Садиба, збудована у 19 столітті, колись належала місцевому поміщику Павлу Маріні, за проектом його тестя, італійського архітектора Франца Фраполлі, який збудував Одесу.
В радянські часи маєток над лиманом належав винзаводу, у ньому розміщувався клуб. Але за останні роки архітектурна окраса краю, до того ж, єдина поміщицька садиба Бесарабії, – прийшла до занепаду.
Від колишнього розкішного маєтку залишились тільки стіни: перекриття і даху давно немає. Місцеві мешканці дуже шкодують, що історичну спадщину цих ніхто не оберігає. А між тим, стверджують, – ще до 90-х років будівля стояла неушкодженою.
“Чула, що начебто є якісь нащадки, приїздили… Уявляєте, до 90-х років він стояв цілим! Відповіді щодо будинку, його власності можуть надати землевпорядники нашої сільради, а також керівництво місцевого господарства, яке багато разів міняли назву, колись був радгосп, а зараз винзавод. Саме керівництво винзаводу мало можливість охороняти цю історичну будівлю, але чомусь цього не зробило”, – розповіла Антоніна Стерненко, жителька с. Молога.
Пані Антоніна порівнює занедбаний маєток з будинками авторства того ж Фраполлі в Одесі: каже, там вони гарно збереглися до нашого часу.
“Це дуже було красиве місце, шкода, що зараз ніхто не відновлює. Поряд з нами Шабо, Аккерманська фортеця, та інші цікаві місця, можна було б і тут відновити цю пам’ятку, туристів возити і заробляти на цьому. Це були б значні доходи, в нашу ОТГ”, – каже Оксана Каранга, місцева мешканка.
З історичних архівів відомо, що перший власник маєтку Павло Маріні був великим землевласником і керував дипломатичною канцелярією графа Михайла Воронцова, був засновником газети “Одеський вісник”, і навіть представив тодішньому імператору Миколі І проект кінно-залізничної дороги з Одеси “з допоміжною гілкою на Балту”. В Одесі йому належила три будинки на вулиці Дерибасівській.
Власне Павло Маріні і заснував хутір Молога, на своїй землі біля Дністровського лиману збудував заміський маєток – “дачу”.
Для будівництва двоповерхового будинку були задіяні архітектурні сили Одесси. Внаслідок чого можна припустити, що у розвиток поселення Молога вклав свою працю і архітектор Одеси 20-х років минулого сторіччя італієць Фраполлі, який не міг не подбати про свою доньку. Незабаром в документах і картах, а також у звітах Акерманського повіту на місці хуторів означилося “село Молога пана Маріні” з каплицею.
Зараз маєток зруйнований, і буквально висить над прірвою, – а раніше біля нього була споруджена романтична пристань, збудовані додаткові споруди, квітнув фруктовий сад, був облаштований парк в англійському стилі.
Між тим, у розвалинах досі проглядаються фрески, що прикрашали стіни центральної зали. Розпис відображає архітектурні деталі і тодішню історичну епоху.
Павло Маріні помер 1848 року. Хутір Молога перейшов до підполковника у відставці Даниіла Хоперського. Село над лиманом він назвав інакше – Даніельсфельд. Але нове ім’я поселення не прижилося, перша назва села Мологи незабаром була відновлена.
Зараз село Молога є адміністративним центром Мологівської ОТГ.
Як виглядає споруда тепер – у відео:
Авторка – Оксана Піднебесна