Росія веде війну не лише проти територій і людей — вона воює проти нашої пам’яті. Проти історії, коріння, культурної спадщини, яка формує ідентичність українського народу. Під окупацією зникають не лише життя — зникають музеї, архіви, колекції, унікальні артефакти, які століттями зберігали пам’ять про нас. Російські військові та окупаційні адміністрації цілеспрямовано вивозять культурні цінності: картини, ікони, скульптури, археологічні знахідки, документи, книги. Це не випадкові мародерства — це продовження політики імперського привласнення, яка триває з часів царської Росії та Радянського Союзу. Вони намагаються викорінити саме існування української культури, оголосити її “частиною чужої історії” та стерти докази нашої самобутності. Однією з таких є унікальна колекція картин народного художника Альбіна Гавдзинського, – митця, який у 60-ті роки фіксував на полотні будівництво Каховської ГРЕС. Картинну галерею з Нової Каховки на Херсонщині, окупанти пограбували і вивезли в невідомому напрямку.
Що відомо про долю творів митця та як Україна бореться за свій спадок – досліджувала СИЛА ГРОМАД.
Окупація ідентичності: як Росія грабує нашу історію
Альбін Станіславович Гавдзинський народився у 1923 році в селі Бобрик Перший Любашівського району на Одещині. У п’ять років його родину розкуркулили, і сім’я змушена була переїхати до Одеси, де митець мешкав усе життя.
Тут він сформувався як художник і згодом став відомим українським пейзажистом та майстром жанрового живопису і портрета.
У 1950 році, після закінчення Одеського художнього училища, Гавдзинський поїхав на будівництво Каховської ГЕС. Тут він створив цикл робіт, присвячених спорудженню гідростанції, але також відтворив на полотнах знищення Великого Лугу — духовної столиці Запорізької Січі.
Будівництво Каховської ГЕС тривало з 1950 до 1955 року в межах проєкту «Великі будови комунізму», покликаного реалізувати амбітний задум Сталіна — «Великий план перетворення природи». Проєкт передбачав масштабні гідроелектростанції, зрошувальні системи та судноплавні канали, проте його ціною стало затоплення земель з унікальною історичною цінністю.
У 1961 році Гавдзинський отримав звання почесного громадянина Нової Каховки. Усі 237 його полотен художник подарував місту, вони стали основою експозиції нової картинної галереї його імені.
“ Завдячуючи Альбіну Станіславовичу Гавдзинському ми маємо живописну пам’ятку про будівництво Каховської ГЕС і нашого рідного міста Нової Каховки. Нагадуємо, що в галереї, яка з честю носить ім’я геніального митця, зберігається 297 його творів. Це основа колекції галереї. На базі щедрого дарунку місту в 1961 році – 237 робіт Альбін Станіславович передав місту – була заснована картинна галерея, яка підпорядковувалася спочатку обласному краєзнавчому музею, потім обласному художньому музею ім. О. Шовкуненка і лише у 2002 році галерея перейшла під порядкування міста. А в 2003 році галереї при житті художника було присвоєно ім’я Альбіна Станіславовича Гавдзинського”, – йдеться у дописі на сторінці Картинної галереї Альбіна Гавдзинського у Фейсбук.
Та під час російської окупації Нової Каховки картинна галерея була розграбована, а твори художників, які там зберігались протягом десятиліть, росіяни вивезли у невідомому напрямку.
Культурний злочин: як окупанти привласнили шедеври Гавдзинського
СИЛА ГРОМАД зустрілася з онукою художника, пані Ліндою Страутман, власницю невеликої художньої галереї в Одесі. Вона розповіла про свого дідуся як про людину, чиє життя та творчість відображають історичні трагедії українського народу в період радянського режиму.
Пані Лінда – мистецтвознавиця, у центрі Одеси вона заснувала невелику галерею. Тут зберігає деякі дідусеві твори, автопортрет та архівні фото.
