2 вересня в Одесі офіційно відзначають 227-му річницю міста, відраховуючи “вік” від 1794 року. Ця ідея транслюється паралельно з тезою про те, що до появи Росії Одеси не існувало взагалі. Про це в ефірі “Українського радіо” розповів доктор історичних наук, професор ОНУ ім. Мечникова Тарас Гончарук.
За його словами, історія Одеси написана “з точки зору переможців над Україною”. А тому російська цензура дозволяла лише один варіант датування “Дня народження” міста.
“Усі ми знаємо такий вислів, що історію пишуть переможці. На жаль, історія Одеси написана з точки зору переможців над Україною. Україна в Одесі не перемогла. Ідея транслюється така, що до приходу російської влади тут нічого не було. Насправді ще в істориків 19-го століття виникали певні питання щодо віку міста. Але тоді на території Російській імперії існувала цензура, яка не дозволяла публікувати дані, що суперечили владним інтересам”, – пояснив Гончарук.
Він зазначив, що дата заснування Одеси співпала з датою коронації імператора Миколи І, і в 2021-му році офіційно фактично відзнають саме її. Такий відлік запропонував тодішній історик Аполлон Скальковський, який тісно взаємодіяв з тогочасною владою і “зробив приємно Воронцову”, почавши відрахунок історії міста від штурму турецької фортеці Хаджибей.
Тарас Гончарук переконаний, що такий ідеологічний історичний контекст заперечує існування інших народів на території міста та закріплює думку, що до Росії в Одесі нічого не було. Тоді як історики тривалий час казали, що Одеса стала продовженням населених пунктів, які вже існували на цій території.
Коли ж прийшла радянська влада, то традиція відзначати 1794 рік як дату заснування Одеси повернулася знову.
Сам Гончарук переконаний, що Одеса має святкувати понад 600 років. Таку тезу чи не вперше в 1991 році висунув одеський історик Олександр Болдирєв. Він пояснив це першою історичною згадкою про місто – Коцюбіїв. Тоді як “прихильники імперської хронології” вважають, що нараховуючи Одесі 600 років, ми можемо скласти підґрунтя до експансії міста Польщею. На це Гончарук зазначив, що далеко не всі країни застосовують історичний контекст для розширення своїх територій, а, навпаки, думають про поліпшення умов на тих територіях, які вже мають.
“Нам не треба використовувати історію як політичне знаряддя. Нас влаштовує об’єктивна історія”, – додав історик.