Херсонський перинатальний центр №1 витримав окупацію та два влучання російських снарядів. Заклад втратив два поверхи, але продовжує працювати й приймати породіль. Більшість персоналу евакуювалась з міста, декого прийняли в медзакладах Одеси.
Як під обстрілами працюють ті, хто залишився — у репортажі Суспільного.
Херсонський перинатальний центр №1 зараз єдиний приймає породіль у місті. За словами завідувача пологового відділення Петра Маренковського, заклад працював під час російської окупації і продовжує це робити зараз. Жінки, які залишилися у місті і прилеглих селах, приходять народжувати саме сюди.
“Під час окупації працювали, тому що багато народу було у Херсоні, мабуть, тисяч 150. Люди просили, щоб ми не виїжджали, щоб залишились на місці. Окупаційна влада прийшла і почала пресувати усі лікарняні закладів, наполягали на знятті нашої символіки з відділення. Наші прапори були до останнього, потім їх довелось заховати, ми їх дістали 10 вже листопада”, — згадує лікар.
Взимку росіяни двічі обстріляли перинатальний центр. Заклад втратив два поверхи та все одно продовжив працювати.
“У нас була значна пожежа, пошкодження нашої території, відділень. Після нього вже через три доби ми могли працювати. Другий “прильот” у нас був такий конкретний, 24 січня. Також після нового року. Постраждала права сторона корпусу, дитяче відділення”, — розповів Петро Маренковський.
Три дні тому в Херсонському пологовому Анастасія Стукаленко народила доньку, яку назвала Машею. Каже: хотіла народити в Херсоні, а те, що в місті чутно вибухи — неважливо.
“Те, що бахкає, то все неважливо. Не страшно, давно хотіла в Херсоні народити”, — розказала Анастасія Стукаленко.
Анастасію в пологовому підтримує мати Олена. Жінка розповідає, що хвилювалась за доньку, але до вибухів вони вже звикли і поки що з Херсона не їхати не збираються.
“Ми звикли. У нас на Східному вже скла немає в нашій з донькою кімнаті. І вісім вікон на балконі немає. І другий під’їзд повністю вибило. Поки будемо в Херсоні. Нікуди не хочемо, і в Миколаєві, і в Одесі були, досить вже. Дім — це дім, рідний”, — каже жінка.