Ураганний вітер 24 лютого завдав нищівного удару по дамбі Хаджибейського лиману, що призвело до підтоплення частини прилеглих до дамби територій і необхідності механічного відкачування води.
Про це повідомляє офіційний сайт Одеської міської ради.
Під час наради за участі мера Одеси Геннадія Труханова фахівці відзначили, що дамба працює в аварійному режимі з 2003 року. Цього разу від руйнування її врятувало те, що у 2016 році було проведено зміцнення основи дамби на найбільш зношеній ділянці. При досить серйозних і тривалих навантаженнях, до яких належить ураганний вітер і сильні води лиману, існує велика ймовірність того, що дамба не витримає. Тоді підтопленою може виявитися територія близько 23 кв. км, а постраждати може близько 30 тисяч людей.
«Якщо стихія повториться і дамба не витримає, у зону затоплення потрапляють: нафтопереробне виробництво, об’єкти Одеського морського порту та інші підприємства. А це вже загрожує екологічною катастрофою», – підкреслив Геннадій Труханов.
Під час наради фахівці запропонували низку рекомендацій. Передусім необхідно знизити рівень води в Хаджибейському лимані. Як показав досвід, відкачка насосами – захід тимчасовий. Тому необхідно реалізувати проєкт самопливного скидання вод з лиману в море. Також необхідно провести ремонт несучої частини дамби. При цьому, з урахуванням того, що дамба тривалий час експлуатується в аварійному режимі, укріплення дамби не може гарантувати її тривалу експлуатацію. Тому найкращим варіантом фахівці вважають будівництво нової споруди.
«Самостійно місто ніколи не впорається з цією проблемою. Юридично дамба Хаджибейського лиману є безгосподарською спорудою, розташованою на межі міста і області. З 2014 року я стукаю в усі двері, щоб був визначений відповідальний орган і проведено укріплення дамби. Враховуючи ситуацію, ми негайно напишемо чергове звернення до центральних органів влади. І сподіваємося на цей раз бути почутими», – прокоментував ситуацію Геннадій Труханов.
Також цього дня Одеський міський голова зустрівся із жителями СОН «Хаджибейський», які першими потрапляють у зону затоплення у разі прориву дамби.
Для довідки. Фактично дамба не є класичною гідротехнічною спорудою, і за надійністю не відповідає необхідному класу капітальності. Земельний насип дамби споруджувався в 40-х роках минулого століття в аварійному порядку без будь-якого проєкту шляхом відсипання ґрунту, піску, каміння та інших матеріалів на непідготовлену основу. До того ж наприкінці 60-х років без відповідних експертних висновків дамба перетворилась у відрізок автодороги. Рух великовантажних автомобілів ускладнив і без того аварійний стан даної споруди.