Розповідає: під час Другої світової її дідусь був льотчиком-інструктором, а до того закінчив Одеську художню школу. Його перший малюнок надрукували в радянському журналі, коли хлопцю було 15 років – з того моменту розпочалось творче життя.
Більшу частину живопису Гавдзинського присвятив так званій “будові століття”, зведенню Каховської Гідроелектростанції на Херсонщині. Можна сказати, що він став своєрідним літописцем цієї будови. Там фіксував кожен етап будівництва.
“На початку 60-х років не було кольорової фотографії, тому будівництво Каховської ГЕС можна побачити виключна на картинах Гавдзинського: машини, труби, до речі видно, що їх встановлювали вже поржавілі, їх вже потім фарбували, зафіксував на полотні такий факт”, – розповідає вона
Крім того, продовжує Лінда, на зведення Каховської ГЕС Гавдзинський потрапив ще до початку її створення, у 40 роках минулого століття. Тоді там було село Ключове, тому він почав описувати місцевість ще до початку будови:
“Перші його картини датовані 1949 роком, коли почали будувати перші дерев’яні будиночки для партійного керівництва і бараки для робочих. Так починало будуватися місто Нова Каховка”ю
Як відомо, радянський режим не рахувався з людськими втратами: серед будівничих Каховської ГЕС були полонені німці та політв’язні, яких звозили на Херсонщину. Багато з них, не витримавши навантаження, поганих умов та голоду, вмирав під час будівництва. Про це, каже Лінда, дідусь пригадував лише пошепки, бо до кінця життя “боявся Сталіна”.
“Були випадки, коли під час будівництва люди падали вниз в греблю, проте ніхто їм потім не шукав, тому до останнього навколо сховища у піску знаходили людські кістки. Така велика ціна будівництва, про яке багато хто знав, та замовчував”, – каже пані Лінда.
Всю свою “каховську” колекцію Альбін Гавдзинський подарував жителям Нової Каховки, адже воно виросло разом з будівництвом ГЕС. У 1961 році відбулася велика виставка творів в Одеському музеї східного й західного мистецтва, де автор презентував 250 творів. Майже всі вони згодом “переїхали” до Новокаховської міської картиної галереї, якій у 2003 році було присвоєне ім’я його художньому літописцю, Альбіна Гавдзинського.
“Колекція робіт доповнилась у 2003 році, коли дідусь передав музею ще 63 картини, це були роботи різних періодів, пейзажі Польщі, Великобританії, Німеччини. Також додалися й твори, які принесли місцеві жителі, виявляється у каховчан збереглися його перші ескізи. Я не знаю більше жодного художника, іменем якого за життя було названа художня галерея. Йому це було дуже приємно”, – пригадує онука митця.
З перших днів повномасштабної війни Нова Каховка потрапила під російську окупацію. Картинна галерея Гавдзинського під час обстрілів Херсонщини вціліла, проте не працювала.
А згодом колекцію картин росіяни пограбували й вивезли її експонати у невідомому напрямку, повідомили в міській раді. Сталось це 1 листопада 2022 року. За свідченнями очевидців, розповідає пані Лінда, вона дізналась, що окупанти вивозили всі експонати, не турбуючись про їх збереження чи цілісність.
“Їх навіть ніяк не загорнули, просто кидали на кузов вантажівки, як мені люди сказали. А полотна, при найменшому дотику можуть прорватись, пробитись, але ніхто тим не переймався, просто все вивезли”.
Вже після звільнення Херсону у червні 2023 року, росіяни підірвали Каховську ГЕС, знищивши таким чином і водосховище.
Майже 70 років після спорудження Каховської ГЕС історія з затопленням українськил сіл повторилася: 6 червня 2023 року російські війська підірвали машинну залу станції, спричинивши затоплення території та прилеглих сіл. Таким чином зникли не лише технічні споруди, росіяни стерли сліди минулого, які колись увічнив на своїх картинах Альбін Гавдзинський. Так як пд час радянського режиму знищили колишні території Запорізької Січі.
