В іудаїзмі світовідчуття жінки ґрунтується на вічних засадах Тори. Мудреці кажуть, що після того, як був зруйнований Храм, можливості чоловіків служити Творцеві різко звузилися, тоді як місія жінок та материнства у цьому світі не зазнали змін. Чоловік, аби наблизитись до Творця, повинен вивчати Тору і виконувати заповіді, від частини яких жінка звільнена, адже вона за задумом Всевишнього знаходиться в оточенні Шхіни (Божественної присутності) постійно.
Природньо, що жінка й мама повинні виконувати ті заповіді, які покладені на неї, боротися зі своїми недоліками та розвивати позитивні якості, пам’ятаючи про свій колосальний духовний потенціал. У цьому значенні символічна розповідь про великого вчителя покоління — ребе Шломо-Залмана Оербаха. Одного разу його учень помітив, як ребе перед входом до будинку обтрушує пальто і поправляє капелюх.
— На вас чекають удома шановні гості? — спитав учень.
— Мене чекає вдома Божественна присутність, — була відповідь.
— О! – здивувався учень.
— Моя дружина, – пояснив ребе Шломо-Залман.
Сторонній людині досить важко і навіть ніяково сказати, чому ж у цій Божественній присутності, Шхіні, в якийсь момент було відмовлено Леї Грановській (Доміні), одеситці, сучасній, молодій жінці, лікарці, психологині, матері п’ятьох дітей.
Саме відмовлено, бо 10 років тому з нею сталося найстрашніше, що може статися з матір’ю: у неї викрали п’ятьох дітей. І це були не гангстери, які вимагали відкупу. За твердженням Леї, викрадач — її колишній чоловік, Олександр Грановський, рідний батько п’ятьох дітей Леї і одіозний український олігарх, який має громадснчтво Ізраїлю. Щоправда, віднедавна він змінив своє ім’я та прізвище, можливо через кілька гучних справ, порушених правоохороцями в Україні, тож тепер чоловік вже зветься Алекс Борухович.
“Так, він дійсно хамелеон. На нього подивитись – святішого нікого не має. Коли я пішла (від нього, – Авт.), він вкрав дітей, 20 серпня 2015 року. Всі знають цю історію. Мене обвинувачують, що я їх нібито покинула. Я їх не покинула, а в мене їх вкрали. І зараз єдинне, що я вимагаю – віддайте матері дітей”, — Лея Грановська, багатодітна матір.
Цю історію невпинної десятирічної боротьби сильної жінки за повернення своїх дітей знає чимало одеситів і всі ті, хто протягом десяти років з обуренням, жахом, розпачем, а іноді й просто з цікавістю стежать за розвитком сімейної драми.
Фабула її зовсім не радісна: після спільно прожитих років, Лея вирішила покинути чоловіка. Але її спіткала люта помста з боку колишнього чоловіка, а саме викрадення п’ятьох дітей, народжених у шлюбі з олігархом. Також жінку спіткало засудження та переслідування деякими членами одеської єврейської громади “Хабад”, які за її словами, знали про цю історію від самого початку, та не спромоглися завадити відбиранню дітей у матері.
Про окремі епізоди сімейного життя, які підштовхнули її до цього рішення, багатодітна мати розповідає у відео:
“Місяць до вагітності і ми переїжджаємо жити окремо. І він забороняє моїй мамі приходити до нас додому. Він починає регламентувати, з ким можна спілкуватися, і з ким не можна. Виходило, що ні з ким не можна. Те, що він декларував до заміжжя, це одне, а те, що сталося, коли ми одружилися – це зовсім інше. Але як це я вагітна, а мама не приходить. Нема й усе. Можна на п’ять хвилин і в якийсь там день. Така емоційна історія, яку я не могла розповісти 10 років, буде наступна. Мені найболючіше про цю історію говорити, але я хочу, щоб вона залишилася в інтернет просторі. Одного дня мама прийшла, а він її вигнав. І розпочався скандал. Я почала йти, а він мене штовхнув. Я була з великим животом на величезному терміні. Я падаю на стіну, чому я говорю, що я знаю його стан. Він колись мав травму голови. Людину можна побачити збоку, тільки коли ти перебуваєш із нею у шлюбі. І він прижимає мене до стінки за горло і починає душити. Коли я почала втрачати свідомість, посиніла, навіть не пам’ятаю, що було. Пам’ятаю тільки, що отямилася вже на дивані. Це потім він уже розповідав, що я знепритомніла. Потім він почав просити вибачення, як усі аб’юзери, просити прощення і падати на коліна, мовляв, тобі здалося, ти все придумала. Втім, вся ця пісня. Я сказала, що я йду…”, – згадує події сімейного життя Лея.
