Відпрацьовані автомобільні шини відносяться до четвертого класу небезпеки. Вони являють собою з’єднання поліароматичних вуглеводнів і канцерогенних речовин, що володіють високим рівнем токсичності, пояснюють екологи. Тому муніципалітети Одеської області закликають свої комунальні служби звільнити від використаної автогуми громадський простір, а особливо – дитячі майданчики.
У селі і в місті, у дворах і поблизу дитячих майданчиків люди часто намагаються проявити свої здібності ландшафтного дизайнера, висаджуючи цілі квітники в… шини. Ці так звані елементи декору були особливо популярні в радянські часи, утім і зараз їх чимало повсюди, в різних варіаціях. Шинами “облагороджують” спортивні майданчики, а потім розфарбовують їх у різні кольори. У використані шини висаджують квіти, дерева, навіть овочі, зокрема картоплю. Але чим це обернеться як для нашого організму, так і для живих рослин, можна тільки здогадуватися.
Екологи ж підкреслюють, що ці “прикраси”, якими дбайливо прикрашена велика частина дворів, несуть небезпеку і шкоду навколишньому середовищу і здоров’ю людей.
“При контакті з водою, землею або при нагріванні сонячними променями вони виділяють масу хімічно активних сполук, які, потрапляючи в людський організм, викликають важкі захворювання. Шкідливі випари потрапляють і в повітря, і в ґрунт, а за ним і в урожай. Фарба від цих випарів не захистить: вона нагрівається на сонці і поступово облущується. Тож використовувати їх як клумби або вирощувати картоплю в них точно не можна. Крім того, викинуті на звалища автолюбителями шини піддаються розпаду в природних умовах не менше 100 років. Полімери, що входять до складу гуми не розкладаються. До того ж, шини вогненебезпечні, при спалюванні виділяють в атмосферу токсичні речовини, а в скупченнях старих покришок часто мешкають рознощики інфекційних захворювань: гризуни і комахи“, – каже еколог Марія Дідченко.
Так, у Києві протягом 2021 року комунальники розпочали вивозити шини на утилізацію відповідно до договорів із підприємствами з дворів і вулиць сміття та автомобільних шин. Основна мета такого прибирання – сучасно облаштувати газони та клумби, встановити огорожі та антипаркувальні стовпчики. Досвідом столиці починає користатися й Одеса, й Вінниця, Херсон і Кропивницький. А от у громадах Одеської області ситуація невтішна: численні газони, прибудинкові території та дитячі майданчики, як і раніше, “оздоблені” у стилі радянських часів.
Проте, згідно нових правил, позбавитись від гумової небезпеки зобов’язали усі дошкільні заклади, тож автошини, з яких облаштовані дитячі майданчики, масово викопують з грунту та вивозять з дитсадків. Територія для малят має бути максимально комфортною і безпечною, з дотриманням екологічних вимог.
Українські фахівці наголошують: використання автопокришок – недопустиме. Головним матеріалом для шини є гума, яка у своєму складі має понад 120 шкідливих хімічних речовин. Вона буває різною і може виготовлятися як з синтетичного, так і з натурального каучуку. Другий за кількісними показниками елемент складу шини – вуглець технічний. На його частку припадає приблизно 30% всієї суміші. Досить часто замість технічного вуглецю використовується сірка або кремнієва кислота. В якості добавок для приготування компаундів застосовуються різні олії і смоли.
При зношуванні автомобільні шини виділяють високотоксичний пил, вдихання якого сприяє розвитку ракових захворювань. У шинному пилі у великій кількості присутній дуже шкідливий канцероген – бензопірен.
Вміст хімічних речовин в поширюваних мікрочастках набагато вище, ніж у вихлопних газах автомобільного двигуна. Використані і викинуті покришки розкладаються в землі більше 100 років, при цьому відбувається забруднення ґрунту, вимивання токсинів і канцерогенних речовин ґрунтовими водами. При високій температурі повітря так само відбувається виділення високотоксичних сполук. Під час горіння покришок виділяється кіптява і сірчиста кислота.
Використання шин на дитячих майданчиках – шкода для здоров’я малечі. При нагріванні на сонці у повітря випаровуються небезечні канцерогени.
В 1 тонні відпрацьованих шин міститься близько 700 кг гуми, яку можна використати для виробництва палива, гумотехнічних виробів і будівельних матеріалів. В той же час, якщо спалити 1 тонну відпрацьованих шин, в атмосферу потрапить 270 кг сажі і 450 кг токсичних домішок й газів.
Проте, окрім питання утилізації чи переробки використаних покришок, не менш гостро стоїть питання, а яка ж альтернатива оздоблення дворів і присадибних ділянок автошинами? А вона є, кажуть спеціалісти, – і полягає у переході на природні матеріали, приміром дерев’яні вироби, вони і міцні, і краще “вписуються” у громадський простір. Це екологічно і безпечно, і захистить на прогулянці малечу від розпечених “ароматів” вживаних шин.
Автор – Роман Петровський