З початку повномасштабного вторгнення українські військові знищили або пошкодили майже три десятки російських кораблів у Чорному морі. Як їхня присутність впливає на морську екосистему? Чи є у цієї шкоди “зворотний бік”? Про це доктор біологічних наук Інституту морської біології Національної академії наук України Юрієй Квач розповів в ефірі “Українське радіо. Одеса”.
Негативні зміни в Чорному морі
Військові кораблі, які зникають під водою, надовго залишаються проблемою для морського середовища. Станом на серпень 2024 року українські військові знищили або пошкодили 28 кораблів і катерів російського Чорноморського флоту. Частина з них, зокрема “Флагман Москва”, затонули у північно-західному шельфі Чорного моря, неподалік від узбережжя Одещини.
Усі затонулі кораблі — це військова техніка, яка мала на борту паливо, ракети, вибухівку. За словами доктора біологічних наук Юрія Квача, ці матеріали несуть екологічну небезпеку: у воду потрапляють важкі метали та шкідливі хімічні сполуки, які можуть роками шкодити морським організмам і, зрештою, людині.
Дещо зменшує екологічну загрозу те, що кораблі затонули в різних місцях, а не скупчено. З іншого боку, більшість з них перебувають в шельфовій зоні, і поганий водообмін між нею і глибинами ускладнює ситуацію.
“Вода з шельфу на глибину не буде так швидко потрапляти, тому забруднюючі речовини здебільшого залишаться в південно-західній частині Чорного моря, просто їх буде ганяти течією і хвилями вздовж узбережжя”, — пояснив науковець.
Але якщо корабель затонув у бухті, як, наприклад, десантний “Новочеркаськ” у Бердянську, забруднення може залишатися локально роками, бо вода в бухтах погано оновлюється. Натомість кораблі, затонулі у відкритому морі, такі як крейсер “Москва”, мають більше шансів поступово інтегруватися у морську екосистему.
Штучний риф з крейсера
У перспективі затонулі військові кораблі можуть перетворитися на штучні рифи. Металеві конструкції стануть місцем для нерестовища, схованками для риб та основою для зростання водоростей і оселення молюсків. Морські організми будуть фільтрувати воду та очищувати прибережні води.
Юрій Квач стверджує, що корабель — це фактично велика скеля. Він знищує частину дна, коли падає, але натомість створює більшу площу для життя донних організмів.
Затонулий флагман “Москва” ліг на дно в районі природоохоронної зони червоних водоростей. Науковець попереджає, що одразу після аварії там могла загинути частина риб та рослин. Але з часом корабель може стати частиною цієї екосистеми, якщо не виявиться надто токсичним.
Чи треба піднімати затонулі кораблі?
На думку Юрія Квача, основна загроза — це залишки вибухових речовин. Їх необхідно буде перевірити та, можливо, вилучити. Самі кораблі можна залишати на дні.
“Це залізо, яке може приносити користь”, — зазначив біолог.
Науковці вже обговорюють і культурну цінність затонулих російських кораблів. Вони можуть стати не лише штучними рифами, а й історичними артефактами, що нагадуватимуть про перемоги українських військових.
Джерело – Суспільне