Отже, розлучення Леї та Олександра Грановського. Як виявилось, це не просто сімейний розлад, що призвів до розлучення заможного подружжя. На поверхню вилізли неочікувані явища людської сутності та моральної потворності, апогеєм чого й стало викрадення дітей у матері. Коли вона була з ними в Туречині, приїхали кремезні чоловіки, підібрали час, коли жінки не було вдома і силою вивезли дітей. Це відео тоді облетіло всі мережі.
“Коли мені висувають претензії, що я не повинна була їхати від нього, треба було б (боротися) до кінця. Так він просто вбив би мене, от і все. І була така ситуація. Усі пам’ятають, момент, коли я виграла апеляцію, приїхала додому, а він напав на мене у домі разом з чеченцями. Він кричав: “Рви її!” – Якби не зброя, то як я розумію, що там же мене б і закопали. Цілком безжальна істота”, – каже наша героїня.
Лея Грановська, пройшовши крізь випробування, які точніше було б назвати душевними тортурами, дивується: чому деякі її одновірці, які раніше завжди були поряд і, як вона вважала, мали хоча б поспівчувати, віддалилися, промовчали, після страшних подій зовсім відвернулися? Щоправда, пізніше виявилося, що їм загрожували, тому й вони, по суті, стали жертвами.
“Софія Серебрянникова, є така жінка у нашій синагозі і всі її знають. Вона дуже підтримувала мене на першому етапі і, звісно, обурювалася: Де це бачено! У такої порядної жінки взяти та забрати дітей! У неї був маленький магазинчик. І якось вона мені пише, що “Леєчка, я перепрошую. Вольф послав угруповання, (якихсь бандитів, напевно, Піколка, який був шісткою у нього. – Примітка Грановської, – Авт.) і вони сказали: – Магазин маєш? – Вона каже, Так, – Подобається? – вона знову сказала Так. – Так ось, спалимо нахрен тут все. Якщо ще одне слово скажеш на підтримку або за неї! (За Грановську – Авт.). Софія Серебрянникова сказала (Грановській, – Авт.), що вона людина небагата і тому змушена замовкнути. Наступна Наталка Лукацька. Жінка, яка знала всю нашу сім’ю та мене з молодості. В Одесі була така ювелірна мережа “Золоте яблуко”, де вони з чоловіком були господарями. І вона почала обурюватися, мовляв, як же так! І в цей момент у неї вмирає чоловік. І цей Вольф забирає у неї бізнес. Не прямо, звичайно, а ось через цих «сподвижників». Їй сказали, що якщо вона не заткнеться, то вб’ють. Зрештою, вона померла від серцевого нападу. Так от та стаття, яка присуджується за доведення до самогубства, по суті, вбивства, має бути застосована до цих негідників. Конкретно, Вольфа Авраама та Хаї Вольф!”, – обурюється жінка.
Але найжахливіше, вважає Лея Грановська, те, що вона зазнала осуду з боку голови одеської Єврейської громади “Хабад” Авраама Вольфа та його дружини. Адже саме головний рабин, як духовний лідер, на думку постраждалої жінки, зобов’язаний був принаймні не виявляти агресію до неї, дотриматися закону Тори Шхіна – Божественної присутності, яким наділяє жінку-матір юдейство. Натомість, Лея зазнала багаторічного та злісного цькування з боку ребе та його дружини. Крім того, за словами Леї, її будинок став предметом зазіхання з боку керівництва “Хабаду”. За її словами, там вважають, що мають право на конфіскацію приватної елітної нерухомості у центрі Одеси на користь громади. А це не зовсім в’яжеться із сповідуванням юдейських цінностей:
“Ніколи в житті я не збиралася і не збираюся передавати у власність, у користування тимчасове або постійне нерухомість, ніколи. Таке вони вже робили. Через рік після того, як я покинула Україну, якимось чином мій автомобіль “Geländewagen” від мого імені перейшов у подарунок комусь. Певне, таку ж процедуру вони хотіли зробити з будинком, але не встигли(…) Отож я заявляю на весь інтернет. Нерухомість мою та моїх дітей я нікому не збираюся передавати в дар!”, – заявляє обурена жінка.
Самій же Леї, за її твердженням, потрібно лише одне: повернути хоча б двох молодших дітей, які ще перебувають у такому віці, що вона змогла б повноцінно виховати їх так, як вона вважає за потрібне. І не віддати це знову на відкуп нової дружини колишнього чоловіка. Адже наслідки цього виявилися плачевними: старших трьох повністю налаштували проти матері, а поведінка однієї з дочок, незміцніла психіка якої зіграла злий жарт у її подальшій поведінці, призвела ще й до засудження з боку єврейських вірян.
