Український інститут національної пам’яті підготував перелік назв населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики відповідно до закону про деколонізацію. Про це повідомляють на сторінці інституту в Фейсбук.
Упродовж наступних шести місяців, до 27 січня 2024 року, місцева влада повинна подати до Верховної Ради України свої пропозиції назв для тих населених пунктів, які підпадають під перейменування відповідно до закону.
Колеги з видання “Юг.Today” проаналізували вказаний перелік та вибрали з нього назви населених пунктів півдня Одещини, які найближчим часом мають бути змінені, разом з підставами для перейменування.
Село Миколаївка-Новоросійська, Успенівська громада, Білгород-Дністровський район. Назва є похідною від адміністративно-територіальної одиниці Новоросійська губернія (1796-1802), що була створена під час реалізації російської імперської політики на окупованих, анексованих чи в інший спосіб зайнятих територіях нинішньої південної України від Дністра до Дону з Кримом і колишнім Запорожжям, а також включає елемент ідеологічного імперського конструкту «Новоросії».
Селище Бородіно, Болградський район. Колоніальна назва на честь російського села Бородіно, де відбулася однойменна битва між російськими та французькими військами Наполеона Бонапарта.
Селище Тарутине та село Нове Тарутине, Болградський район. Назва на честь російського села Тарутине, звідки почався контрнаступ російських військ проти Наполеона Бонапарта в 1812 році.
Селище Березине, Тарутинська селищна територіальна громада, Болградський район. Назва на честь битви російської армії з військами Наполеона Бонапарта на річці Березині в 1812 року.
Села Малоярославець Перший та Малоярославець Другий, Тарутинська селищна територіальна громада, Болградський район. Назва на честь битви біля села Малоярославець Калузької губернії, де відбувалися битви між військами Наполеона Бонапарта і Кутузова в 1812 році.
Селище Суворове, Ізмаїльський район. Назване на честь Суворова О. В. (1729–1800) – військового діяча російської імперії, генералісимуса (1799). У 1769–70 роках на чолі окремої бригади придушував шляхетську Барську конфедерацію та козацько-гайдамацьке повстання Коліївщину в Правобережній Україні. За наказом Катерини ІІ у 1778 р. організував депортацію християнського населення з Кримського ханства до Північного Приазов’я. В 1794 р. очолив армію російської імперії, яка придушила повстання Т.Косцюшка та захопила Варшаву, влаштувавши там різанину. За окупацію Речі Посполитої отримав чин генерал-фельдмаршала, а за Швейцарський похід 1799 р. – чин генералісимуса. Національний герой та чільний представник героїчного пантеону держави-агресора рф.
Село Першотравневе, Саф’янівська сільська територіальна громада, Ізмаїльський район. «Вшанування» 1 травня як Міжнародного дня солідарності трудящих – після встановлення радянської влади яскравий приклад масової радянської ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої «світової революції».
Тож, як бачимо, найбільше перейменувань очікує Болградський район.
Зазначимо, що у грудні минулого року Суворовcька селищна рада підтримала ініціативу перейменування населеного пункту на Бессарабське.
Раніше голова Бородінської громади Іван Кюссе повідомив, що на початку липня на чергову сесію селищної ради буде виноситися проєкт рішення про перейменування селища Бородіно. Одним із варіантів нової назви є Буджак.