Якби картинна галерея залишилась у Новій Каховці, вона б не вціліла від води, переконана онука художника. Проте, на її думку, керівництво закладу не надто переймалося збереженням цінностей і до вторгнення росіян:
“Більшість його картин зберігались в запасниках. Бо коли ми бували в Новій Каховці, на стінах в рамах можна було побачити 20-30 робіт, а всі інші, близько 200, які були невеликого формату, зберігались окремо. Вони були перекладені папером, деякі на картоні, полотні, але серед них були унікальні мініатюри, маленького розміру, але на них було зображення міста, Дніпра, і всього, що будувалось. Таким картинам позаздрив би будь-який музей в будь-якій державі світу”, – переконана вона.
Де “випливли” картини Гавдзинського і при чому тут Боделан-молодший?
У 2024 році картини Гавдзинського раптом виявилися у Москві, на виставці в офісі “Транснєфть”. Серед організаторів одесити опізнали Володимира Боделана, сина партійного діяча й екс мера Одеси Руслана Боделана, який втік з України ще у 2014.
Боделан-молодший – тепер представник президента росії путіна в окупованій Херсонщині, тому й вихваляється викраденим раритетом з захоплених українських земель.
Коли про виставку робіт Гавдзинського в Москві дізналась онука художника, вона дуже здивувались. Адже до останнього не знала, куди окупанти вивезли колекцію картин.
“Звісно, я впізнала його роботи! Там був і автопортрети дідуся, там були не тільки каховські роботи, а й ті, які він подарував музею вже пізніше, у 2003, році, пейзажі, створені у Польщі, Німеччині, Києві. Ми думали, їх вже продали на чорному ринку”, – каже Лінда Страутман.
Цікаво, що восени 2022 року з’явились повідомлення про долю картин, викрадених окупантами в листопаді 2022 року з Новокаховської картинної галереї імені Альбіна Гавдзинського на лівобережній Херсонщині. Про це повідомило у Телеграм незаконне Міністерство культури Херсонської області.
Роботи художника про будівництво Каховської ГЕС, «випливли» в московському офісі російської нафтопровідної компанії «Транснефть», яка контролюється державою.
До викрадення національного надбання України безпосередньо долучився гауляйтер Херсонщини Володимир Сальдо.
«ПАТ «Транснефть» виявляє активну підтримку новим регіонам Російської Федерації, вносячи значний внесок у розвиток їхньої соціальної інфраструктури», – додали у «Мінкульті».
При цьому автора картин назвали «радянським художником», не згадавши, що Гавдзинський носив звання народного художника України.
Ба більше, на світлинах з російських ресурсів одесити впізнали Володимира Боделана, сина партійного діяча і екс-мера Руслана Боделана. Колишній керівник одеського підрозділу ДСНС, який причетних до загибелі 42 людей Будинку профспілок 2 травня 2014 травня, утік з рідної Одеси ще у 2014-му.
Про те, що виставлені в Москві картини належать Новокаховській картинній галереї імені Альбіна Гавдзинського, окупанти ніде не згадують, проте ця новина швидко поширилась в Україні, а дехто з авторів творів, презентованих в рф, навіть впізнав на світлинах свої картини.
Від початку вторгнення на Херсонщину окупаційна адміністрація лівобережжя Херсонщини отримала своє представництво у столиці Росії. На чолі установи окупанти поставили колаборанта Володимира Руслановича Боделана.
