Запорука здоров’я: бджоляр з Любополя пропагує культуру споживання меду

«Справа мого життя» — так називає Віктор Борисович Жаров бджільництво. Цьому присвячено з самого дитинства вже понад 60 років його життя. Цей вид діяльності є дуже популярним у Любополі Визирської сільської громади під Одесою. Вулики часто тут можна побачити на місцевих подвір’ях. Попри воєнний стан, цього сезону бджоли півдня України, старанно займались своєю справою — збирали нектар з польових квітів та дерев, запилювали рослини, виробляли цілющий мед різних сортів.

Фермери знають, що можуть значно збільшити врожай завдяки залученню бджіл на свої ділянки. Протягом багатьох століть ця крихітна смугаста помічниця працює на полях, відіграючи важливу роль у сільському господарстві.

Сезон завершується — бджоли вже старанно готуються до зимівлі. Але теплий жовтень та аромати осінніх квітів ще дозволяли їм вести активне життя. В цей період у Віктора Жарова багато справ. Вулики повинні бути сухими, теплими та захищеними від рясних осінніх та зимових опадів, кожна родина бджіл повинна мати запаси на зиму, також треба провести профілактику від захворювань. Все як у людей, жартує Віктор Борисович.Віктор Жаров, бджоляр

“Після збирання соняшника потрібно розпочати формування гнізда, щоб бджоли туди носили та заготовляли мед. Годуємо ми їх цукровим сиропом. Можна залишати й мед на зиму, але в нас цього робити не можна, тому що дуже багато падевого меду, а це отрута для бджіл та викликає хворобу нозематоз. Вона дуже заразна і треба буде лікувати всіх бджіл”, – ділиться Віктор Жаров.

Віктор Жаров — шанований бджоляр, він виконує непросту місію — популяризує бджільництво, як один з видів сільськогосподарської діяльності, закохує в нього кожного, хто приходить на цю пасіку. Головне, щоб взимку у вулику було достатньо запасів, розповідає він.

Взагалі праця бджоляра кропітка і не має перерв — це цикл, розрахований на всі 365 днів щороку. Минулий 2022 рік можна за врожайністю та кількістю меду назвати гарним, вважає Віктор Жаров.

“Я скажу, що цього року тут багато ріпаку посаджено. І ще бджоли соняшник принесли. Найголовніше, щоб бджола була здорова. Тоді і результат у вас обов’язково буде хороший”, – каже бюджоляр.

Вже за сімейним столом після роботи, разом із дружиною, вони вдвох проводять дегустацію. До речі, Любов Петрівна, теж закохалась у справу чоловіка. Про неймовірні властивості меду, його склад, це подружжя може розповідати нескінченно. Головне, що культура споживання меду є запорукою здорового способу життя всієї їх великої сім’ї, дітей та онуків, розповідає Любов Жарова.

Любов Жарова, бджолярка

У нас тут ще така місцевість, що він дуже смачний. Звичайно травневий мед смачний, соняшник або гречка. Це ще з дитинства — мама завжди купувала у сусідів і ми, діти, з молочком їли мед”, – каже пані Любов.

Віктор Жаров, бджоляр

“Кожен сорт меду має цілющі властивості. Його можна вживати навіть понад 100 г на день — це вам буде тільки на здоров’я. Навіть у Стародавньому Римі гладіаторам давали мед, коли вони виходили на двобій”, – запевняє пан Віктор.
Запилення сільськогосподарських культур і плодових дерев, підвищення їх врожайності, використовування продуктів бджільництва у косметології та фармакології — ось далеко неповний перелік заслуг бджіл-трудівниць перед людством. Наша країна входить до трійки найбільших світових експортерів меду та є одним зі світових лідерів із виробництва меду на душу населення. В нас найвищі показники споживання меду, а 70 тисяч українців займаються цією почесною працею.
Понад 20% українського меду виробляють професійні пасічні ферми, які утримують багатотисячні бджолині колонії. Роль бджільництва та важливість його збереження, як галузі особливо зараз, під час війни — дуже велика та значна. Тому, якщо у вас є бажання й повага до праці бджоляра та до смугастих трудівниць — приєднуйтеся до цієї захоплюючої справи.
Джерело – Лиманська Агенція новин

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *