Ігор Собко — військовослужбовець з Одещини. Чоловік потрапив до полону росіян під час бою біля Малої Токмачки, що на Запорізькому напрямку. Майже всі його побратими загинули. Щоб знайти коханого Оксана Собко написала лист Папі Римському, їздила на зустрічі з волонтерами й представниками влади. Натрапила і на шахраїв, які обіцяли повернути чоловіка за гроші.
І зрештою, серед 207 полонених, яких вдалося обміняти 31 січня цього року, до України повернувся й Ігор Собко. Весь цей час з численними уламковими пораненнями військовий пробув на реабілітації. Як зустрічали героя вдома — розповіли на Суспільному.
Дружина Ігоря Оксана розповіла, що її чоловік припинив виходити на зв’язок після бою 9 лютого. Жінка одразу почала телефонувати у частину, аби дізнатись про долю коханого:
“5 лютого він останній раз зателефонував. У нас тоді не було світла, не додзвонився. Прислав тільки своє фото і під фото: «Тато важ дуже сильно любить». 7-8 число — він був без зв’язку. 9 числа мав вийти на зв’язок, але він не виходив. Я почала дзвонити в частину та питати, де мій чоловік, що з ним? Там з частини: один на другого… Доки я дійшла до командира, який керував цією операцією. Командир сказав: «Так. Відбувся бій. Ваш чоловік безвісти зниклий. Він не 300-й — це однозначно. І серед 200-х його немає. Можливо в полоні». Але вони не гарантували, що вони точно в полоні”, — згадує Оксана.
Жінка не зупинилась у пошуках чоловіка. За її словами, обдзвонила всі лікарні та шпиталі Запорізької та Дніпропетровської області, а також розмістила фото Ігоря у Facebook. У соціальній мережі Оксана натрапила на шахраїв:
“Вони дослідили мою сторінку в Фейсбуці. У нас на той момент тільки син був. Дослідили, подзвонили, сказали: «Я куратор між двома сторонами — Україною і Росією. Ваш чоловік у полоні «вагнерівців». Він каже: «ну що… треба викупити». За 60 000 гривень. Дайте гарантію, що це мій чоловік. Скиньте фото — мені потрібне підтвердження. Тоді вони почали зі мною на високих тонах розмовляти — зовсім по-іншому. «Якщо ви не йдете на наші умови, значить ми його пристрелимо. У вас є час до 12 години ночі»… Я вчасно подзвонила до частини, пояснила ситуацію. Подзвонила в СБУ, пояснила, що я не знаю, як себе повести. Вони подзвонили, сказали: «Оксано Сергіївно, це шахраї, не ведіться! Вони на території України, в колонії. Вас намагаються розвести на кошти»”.
Пізніше в одному з російських телеграм-каналів Оксана побачила фото пораненого Ігоря у полоні. За словами жінки, після цього почалась справжня боротьба за повернення чоловіка додому:
“Почалися зустрічі з координаційним штабом. В Женеву, в ООН подавали лист. Потім до Папи Римського ми з дівчатами подавали лист. 17 січня поїхала на зустріч з Юлією Приймак, в Умані яка відбулася, розказала свою історію. Тут, дивлюся: обмін відбувся — 207 чоловік. Ніхто мені не дзвонить, не каже. А тут приходить така довгоочікувана смс-ка, що Собко Ігор Олексійович був звільнений з полону. І тут, увечері, о 12 годині ночі він дзвонить, каже: «Зая, я дома, в Україні. Мене обміняли»”, — поділилась Оксана.
Увесь цей час з численними уламковими пораненнями військовий пробув на реабілітації. Лікарі провели операцію та змогли дістати один осколок з голови чоловіка, інші ж — витягати не рекомендують через великі ризики ускладнень.
“Емоції неперевершені. Дякую Богу, що він залишився живий, і бажаю всім матерям дочекатися своїх рідних”, — поділилась матір військовослужбовця Валентина Собко.
“Не можу передати свої почуття. Дуже приємно. Ти розумієш, за що ти стоїш там, і це дає стимул далі боротися. Дуже приємно! Вдома, поряд з родиною — це дуже добре”, — додав сам військовослужбовець Ігор Собко.