Зазначимо, що українські правоохоронці оголосили Володимира Боделана у розшук за підозрою у неналежному виконанні своїх обов’язків, що призвело до загибелі людей, лише у 2016 році. Проте на той час він уже переховувався в окупованому Криму, тож українському правосуддю «дістати» його не вдалось. А у росіян, які трагедію в Будинку профспілок усі ці роки ставлять у вину українській владі, ніяких питань до “рятівника” Боделана не виникло. Після окупації Херсонської області Боделан став заступником так званого «губернатора» Володимира Сальдо, хоча на публіці не з’являвся, а на офіційному сайті Херсонської окупаційної адміністрації про нього ніякої інформації не було.
Офіційно представництво окупованої частини Херсонщини при уряді РФ відкрилось 2 лютого 2024 року, хоча в державний реєстр його внесли ще у жовтні 2023 року. Тоді т.в.о. керівника установи була колаборантка Кузнєцова Марія Дмитрівна, яку 30 січня змінив Володимир Боделан.
За словами Сальдо, місія Боделана полягатиме у «представленні інтересів Херсонської області у столиці, реалізації програм і проєктів на користь регіону з федеральними та загальноросійськими організаціями, допомога херсонцям у вирішенні питань в Москві та багато іншого».
У зв’язку з пограбуванням музеїв та картинних галерей на захопленій Херсонщині список злочинів у Боделана-молодшого поповнився. Тому на початку 2025 року українські правоохоронці оголосили підозру , а згодом і засудили (заочно) до 10 років ув’язнення за колабораційну діяльність.
Культурний фронт важливий: як повернути пограбовані експонати?
Картинна галерея у Новій Каховці була заснована 4 листопада 1967 року як художній відділ Херсонського краєзнавчого музею.
У 2002 році на базі майна Новокаховського відділу Херсонського обласного художнього музею ім. О. О . Шовкуненка створено Новокаховську міську картинну галерею. У 2003 році їй було привласнене ім’я Альбіна Станіславовича Гавдзинського, тоді заслуженого художника України та почесного громадянина Нової Каховки.
Факт викрадення росіянами творів Гавдзинського та інших експонатів, які є культурними цінностями України, тепер розслідують правоохоронні органи України.
У Новокаховській міській військовій адміністрації СИЛІ ГРОМАД підтвердили, що фонди галереї вивезені військовими рф восени 2022 року в невідомому напрямку. Співробітники залишились на окупованій території, з ними припинили трудові відносини.
“З публікацій російських ЗМІ відомо, що приміщення частково використовувалось окупаційною адміністрацією для проведення конкурсів та виставок. Відомий також факт, що вивезені картини художника А.С.Гавдзинського експонувалися на виставках в Москві, Сімферополі, Скадовську”, – йдеться в документі, отриманому редакцією.
За фактом викрадення культурних цінностей з музею правоохоронні органи ініціювали порушення кримінальних проваджень (№12022231040001020 від 31.12.2022 року за ознаками кримінального порушення, передбаченого ч.1 ст. 342 КК України).
“На початок вторгнення військ рф і окупації Нової Каховки фонд музею налічував 1176 експонатів. А саме: кількість предметів основного фонду – 1176 (з них образотворчі – 1034, декоративно-ужиткові – 65, фото – 77). Кількість предметів науково-допоміжного фонду- 57. У художніх фондах галереї знаходилася колекція з 297 експонатів живопису та графіки А.С.Гавдзинського, 237 з них він подарував місту в 1961 році; колекція офортів народного художника України В.Ф.Мироненка, колекція ілюстрацій народного художника України В.Г.Литвиненка та інших”, – йдеться у відповіді, наданій редакції СИЛИ ГРОМАД.
Щодо надання копії списку музейних колекцій, експонатів, які перебували у власності картинної галереї А. Гавдзинського у м. Нова Каховка до повномасштабного вторгнення, у Новокаховській МВА повідомили, що фонди галереї, яка перебуває на балансі комунальної власності Новокаховської міської ради, входять до державної частини Музейного фонду України, тому допоки триває слідство, не можуть надати копію списку предметів основного фонду, які перебували на обліку картинної галереї ім. А.Гавдзинського.
