдеться на сторінці російського «Мінкульту».
При цьому автора картин назвали «радянським художником», не згадавши, що Гавдзинський отримав у 2003 ще й звання народного художника України.
Володимир Боделан – сина партійного діяча і екс мера Одеси Руслана Боделана. До трагічних подій 2 травня 2014 року, під час якої загинули 42 людей в Будинку профспілок, він очолював Службу порятунку в Одесі, та після того виїхав до Криму. Українська влада оголосила Боделана-молодшого у розшук, суд заочно визнав підозрюваним.
Хоча сам він свою вину заперечував, повідомляли в “Радіо Свобода”.
Проте Європейський суд з прав людини визнав Україну винною в подіях 2 травня 2014 травня, і визначив, що вони мали місце за впливу Росії.
“Не чекаючи слідства, чиновник одразу залишив територію України і втік до Росії. Через декілька років він втік до окупованого Криму, де почав отримувати різноманітні посади. Зокрема, він працював керівником Центру стратегічних досліджень цивільного захисту в Сімферополі і помічником голови півострову”, – писали ЗМІ.
Про те, що виставлені в Росії картини належать Новокаховській картинній галереї імені Альбіна Гавдзинського, окупанти у своєму повідомленні на ресурсі “ТАСС” не згадують. Проте новини про появу викрадених росіянами картин в окупованому Генічеську, Скадовську, а згодом і в Москві, швидко поширились в Україні.
Від початку вторгнення на Херсонщину окупаційна адміністрація лівобережжя Херсонщини отримала своє представництво у столиці Росії. “На чолі установи окупанти поставили колаборанта Володимира Руслановича Боделана”, писали українські медіа.
Зазначимо, що українські правоохоронці оголосили Володимира Боделана у розшук за підозрою у неналежному виконанні своїх обов’язків, що призвело до загибелі людей, у 2016 році. Після окупації Херсонської області Боделан став заступником так званого «губернатора» Володимира Сальдо.
“ У цій ролі його зафіксували під час зборів “керівників урядів Мелітополя та Генічеська”, які відбувались в окупованому Сімферополі”, – писали ЗМІ.
На тимчасово окупованій частині Херсонської області син колишнього мера Одеси Руслана Боделана Володимир заснував фонд «Перспективний розвиток Херсонської області», писали ЗМІ.
Ти часом в Україні на початку 2025 року українські правоохоронці оголосили Боделану-молодшому підозру , а згодом і засудили до 10 років ув’язнення за колабораційну діяльність (заочно).
Культурний фронт важливий: як повернути пограбовані експонати?
Факт викрадення росіянами творів Гавдзинського та інших експонатів, які є культурними цінностями України, тепер розслідують правоохоронні органи України: Служба Безпеки України та Херсонська обласна прокуратура.
У Новокаховській міській військовій адміністрації СИЛІ ГРОМАД підтвердили, що фонди галереї “вивезені військовими рф восени 2022 року в невідомому напрямку”. Співробітники залишились на окупованій території, з ними припинили трудові відносини.
“З публікацій російських ЗМІ відомо, що приміщення частково використовувалось окупаційною адміністрацією для проведення конкурсів та виставок. Відомий також факт, що вивезені картини художника А.С.Гавдзинського експонувалися на виставках в Москві, Сімферополі, Скадовську”, – йдеться в документі, отриманому редакцією.
За фактом викрадення культурних цінностей з музею правоохоронні органи ініціювали порушення кримінальних проваджень (№12022231040001020 від 31.12.2022 року за ознаками кримінального порушення, передбаченого ч.1 ст. 342 КК України), йдеться в листі з прокуратури:
“На початок вторгнення військ рф і окупації Нової Каховки фонд музею налічував 1176 експонатів. А саме: кількість предметів основного фонду – 1176 (з них образотворчі – 1034, декоративно-ужиткові – 65, фото – 77). Кількість предметів науково-допоміжного фонду- 57. У художніх фондах галереї знаходилася колекція з 297 експонатів живопису та графіки А.С.Гавдзинського, 237 з них він подарував місту в 1961 році; колекція офортів народного художника України В.Ф.Мироненка, колекція ілюстрацій народного художника України В.Г.Литвиненка та інших”, – йдеться у відповіді, наданій редакції СИЛИ ГРОМАД.
Щодо надання копії списку музейних колекцій, експонатів, які перебували у власності картинної галереї А. Гавдзинського у м. Нова Каховка до повномасштабного вторгнення, у Новокаховській МВА повідомили, що фонди галереї, яка перебуває на балансі комунальної власності Новокаховської міської ради, входять до державної частини Музейного фонду України, тому допоки триває слідство, не можуть надати копію списку предметів основного фонду, які перебували на обліку картинної галереї ім. А.Гавдзинського.
