18 вересня на сесію Приморської сільради прибули представники Татарбунарської міської ради: робоча група з підготовки добровільного об’єднання територіальних громад презентувала досягнення і перспективи розвитку міста Татарбунари.
З доповіддю на цю тему виступив заступник міського голови Олександр Лєсніченко, співдоповідачкою – секретарка міської ради Оксана Жаран. Їхній виступ доповнили депутати Татарбунарської міської ради Віталій Борденюк та Володимир Гажийський, а також депутат райради Ігор Вторенко.
Під час розмови робоча група міської ради здійснила відео-презентацію основних напрямків сучасного розвитку міста Татарбунари та надала характеристику перспективам розвитку села Приморське в Татарбунарській об’єднаній територіальній громаді. Бачення міської ради – аби село Приморське обов’язково об’єдналося з Татарбунарською громадою в рамках реформи децентралізації. Представники міської ради обіцяли приморським депутатам не закривати їхню школу і дитсадок, і запевнили, що Лиманська громада не стане на перешкоді амбітним планам відремонтувати дорогу від Татарбунар до Приморського через села Вишневе, Рибальське, Трихатки, в обхід села Лиман з виходом на курортне селище Расєйка. Тим часом, такі аргументи самі приморці сприйняли скептично.
Потім слово надали депутату Лиманської сільської ради, директору Лиманського НВК Олександру Федорову. Він поділився досвідом створення Лиманської ОТГ, говорив про те, як складно було долати опір представників районної ради, але за неповних два роки об’єднаній громаді вдалося втілити в життя серйозні інфраструктурні зміни: повністю реконструювати дитячий садок у селі Новоселиця, замінити старі системи опалення в бюджетних установах на нові енергозберігаючі котельні, які дозволяють вдвічі економити пальне. Змінено підхід щодо надання адміністративних послуг громадянам, запроваджено прозорі кабінети для працівників апарату сільради. Проводиться благоустрій села і рекреаційної локації Катранка на узбережжі моря: там прокладено нові тротуари, впорядковується територія, на наступний сезон заплановано осучаснити ринок, навести там лад. Державні субвенції на освіту використовуються ефективно і вчасно, проведено ремонти в Трапівській і Лиманській школах, отримано нові меблі, нове мультимедійне обладнання, Нова Українська Школа отримала якісні стартові можливості.
Зараз перед мешканцями села Приморське стоїть нелегкий вибір: або швидко приєднуватися до сусідньої Лиманської ОТГ, або проходити складну процедуру об’єднання з містом Татарбунари, що є досить сумнівним з точки зору територіальної віддаленості від нинішнього районного центру і не відповідає перспективному плану, який розроблений Мінрегіоном у співпраці з Одеською обласною державною адміністрацією. Третій варіант взагалі не витримує критики: залишитися самостійними або утворити з кимось ще одну маленьку громаду не вийде, бо для цього немає ні законних, ні логічних підстав.
Своє бачення стосовно майбутнього статусу Приморської сільської ради прокоментував Василь Резніченко, голова Лиманської ОТГ:
“Ми бачимо Приморське у складі Лиманської об”єднаної територіальної громади, в рамках наступного етапу децентралізації – дооб”єднання громад. У нас є багато спільного: наші села об”єднують спільні межі, це єдина територія, є великі курортні можливості, у нас Катранка, а в Приморському – Расєйка. За два останні роки ми навчилися працювати самостійно, держава нам передала повноваження, фінанси й відповідальність. Зміни відчутні, ми працюємо над тим, щоб людям насамперед жилося краще. Крім того, хочу запевнити, що у разі приєднання Приморського до Лиманської ОТГ кількість депутатів, яка представлятиме інтереси приморчан, буде значно більша, ніж в об”єднанні з містом Татарбунари. Ще один важливий момент, – те, як ми бачимо справедливий розподіл фінансування: це укласти договірні відносини, затвердити їх на сесії, – про рівний розподіл коштів між нашими селами, так як це зараз відбувається між Трапівкою та Лиманом. Звичайно, остаточне рішення за громадою села Приморське, але вважаю, що нашим сусідам однозначно краще приєднатися до нас, бо разом отримаємо великі спільні перспективи“.
Авторка – Вікторія Алєксєєнко