З Міністерства культури і стратегічних комунікацій України на наш запит надійшла відповідь про те, чи є повний перелік викрадених експонатів, надійшла відповідь про те, що “ведення централізованого обліку музейних предметів законодавством не передбачено. Разом з тим, відповідно до законодавства України у сфері музейної справи облік музейних предметів здійснюється безпосередньо у музейних закладах”.
З відповіді,отриманої від Міністерства можна зробити висновок, що алгоритм дій під час крадіжок культурних цінностей та експонатів не змінювався з 2016-го року: незважаючи на війну 2014-го року та повномасштабне вторгнення у 2022 році, – музейні працівники мають протягом доби повідомити про це правоохоронні органи.
“Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції з організації обліку музейних предметів, затвердженої наказом Міністерства культури України від 21.07.2016 № 580, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 р. за № 1129/29259, при виявленні крадіжки предметів фонду музею керівник музею або головний зберігач невідкладно повідомляють правоохоронні органи не пізніше ніж протягом однієї доби” ( не знаю, наскільки це важливо)
Факт викрадення росіянами творів Гавдзинського та інших експонатів, які є культурними цінностями України, розслідує Служба Безпеки України та Херсонська обласна прокуратура. У відповідь на запит СИЛІ ГРОМАД правоохоронці пояснили, що “факти масового вивезення художніх фондів з галереї, – живопису, графіки скульптури – та демонстрація викрадених картин задокументовані”. Правоохоронці у співпраці з Інтерполом та ЮНЕСКО та іншими міжнародними організаціями розслідують злочин за фактом порушення фактів і звичаїв війни, пов’язаний зі знищенням культурної спадщини України”
Як зазначають в Херсонській прокуратурі, “з метою виявлення фактів продажу картин на чорному ринку проводиться моніторинг відкритих джерел, в тому числі країни-агресора”. А під час розслідування перевіряється ймовірна причетність Володимира Боделана, який демонстрував викрадені картини художника Гавдзинського в офісі” Транснєфть” у Москві”.
ФОТО ЛИСТА
Крім того, на звернення журналістки СИЛИ ГРОМАД надійшла відповідь з Головного управління розвідки (ГУР), де підтвердили, що раніше внесли інформацію про викрадені картини Гавдзинського до розділу “Викрадена спадщина” порталу “War& Sanctions”.
“Опублікована інформація щодо чотирьох робіт народного художника України А.С. Гавздинського, які в листопаді 2022 року були викрадені окупантами з Галереї, а в листопаді 2024 року експонувалися на виставці “Завжди Нова Каховка” в головному офісі компанії “Транснефть” (м. москва).
“Водночас, для відповідного опрацювання та оприлюднення в розділі “Викрадена спадщина” порталу “War&Sanctions” необхідні точний перелік та фото всіх зазначених у запиті картин, а також дані щодо задіяних у їх вивезенні осіб (зокрема, відповідна доказова база), які наразі відсутні”. Надання ініціатором листа зазначених відомостей та матеріалів (за наявності) до Головного управління розвідки Міністерства оборони України сприятиме належному опрацюванню та підготовці відповідної публікації на вказаному порталі у більш короткий термін”, – йдеться у листі.
Увесь перелік викрадених робіт Альбіна Гавдзинського є тільки в онуки художника, пані Лінди. СИЛИ ГРОМАД готова прокомунікувати з Головним управлінням розвідки у цьому напрямку для ефективнішого розслідування.
“Росіяни до Нової Каховки зайшли в перший день, 24 лютого…”
Територія Новокаховської міської громади на Херсонщині з перших днів повномасштабного вторгнення окупували росіяни: за винятком селищ Козацьке та Веселе.
Як розповів міський голова Нової Каховки Володимир Коваленко, росіяни зайшли у місто у перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року. Місцева влада саме готувалась до святкування 70-річчя від заснування міста.