З Міністерства культури і стратегічних комунікацій України на наш запит надійшла відповідь про те, чи є повний перелік викрадених експонатів, надійшла відповідь про те, що “ведення централізованого обліку музейних предметів законодавством не передбачено. Разом з тим, відповідно до законодавства України у сфері музейної справи облік музейних предметів здійснюється безпосередньо у музейних закладах”.
З відповіді, отриманої від Міністерства можна зробити висновок, що алгоритм дій під час крадіжок культурних цінностей та експонатів не змінювався з 2016-го року: незважаючи на війну 2014-го року та повномасштабне вторгнення у 2022 році, – музейні працівники мають протягом доби повідомити про це правоохоронні органи.
“Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції з організації обліку музейних предметів, затвердженої наказом Міністерства культури України від 21.07.2016 № 580, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 р. за № 1129/29259, при виявленні крадіжки предметів фонду музею керівник музею або головний зберігач невідкладно повідомляють правоохоронні органи не пізніше ніж протягом однієї доби” ( не знаю, наскільки це важливо)
Факт викрадення окупантами творів Гавдзинського та інших експонатів, які є культурними цінностями України, розслідує Служба Безпеки України та Херсонська обласна прокуратура. У відповідь на запит СИЛІ ГРОМАД правоохоронці пояснили, що “факти масового вивезення художніх фондів з галереї, – живопису, графіки скульптури – та демонстрація викрадених картин задокументовані”.
Правоохоронці у співпраці з Інтерполом та ЮНЕСКО та іншими міжнародними організаціями розслідують злочин за фактом порушення фактів і звичаїв війни, пов’язаний зі знищенням культурної спадщини України”
Як зазначають в Херсонській прокуратурі, “з метою виявлення фактів продажу картин на чорному ринку проводиться моніторинг відкритих джерел, в тому числі країни-агресора”. А під час розслідування перевіряється ймовірна причетність Володимира Боделана, який демонстрував викрадені картини художника Гавдзинського в офісі” Транснєфть” у Москві”.
Лист з Херсонської обласної прокуратури. Скріншот СИЛИ ГРОМАД
Крім того, на звернення журналістки СИЛИ ГРОМАД надійшла відповідь з Головного управління розвідки (ГУР), де підтвердили, що раніше внесли інформацію про викрадені картини Гавдзинського до розділу “Викрадена спадщина” порталу “War& Sanctions”.
“Опублікована інформація щодо чотирьох робіт народного художника України А.С. Гавздинського, які в листопаді 2022 року були викрадені окупантами з Галереї, а в листопаді 2024 року експонувалися на виставці “Завжди Нова Каховка” в головному офісі компанії “Транснефть” (м. москва).
“Водночас, для відповідного опрацювання та оприлюднення в розділі “Викрадена спадщина” порталу “War&Sanctions” необхідні точний перелік та фото всіх зазначених у запиті картин, а також дані щодо задіяних у їх вивезенні осіб (зокрема, відповідна доказова база), які наразі відсутні”. Надання ініціатором листа зазначених відомостей та матеріалів (за наявності) до Головного управління розвідки Міністерства оборони України сприятиме належному опрацюванню та підготовці відповідної публікації на вказаному порталі у більш короткий термін”, – йдеться у листі.
Повний перелік викрадених робіт Альбіна Гавдзинського з фотографіями є тільки в онуки художника, пані Лінди. За її словами, ще рік тому з нею зв’язались представники Херсонської облпрокуратури з проханням надати матеріали для слідства, проте досі цього не відбулося. Тому, на думку родички художника, слідство триває повільно.
“Росіяни до Нової Каховки зайшли в перший день, 24 лютого…”
Територію Новокаховської міської громади на Херсонщині з перших днів повномасштабного вторгнення окупували росіяни, повідомляли ЗМІ.
Як розповів міський голова Нової Каховки Володимир Коваленко, ворожа армія зайшла у місто у перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року.
Напередодні місцева влада саме готувалась до святкування 70-річчя від заснування міста. До повномасштабного вторгнення у громад мешкало 56 тисяч населення, каже мер:
“Наше місто засноване на місці колишнього села Ключове, від слова “ключ”, тобто джерело. Тому часто називають “Місто тисячі джерел”, ми до великої війни навіть були внесені до Книги рекордів України завдяки такому факту. 900 джерел б’є з-під землі.Ще були живі свідки, які жили від початку будівництва Каховської ГЕС. З 28 лютого 1952 року поставо Пленуму ЦК КПРС було пперейменоване на Нову Каховку”, – розповів Володимир Іванович.
