На експериментальних полях в Одеській області розпочався збір урожаю бавовни. Усі види прижилися і перший врожай. Всього на експериментальному полі Одеської філії Українського інституту експертизи сортів рослин у селі Новоселівка на 0,1 га засіяли 5 видів насіння бавовнику: два з Німеччини, два з Америки та один із Туреччини. З одного куща бавовника можна зібрати від 5 до 30 коробочок бавовни.
За словами директора Одеської філії Українського інституту експертизи сортів рослин Василя Цапенка, найбільшою ж проблемою у вирощуванні бавовника зараз є шкідники. Щодо економічної привабливості вирощування культури на Одещині фахівець впевнений, фермери охоче візьмуться за її посів.
«Найбільшу шкоду наносить бавовникова совка. Цей шкідник помітний саме на бавовнику. Масовість льоту комах була такою, якої ми ще не бачили. Для бавовнику немає препарату, щоб знищити цього шкідника повністю. Потрібно ретельно підбирати засоби захисту від шкідників. Від хвороб підходять препарати, які використовуємо на ріпаку, соняшнику. Ми обчислимо затратну частину, перерахуємо на гектари, побачимо врожайність і якщо рентабельність не нижче 20% – фермери візьмуться. В Греції до 1000 доларів тонна бавовник сирця коштувала. Я думаю, що ми можемо бути не далекими від них у цьому. Температурний режим підвищується, я не здивуюся, що бавовник скоро буде рости і під Києвом», — розповів Василь Цапленко.
Зараз агрономи ведуть підрахунки та дослідження, зважують кожну коробочку, обчислюють відсоток насіння і волокна в кожному сорті, а також «енергетику» — потужність пороху, який виготовлятимуть із цієї бавовни.
За словами Заступника голови комітету ВР України з питань аграрної політики Степана Чернявського, первинну обробку бавовни планують проводити в Україні. Це відокремлення волокна від насіння. Потім волокно продаватимуть для подальшого перероблення за кордон, адже виготовляти порох в умовах війни – небезпечно.
«Ми просто не встигнемо навіть збудувати такий завод – будівництво вже буде атаковано. Тому ми плануємо продавати волокно за кордон, зараз ведуться перемовини, які саме країни його куплятимуть. Ймовірно, мова наразі йде про Туреччину, Болгарію та Румунію. Там же і виготовлятимуть порох для наших снарядів. Щодо пороху, ми сподіваємося встановити «давальницькі» відносини – ми їм волокно, вони нам снаряди», – пояснив Чернявський.
Також він повідомив, що наступного року бавовною планують засіяти 30 тисяч га. Зараз на державному рівні для фермерів, які візьмуться за цю справу, готується ряд програм з фінансування.