На одній з вулиць Херсона, де вода вже почала відходити, місцеві намагаються відновлювати свої домівки. Розповідають, що втратили фактично все: будинки, городи, які допомагали пережити минулорічну окупацію.
“Усе літо фактично овочі ми не купляли, а в цьому році з базарів вилазити не будемо. Та ж картопля, той ж буряк, якщо добу у воді побули – все. Пропало. От тобі і все, що наробив руський мір. Так що, будемо сподіватись, що піде він від нас і будемо ми жити так, як жили до цього.”, — розповів мешканець затопленого будинку Олександр.
За словами місцевої жительки Олени, як тільки вода почала відходити, місцеві взялись за прибирання.
“Станом на ранок було вже трошечки менше, тому що вчора ще зранку, коли ми сиділи на сходах і бачили, що вода ще підіймається, туди-сюди серце йогкало, щоб вода вище не піднялася. То вчора вода була по вікно. І стала спускатись, а сьогодні зранку вже було отак. І ми потехеньку почали виганяти оце все сміття”, — розказала Олена.
Немає у людей доступу і до технічної та питної води. Олена каже, що основна потреба зараз — це відкачка води, оскільки вона всюди, в тому числі бруд потрапив і у колодязі.
“Потреба зараз в тому, що нам необхідно повідкачувати усі наші будівлі, у нас в підвалах повно води. У нас до колодця зайшла вода і тепер її теж треба повідкачувати, вимити колодці, щоб ми змогли користуватись водою. І дезінфікувати їх треба, бо туди зайшла дуже брудна вода. Тут у дворі ще більш-менш, але в нас було 2 сантиметри ілу“, — розказала жінка.
Окрім окупації та паводків, родині Олени довелось пережити викрадення росіянами одного з їхніх родичів. Зараз він на окупованих територіях.
“Це кімната мого брата, який перебуває в полоні. Чудова він в мене людина, він в мене такий харизматичний… .Він в мене метр дев’яносто, я йому по плече. Моменти, коли немає рідної людини поруч, це дуже важко. А ще коли ти розумієш, що до нього не дотягнешся, але ми будемо сподіватись на все краще”, — додала Олена.