Нова Каховка завжди вирізнялась особливим духом. Під час будівництва ГЕС сюди з’їжджалися люди з різних куточків СРСР: енергійні, ініціативні, з різними професіями та характером. Саме це, каже мер, і сформувало неповторний характер міста.
«Наше місто було дуже прогресивним. Тут не можна було бути нечесним чи байдужим — громада завжди вимагала справедливості. Цей характер сформувався ще в перших будівельників, і ми завжди ним пишалися», — згадує Коваленко.
У Новій Каховці вирувало культурне життя. Тут мешкала велика кількість творчої інтелігенції, ветеранів, інженерів, художників. Місто знали завдяки картинній галереї та роботам видатного художника Альбіна Гавдзинського, який створив десятки полотен просто «з натури» — малював вулиці, будівництво ГЕС, портрети людей.
«Картинна галерея була серцем міста. Її знали по всій Україні. Енергодар, Миколаїв, Херсон — усі просили виставки Гавдзинського. Ми до останнього дня життя митця їздили до нього делегаціями, підтримували його, а його роботи стали культурним надбанням України», — говорить міський голова.
Окупанти увійшли до Нової Каховки рано вранці, 24 лютого. Мерія “не мала права залишити людей”: у місті залишались хворі, літні, безпомічні люди, згадує пан Володимир:
«Ми зустріли окупацію без інсуліну, без хліба, без найнеобхідніших речей. Але люди трималися. Наші освітяни, медики, працівники культури, на співпрацю з окупантами погодились одиниці. Це був прояв гідності», — наголошує мер.
Працівників картинної галереї окупанти не пускали на роботу вже з третього дня: будівлю одразу взяли під озброєну охорону та вилучили ключі, стверджує голова міста. Він став свідком перших днів російського вторгнення, бо залишався в окупації аж до липня 2022 року.
1 листопада 2022 року стало відомо про повне пограбування міської картинної галереї. Росіяни вивезли всі її фонди — полотна, графіку, скульптури, підтвердили в прокуратурі.
Мер підкреслює: для Нової Каховки це не просто втрата колекції:
«Вони вкрали частину нашої душі. Вкрали пам’ять про покоління, які будували це місто. Але вони не зможуть знищити те, що в нас всередині – нашу гідність, нашу любов до Нової Каховки і нашу віру в повернення», – додав він.
ФІЛЬМ З ІНТЕРВ’Ю ЛІНДИ – У ВІДЕО (монтується)
Чому культурний фронт важливий
Поки триває розслідування пограбування окупантами картинної галереї Гавдзинського з Нової Каховки, можна вже зараз сказати, що він – не випадковість, і не “побічний ефект” війни.
Як повідомляв Міністр культури на стратегічних комунікацій Микола Точицький, “Росія викрала на тимчасово окупованих територіях 1,7 мільйонів одиниць культурної спадщини: від археологічних знахідок до музейних колекцій, які Російська Федерація привласнила собі, порушуючи всі норми міжнародного права”.
Як стверджує посадовець, це роблять не тільки військові мародери, а російські діячі культури та російські офіційні особи. За його слова, Україна вперше у лютому ввела санкції проти культурних, музейних та інших діячів Росії.
“Йдеться про 55 фізичних та 3 юридичних осіб, щодо яких ми чітко довели їх залучення до розкрадання, руйнування і знищення українського культурного спадку”, – повідомив Точицький.
Привласнюючи українську культуру та історію, Росія намагається стерти українську національну ідентичність, легалізувати агресію та окупацію, стверджують в Головному управління розвідки. 8 жовтня 20025 року ГУР у розділі “Викрадена спадщина” на порталі War&Sanctions оприлюднило дані про 178 цінностей, викрадених росіянами на тимчасово окупованих територіях України. Серед них зафіксовані і твори Альбіна Гавдзинського, викрадені росіянами в Новій Каховці.
“Документування злочинів – перший крок до встановлення справедливості та притягнення до відповідальності всіх причетних”, – йдеться в повідомленні.
ЛИСТ ГУР
Цей журналістський матеріал створено в рамках проєкту “Важлива інформація для місцевих громад в Україні”, реалізованого “Fondation Hirondellе” та IRMI за підтримки “Swiss Solidarity”. Висловлені думки належать винятково автору.
Альбін Гавдзинський у віці 91 рік біля будинку, в якому народився в с. Бобрик Перший на Одещині. Фото з архіву Лінди Страутман
Авторка – Оксана Піднебесна