Наступний навчальний рік на Одещині може розпочатися в очному форматі. Разом з тим в місті та громадах проходить обговорення рівня підготовки шкіл до навчання в умовах воєнного стану та організації процесу. Про проблеми, які мають навчальні заклади та шляхи їх подолання в ефірі “Українського радіо” розповіли директори Департаментів освіти та науки Одеської ОВА та Одеської міської ради Олександр Лончак і Олена Буйневич.
Наскільки школи Одещини забезпечені укриттями?
Олександр Лончак розповідає: можливість надати дітям сховище на випадок небезпеки є однією з головних вимог для поновлення очного навчання. На Одещині сьогодні всього 737 закладів середньої освіти, втім укриття з них мають лише 44%.
“Ще 147 захисних споруд не є власністю закладів освіти, але знаходяться поруч, тобто можна буде евакуювати дітей вразі небезпеки. Ну і це ще 19%. Загалом залишається ще 210 закладів, де потрібно облаштувати найпростіше укриття, або розглянути можливість створення наземного укриття. Якщо це буде неможливо, то є варіант підвезення дітей до закладів освіти у яких є укриття”, – коментує Олександр Лончак.
За словами директора департаменту освіти, серед можливих варіантів розв’язання проблеми – навчання у дві зміни. За таких умов, зранку до школи йтимуть молодші діти. Старші класи починатимуть навчання з обіду. У випадку повітряної тривоги навчальний процес буде зупинятися, а пропущений матеріал відпрацьовуватимуть наступного дня. Втім, якщо ситуація в області стане напруженою, мова про навчання за партами взагалі не йтиме.
Чи готові школи Одеси?
Олена Буйневич відповідає на це питання:
“В Одесі 124 школи, з них у 4 закладах освіти є бомбосховища, всі інші мають первинні укриття, тобто підвали. Наразі ми ще чекаємо відпрацьовані до них вимоги, тобто які саме укриття можуть використовуватися в закладах освіти. Абсолютно всі вони розчищені, не захаращені, мають можливість того, щоб до них спустилися. І зараз під час повітряних тривог до них також спускаються мешканці прилеглих будинків. Але ми розуміємо, що укриття в будь-якій школі може вмістити набагато менше дітей ніж навчається у закладі освіти тому, якщо залишиться загроза, то про одночасний вихід учнів усіх шкіл і мови йти не може.”
Питання поновлення освітнього процесу сьогодні залишається відкритим і те, в якій формі почнеться новий навчальний рік, залежатиме від рівня небезпеки в країні.
Проблеми громад
В’ячеслав Чернявський – голова Кілійської громади. В громаді є 13 закладів освіти, де навчається близько 3000 дітей, й в жодному з них немає справжнього бомбосховища. Каже – це загальна проблема.
“Ми зараз на рівні районної військової адміністрації розглядаємо ці питання, тому що це питання не лише нашої громади, а і по всій країні. На жаль, країна не готувалася до війни, не знала, що таке буде і більшість шкіл в невеличких містах, такі як наша громада, не мали бомбосховища. Це проблематика всієї країни й сьогодні разом з військовою адміністрацією розглядаємо це питання стосовно того, щоб можливо сьогодні розглядався проєкт розробки проєктно-кошторисної документації на будівництво бомбосховищ, можливо потім вже шукати кошти в місцевих бюджетах, чи просити в обласних бюджетах, можливо буде якась програма, щоб до нового навчального року можна було виділяти кошти на будівництво бомбосховищ у школах”.
За словами В’ячеслава Чернявського, самостійно будівництва бомбосховища для шкіл громада не потягне, оскільки необхідно звести перекриття, здатні витримати приліт снаряда, провести каналізацію та вентиляцію приміщень. А на одну людину виділити 0,5 квадратних метрів простору.
Заступниця Кодимського міського голови Антоніна Москалюк розповіла що багато робиться власними силами. Проте витратні задачі жителі громади профінансувати не зможуть.
“Ми ж скажемо так, покладаємось на організаторські здібності наших директорів шкіл. Керівники закладів освіти мають своїх працівників, мають технічний персонал і, звичайно, де буде ситуація важча, будуть долучені кошти батьків: мінімальні на перевірку, на фарбування, приведення у відповідність, скажімо, такі кошти. Звичайно місцева громада буде виділяти, але є щось кардинально робити з ними не зможемо”.