Російські війська у Придністров’ї, ситуація на Херсонському та Миколаївському напрямах, як розблокувати порти півдня України – про це розповіла на Армія FM керівниця пресцентру сил оборони та охорони ОК «Південь» Наталія Гуменюк.
Катерина Даценко: Яка нині ситуація на Херсонському та Миколаївському напрямах?
Наталія Гуменюк: Це зараз лінія зіткнення, розгортання бойових дій і, на щастя, наш контрнаступ. Останні дні ми підтягнули сили, спланували і почали відтісняти ворога з позицій. Вони усвідомлювали це, тож влаштовували собі другий і третій рубіж оборони. Вони запускали заводи, які вже не функціонували на окупованих територіях, зокрема залізобетонних конструкцій, щоб ущільнити оборону та укріпитися. Та ми не дали їм на це часу, почавши досить несподівано для них активні дії. Зараз вони використовують невеликі групи, щоб просунутись вперед і обійти наші позиції. Вдаються і до маскарадних хитрощів, використовуючи однострої ЗСУ, які, вочевидь, виготовили на мелітопольських потужностях. Пам’ятаючи, що ми в гібридній війні, ми готові до будь-яких методів. Тому коли вони наближалися до нас в однострої ЗСУ, ми змогли їх розпізнати і дати відсіч. Тоді вони взялися атакувати нас за допомогою гелікоптерних груп, але і це знайшло вдалу відповідь. Ми змусили їх спочатку відвернути, а потім і поховати 6 «пташок». Вони позбавилися і літака, і 6 «пташок» за лічені дні.
Катерина Даценко: Будуючи третій рубіж оборони, росіяни готуються до довготривалої війни?
Наталія Гуменюк: Третій рубіж оборони – це химера в головах їхніх командувачів. Я так розумію, їх готують до третього рубежа оборони і усвідомлення, що їм треба окопатися надовго, адже вони вирушали на коротку спецоперацію, навіть не брали форми на інший сезон. Ми маємо радіоперехоплення, що вони дуже чекають закінчення травня, щоб чкурнути назад. Ми, зі свого боку, розуміємо, що вони як військові мають наказ закріпитися, але як люди, які усвідомлюють всю небезпеку, не будуть поспішати його виконувати. І ми їм в цьому допоможемо.
Катерина Даценко: У Херсоні і досі люди виходять на мітинги з українськими прапорами?
Наталія Гуменюк: Це зараз не так легко, оскільки окупаційна влада вживає заходів, щоб люди навіть не виходили на вулиці, але там досить потужний партизанський рух. І це надихає нас якнайшвидше туди дістатися і потиснути їм руку за це.
Катерина Даценко: Чому в Чорнобаївку раз-по-раз відправляють російських військових, адже вони йдуть фактично на смерть?
Наталія Гуменюк: Це питання до військового командування росії. Ми думаємо, що, не знаходячи іншої можливості скорити цю недолугу спецоперацію, вони намагаються таким чином самоліквідувати свої потужності, або й справді не стає здорового глузду. Нас влаштовують обидва варіанти.
Катерина Даценко: Миколаїв для російських окупантів – стратегічне місто чи лише пункт на шляху до Одеси?
Наталія Гуменюк: Це стратегічне місто для нас. Миколаївці довели, що вони можуть бути опорним пунктом неймовірного супротиву. Географічно це дорога до Одеси, але не тільки. Таким чином вони можуть прокласти собі шлях до Придністров’я. Російська пропаганда годує соціум теорією про те, що відрізавши Україну від моря, російська імперія посилиться. Але ми довели, що вона розвалюється на очах у всіх.
Катерина Даценко: Чи можливий напад із Придністров’я?
Наталія Гуменюк: Гіпотетично так, адже там перебувають російські війська. Але якщо заглибитись в питання, там перебуває контингент у статусі закордонного відрядження, а це додаткові виплати. До того ж принади майже курортного життя південного регіону розхолоджують. Те військо не готове вже воювати. Так, оперативні резерви можна привести в якийсь ступінь підвищеної готовності, але вони недостатні, адже ми доклали зусиль і ущільнили оборону держкордону.
Катерина Даценко: На Півдні України, окрім сухопутної та повітряної, досить важлива морська складова. Наскільки важко армійцям тримати саме цей фронт?
Наталія Гуменюк: Морський фронт досить специфічний, адже окрім природного фактору, велику роль відіграють потужності. Нікого не здивую, сказавши, що кількісне і силове співвідношення не на нашу користь. Але окрім сили, має бути вміння її застосувати. І це вміння ми маємо. Це ми довели, знищивши вбивцю авіаносців – крейсер «Москва». Тож в нас є і флот, і сили, і мудрість і бажання перемогти.
Катерина Даценко: Чи можна казати, що російський флот так само переоцінений, як і російська армія?
Наталія Гуменюк: Напевно так. Знаковий момент. Нещодавно нам моряки передали сигнальний буй крейсера «Москва», який вони виловили в морі. Здивуванню не було меж: буй виготовлений 1981 році, а його термін придатності лише три роки. Тож питанням порятунку екіпажу корабля вочевидь ніхто не переймався.
Катерина Даценко: Яке стратегічне значення для України острова Зміїний?
Наталія Гуменюк: Це одне зі стратегічних місць для окреслення територіальних вод України, це кордони нашої держави. Також грає роль відстань, адже з території Зміїного можна завдавати певних ударів також по Півдню України. Також це місце, завдяки якому можна контролювати міжнародні морські шляхи. Саме тому окупанти там налаштовують і ППО, щоб захистити свої кораблі, а також розташовують ракетні установки, якими зможуть атакувати материкову Україну.
Катерина Даценко: Як протидіяти провокаціям у Бесарабії?
Наталія Гуменюк: У нас провадиться ретельна контрдиверсійна робота із силами оборони загалом. Із залученням СБУ, відповідних підрозділів інших структурних органів. Не все ми можемо озвучувати, тож видаємо порційно інформацію. Ця робота не зупиняється ні на мить і буде довготривалою, але ми не боїмося труднощів.
Наталія Гуменюк: Наскільки важко відбивати російські інформаційні атаки?
Катерина Даценко: Не так вже й важко, бо вони розраховані на недолуге, глибоко оброблене населення. Але їхню неймовірну брехню не сприймають навіть найнедосвідченіші у цьому процесі люди. Вони і далі намагаються інформаційно обробляти населення, вкладаючи в це неймовірні кошти і заполонивши південь супутниковими антенами за умовну одну гривню, але ми наповнюємо ефір більш якісним інформаційним продуктом та працюємо з людьми наживо. І це набагато ефективніше.
Катерина Даценко: Яке ставлення на Півдні України до людей в однострої?
Наталія Гуменюк: Ставлення різне. Але з моменту повномасштабного вторгнення люди у формі однозначно отримали вотум довіри, бо це захисники. Це думка цивільного населення. Є дуже багато тих, хто прийшовши у силові структури, знайшов тут і нову професію, і нових друзів, і новий сенс життя. Ми сподіваємось, що імідж людини у формі тільки зростатиме.