“Наше місто засноване на місці колишнього села Ключове, від слова “ключ”, тобто джерело. Тому часто називають “Місто тисячі джерел”, ми до великої війни навіть були внесені до Книги рекордів України завдяки такому факту. 900 джерел б’є з- під землі.Ще були живі свідки, які жили від початку будівництва Каховської ГЕС. З 28 лютого 1952 року поставо Пленуму ЦК КПРС було пперейменоване на Нову Каховку”, – розповів Володимир Іванович
Нова Каховка завжди вирізнялась особливим духом. Під час будівництва ГЕС сюди з’їжджалися люди з різних куточків СРСР: енергійні, ініціативні, з різними професіями та характером. Саме це, каже мер, і сформувало неповторний характер міста.
«Наше місто було дуже прогресивним. Тут не можна було бути нечесним чи байдужим — громада завжди вимагала справедливості. Цей характер сформувався ще в перших будівельників, і ми завжди ним пишалися», — згадує Коваленко.
У Новій Каховці вирувало культурне життя. Тут мешкала велика кількість творчої інтелігенції, ветеранів, інженерів, художників. Місто знали завдяки картинній галереї та роботам видатного художника Альбіна Гавдзинського, який створив десятки полотен просто «з натури» — малював вулиці, будівництво ГЕС, портрети людей.
«Картинна галерея була серцем міста. Її знали по всій Україні. Енергодар, Миколаїв, Херсон — усі просили виставки Гавдзинського. Ми до останнього дня життя митця їздили до нього делегаціями, підтримували його, а його роботи стали культурним надбанням України», — говорить міський голова.
Окупанти увійшли до Нової Каховки рано вранці, 24 лютого. Мерія не мала права залишити людей — у місті залишались хворі, літні, діти, ті, хто потребував медикаментів.
«Ми зустріли окупацію без інсуліну, без хліба, без найнеобхідніших речей. Але люди трималися. Наші освітяни, медики, працівники культури, на співпрацю з окупантами погодились одиниці. Це був прояв гідності», — наголошує мер.
Працівників картинної галереї окупанти не пускали на роботу вже з третього дня: будівлю одразу взяли під озброєну охорону та вилучили ключі, стверджує голова міста. Він був свідком подій, бо залишався в окупації аж до липня 2022 року.
1 листопада стало відомо про повне пограбування міської картинної галереї. Росіяни вивезли всі її фонди — полотна, графіку, скульптури.
Мер підкреслює: для Нової Каховки це не просто втрата колекції.
«Вони вкрали частину нашої душі. Вкрали пам’ять про покоління, які будували це місто. Але вони не зможуть знищити те, що в нас всередині – нашу гідність, нашу любов до Нової Каховки і нашу віру в повернення», – додав він.
Спадщина під загрозою: чому культурний фронт важливий
Поки триває розслідування цього злочину, мжна вже зараз сказати, що він – не випадковість, і не “побічний ефект” війни. Крадіжка культурних цінностей – це свідома політика росії, спрямована на знищення української ідентичності та привласнення нашої історії.
Мова йде не лише про предмети, а про нашу національну память. Коли ворог захоплює музеї й архіви – він намагається стерти доказ того, що українська культура має власне коріння, розвиток і право на існування. У випадку викрадення картин Гавдзинського – ігнорує його звання народного художника України.
Можна сказати, що збереження та повернення культурної спадщини – це стратегічне завдання України. Повернення незаконно вивезених артефактів чи мистецьких творів має стати частиною міжнародних судових процесів та державної політики після деокупації. Адже наша спадщина потребує захисту так само, як і люди. Охорона культурних цінностей під час війни – не “додаток”, а частина національної безпеки і самозбереження народу.
Тому ми маємо право й обов’язок свідчити. Кожен задокументований факт грабунку – це крок до притягнення росії до відповідальності у міжнародних судах.
Авторка – Оксана Піднебесна