Одещина збагатила Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України прикладами живої культурної спадщини. Серед переможців – 7 елементів нематеріальної культурної спадщини Одещини з різних куточків Одеської області.
Про це повідомили в Одеському центрі української культури. Так, до Національного переліку елементів НКС України включені:
1. Особливості виконання клезмерської музики Подільського (Кодимського) району Одеської області;
2. Різдвяний обряд «Мошу» (обряд чоловічої коляди) з Ренійської громади;
3. Знання, вміння та практики, що стосуються приготування та споживання біляївської рибної юшки;
4. Музей традиційного народного мистецтва як інтерактивний простір нематеріальної культурної спадщини Одещини;
5. Міліна – знання, навички, звичаї;
6. Метод будівництва «суха кладка»;
7. Культура приготування та споживання плацинди у селах долини річки Фрумушика.

Народні традиції, обряди, звичаї, спосіб життя, живі прояви нематеріальної культури, які успадковані від предків і передаються майбутнім поколінням становлять дуже важливу частину культурної спадщини людства. Нематеріальна культурна спадщина відіграє надзвичайно важливу роль у формуванні ідентичності окремої соціальної групи і особистості. Існування нематеріальної культурної спадщини (далі НКС) Одещини, в її великому багатстві, є необхідною умовою для збереження культурного розмаїття в умовах зростаючої глобалізації. Взаємне розуміння НКС різних громад допомагає в проведенні міжкультурного діалогу, і виховує взаємну повагу до інших способів життя, повідомила директорка ОЦУК Валентина Вітос.

“Вітаємо територіальні громади, в яких побутують ці елементи, громади носіїв традиційних знань, вмінь і навичок, зацікавлених осіб з такою довгоочікуваною подією. Від сьогодні Ваше завдання – охороняти і розвивати свою спадщину. Забезпечення життєздатності нематеріальної культурної спадщини сприяє збагаченню культурного різноманіття та активізує творчість,збагачує і розвиває громади. Висловлюємо слова щирої вдячності за організацію досліджень, проведення інвентаризації всіх семи елементів зацікавленим особам, носіям в громадах”, – відзначила Віолета Чолпан.
Організатори вдячні за надання методичних порад в процесі інвентаризації окремих елементів фасилітаторам глобальної мережі ЮНЕСКО – Олександру Буценку, Аніті Вайваде, за надану практичну допомогу в процесі інвентаризації – Валентині Дем”ян, Вячеславу Кушніру та команді працівників центру української культури.
І наголошують, що із внесенням елементів нематеріальної спадщини до Національного переліку, робота в громадах тільки розпочинається.