“Дружина лідера одеської єврейської організації Хабад Хайя Вольф. Потрібно намалювати трохи психологічного портрета цієї жінки. Я її завжди називаю «нацист у спідниці». Ця жінка народилася десятою дитиною в сім’ї, в дуже бідній сім’ї, десь на околиці Ізраїлю, де було 17 дітей, у маленькій двокімнатній квартирці. Звичайно, ніколи не отримувала ні любові, ні уваги. Коли вона набула мінімального статусу, вона стала знищувати всіх своїх сестер, тих, які начебто за позицією слабші. Це було на моїх очах. І ось ця дамочка, з прилиплою «посмертною» маскою, до речі у неї онкологія, тому я б порекомендувала їй як лікар берегти свою жовч, яку вона намагається вилити на мене. Отже, вона зібрала після мого ефіру разом зі своїм чоловіком керівний склад одеської громади “Хабад” і вони вирішили знайти якесь рішення, що ж зі мною робити? Десять років вони ніяк не можуть зрозуміти, що зі мною робити. Так от я вам хочу сказати, що ті образи, ті приниження, ті прокляття, які летіли з вуст цієї «святої» жінки, думаю, що не чули й досвідчені люди. У такому випадку моя єврейська бабуся говорила одну фразу: «з твого рота – в твою пазуху!» Так от, Хая, запам’ятай – бережи печінку! Бо вона ще тобі знадобиться. І ось та жовч, яка виходить на мене, тобі теж знадобиться. Дивись, не захлинись у ній! Звичайно ж, ті слова, які були випущені на мою адресу, не мають до мене жодного стосунку. Пройшлися по моїй доньці Соні. Я поставила цей ролик, який вона сама виставила в інтернет. Він просто завірусився і набрав величезну кількість переглядів. Я зробила те саме з метою: немає іншого засобу в мене як вплинути на своїх дітей. Судячи з того, що відбувалося з її батьком та всім членам громади … Вони, звичайно, шушукаються, все знають і розуміють, але ніхто не впливає. Тут суть не в тому, що вона не дотримується якихось законів нескромності. Суть у тому, що це небезпечно, і вона не розуміє цього. І в мене вийшло, вдалося вплинути. Ось ця зграя-лійка, яка зібралася обговорювати мене і що зі мною робити, вже сказали, що Соня вся в матір. Мої дорогі хабадниці, коли Соня була з мамою, вона була зовсім в іншому вигляді і зовсім інакше позиціонувала себе”, – ділиться роздумами Лея Грановська.
Примітно, що сама Лея знаходить у собі якимось чином сили боротися за своїх дітей. Незважаючи на десятирічну розлуку та відчай, Лея Грановська весь цей час жадібно ловить кожне фото своїх дітей у соцмережах, намагається тримати з ними зв’язок усіма можливими способами, допомагає їм у вирішенні життєвих ситуацій. Адже вона мати! За її словами, вона впевнена, що поверне дітей і вони дуже органічно увійдуть до її нової родини, де панують любов, взаємоповага та благополуччя, де росте ще один її син вже від другого шлюбу.
Хочеться вірити, що всі крапки над “і” у цій багатостраждальній справі поставить закон, згідно з яким рідна мати, повністю соціалізована особистість, має всі права на своїх рідних дітей, принаймні їх бачити, відвідувати, спілкуватись у будь-який час. Тоді як її недоброзичливцям доведеться змиритися з тим, що вона сильна, смілива і розумна юдейська жінка, яка любить своїх дітей і боротиметься за них до кінця. Саме незалежність, завзятість і оприлюднення злісного злочину так розлютили її ворогів, вважає багатолітна мати.
“Віддайте мені моїх дітей! Ви не знаєте що зі мною робити, не знаєте як заткнути мені рота? Я дійсно ваш головний біль та я не зупинюся! Хтось висунув припущення, що я про них забуду, що, можливо, я зупинюся. А ви уявіть собі, якби у вас вкрали дітей. Ви б зупинилися? Звичайно, я не зупинюся! Давайте ми з вами вирішимо так, одеська громада Хабад на чолі з лідерами, віддайте мені хоча б маленьких дітей. Вони й так уже мої за законами. Вони і так будуть мої у будь-якому випадку. Це справа невеликого відрізку часу. Але у вас є шанс назавжди забути про мене, а я забуду про вас. Ми розійдемося та робіть далі все, що ви хочете. Якщо ж ні, то ви повинні знати, що я доведу справу до кінця і все одно досягну своєї мети”, – резюмує у своєму відео жінка.
Варто додати, що в Одесі продовжуються судова тяганина Леї з колишнім чоловіком за право повернути своїх дітей. “Дивним” чином всі ці роки українське правсуддя було безсилим проти впливу одіозного оліхарха Грановського, і на відміну від інших сімейних справ, так і не захистило право матері на свої рідних дітей.
Втім, за перебігом цієї історії уважно слідкують українські медіа, будемо тримати в курсі наших читачів і ми.
ВІДЕО – Лея Доміні: