Утворення нових районів і громад вирішила оскаржити група нардепів. Мери малих і середніх міст Одеської області занепокоєні, бо, кажуть, вже працюють за новим законодавством, з новими повноваженнями і побоюються, що це спроба зруйнувати всі досягнення реформи децентралізації.
17 січня ухвалою колегії суддів Конституційного Суду відкрито два конституційні провадження за поданнями народних депутатів. Парламентарі у Конституційному суді України (КСУ) оскаржують положення пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Свій позов народні обранці мотивують тим, що він порушує конституційні засади місцевого самоврядування та звужує права громад на добровільне об’єднання. Очільники міст та громад Одещини, а також регіональне представництво Асоціації міст України виступають категорично проти, бо переконані, що це цілеспрямований наступ на місцеву владу і спроба перекреслити успіхи і зміни, які принесла децентралізація.
Основні аргументи/претензії:
- Умови реформи обмежують громади в праві на об’єднання;
- Умова об’єднання територіальних громад відповідно до перспективних планів формування територій громад суперечить ідеології добровільного об’єднання;
- Обласні ради усуваються від участі у затвердженні перспективних планів формування територій громад що є порушенням порядку місцевого самоврядування;
- Оскаржені положення конфліктують із Європейською Хартією місцевого самоврядування.
Друге подання – від депутатів з різних груп та фракцій, серед яких, зокрема, Юлія Тимошенко, Сергій Власенко, Олексій Гончаренко, Артур Герасимов, Володимир В’ятрович, Сергій Шахов, Олександр Сухов, Ілля Кива, Тетяна Плачкова, Григорій Суркіс та інші (49 підписів), які оскаржили конституційність постанови Верховної Ради «Про утворення та ліквідацію районів» (згідно із законом кількість районів зменшилась із 490 до 136).
Основні аргументи/претензії:
- Оскаржуваною постановою змінено елементи територіального устрою, який може визначатися виключно законами;
- Укрупненням районів Верховна Рада обмежила право на доступ до суду, оскільки “важливими елементами доступності суду як інституції є територіальна наближеність суду та стабільність судової системи”;
- З прийняттям оскарженої постанови Верховна Рада також створила правову невизначеність щодо територіальної юрисдикції місцевих судів.
В Одеському регіональному відділенні Асоціації міст України переконані, що процес децентралізації запущено з 2015 року і його жодним чином не можна повернути назад. Громади об’єдналися і живуть вже в умовах нового адмінтерустрою. Пройшли вибори, затверджені бюджети, йде передача майна, відбувається реорганізація рад і щоденна робота місцевих рад. Крім того, перспективні плани створення спроможних ОТГ в Одеській області пройшли процедури обговорення, зокрема і з громадськістю. А в першу чергу від таких рішень постраждають жителі громад.
Реакцією представників органів місцевого самоврядування поцікавилася СИЛА ГРОМАД.
Одним з перших подання до КСУ про “перегляд конституційності створення нових громад та районів прокоментував мер Южного Володимир Новацький.
«Слід зауважити, що Закон був прийнятий п’ять років тому і наразі вже триває завершальний етап децентралізації. До затвердження нового адміністративно-територіального устрою на місцевому рівні проходило тривале обговорення в робочих групах, в Комітетах Верховної Ради, всеукраїнськими асоціаціями місцевого самоврядування тощо. Всі могли долучитися до обговорення та висловити свою думку вчасно. На сьогодні об’єднані територіальні громади вже сформовані, бюджети прийняті, розпочато передачу майна та фінансування бюджетних закладів. Розвиток місцевого самоврядування вже триває в умовах нового устрою, який назад повернути буде нелогічно. Подібний позов до КСУ виглядає як політичне забарвлення, адже його було подано саме напередодні місцевих виборів. Про інтереси громад та наслідки зворотного процесу децентралізації народні депутати, непевне, не подумали. Залишається сподіватися на розумне рішення суду», – наголошує Володимир Миколайович.
Категорично проти оскарження окремих положень Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» виступає Роздільнянський міський голова Валерій Шовкалюк.
Повертатись назад Роздільнянська громада не бажає, адже тільки нині, після численних спроб перешкоджанню створенні окремої громади, нарешті почали самостійно жити, розвиватися та планувати подальші дії. Відтак невдоволення окремих нардепів, щодо реформи Децентралізації, вважає необгрунтованими.
“Скажу як водій автомобіля. Якщо водій прийняв рішення рухатись вперед, то він не повинен зупинятись, якщо на його шляху складна ділянка. Якщо він зупиниться, то додому не попаде. Так само роблять зараз з добровільним об’єднанням. Якщо ми вже прийняли рішення, якщо ми пішли, то маємо рухатись тільки вперед. Інакше ми цю реформу загубимо. Сьогодні вже так багато зроблено, громада створила нові комунальні підприємства, прийняті нові статути, новий бюджет. Якщо ми це зупинимо, що нас чекає? Повний хаос”, – наголосив Валерій Шовкалюк.
БІЛЬШЕ – у відео:
Ми запитали в експертів, що буде, якщо Суд задовільнить згадані подання, яких наслідків слід очікувати, зрештою, чи може це зупинити (знищити) децентралізацію?
«За логікою, всі ці подання мали надійти до суду одразу. І КСУ мав їх розглянути в якомога швидший термін. По факту маємо традиційне затягування. І тепер в руках КСУ засіб тиску, перш за все, на Офіс Президента, на парламентську монобільшість. Мовляв, от будете на нас тиснути – приймемо рішення і відкотимо всі реформи назад. А ви за це відповідатимете», – пояснив в коментарі Укрінформу Ігор Рейтерович.
Проте, навіть якщо КСУ задовольнить подання, то, переконує політолог, це не надто сильно відкине реформу децентралізації назад.
«Абсолютно ні, бо реформа відбувалася ще до того, як прийняли рішення про нові райони, зрештою, вона відбувається і зараз, після цього рішення. Більше того, у нас вже були схожі прецеденти, коли після рішень КСУ знаходили швидко якийсь компромісний варіант, як от з декларуванням, і ситуацію могли достатньо швидко нормалізувати. Тож я б не перебільшував загрозу децентралізації, – каже Рейтерович.
І тут же додав, що рішення про нову схему поділу на райони таки внесло певного дисбалансу і хаосу в процес децентралізації, створило проблеми: «Пройшло вже трохи часу з моменту прийняття закону, відбулися місцеві вибори, але до сих пір немає розуміння того, чим займатимуться райради в новоутворених районах, яким буде процес передачі майна до об’єднаних тергромад. От, приміром, громади передають музичних гурток, але не передають те приміщення, в якому цей гурток працював. Не зрозуміло і те, яка ситуація буде з префектом, та й узагалі за наглядом органів місцевого самоврядування. Є дуже багато проблем в бюджетній децентралізації».
Щодо подання від ОПЗЖ, то тут політолог бачить спроби застромити палицю в колеса, заробити політичні бали. Тому що є певна маса регіональних еліт, яким не надто подобається отой формат, який є зараз.
«Так, як усе було раніше їх влаштовувало набагато більше. Чому? А тому що коли не були визначені правила гри, то в каламутній водиці було легше рибку ловити. В ОПЗЖ грають на створення загального дисбалансу, хаосу в країні, вони вбивають черговий клин між ВРУ та КСУ, а також підіграють частині еліт зі східних та південних регіонів»,– підкреслює Рейтерович.
Нагадаємо, Закон України «Про добровільне об’ єднання територіальних громад» був схвалений Верховною Радою у 2015 році.
Авторка – Оксана Піднебесна