Звільнений бранець “Бердянська” Роман Мокряк – про життя після полону

Екскомандир катера “Бердянськ” Роман Мокряк разом з 23 моряками повернувся з російського полону 7 вересня 2019 року. Про те, як змінилося його життя за рік після звільнення, моряк розповів Суспільному.

У 2018 році в районі Керченської протоки катер “Бердянськ” захопили в полон російські військові. В Україну Роман повернувся рік тому — 7 вересня 2019 року.

Полон, перш за все, намагається зламати людину, щоб ти залишився безвольним, просто істотою. Я використовував кожну свою можливість вставити п’ять копійок, хоч якось підсолити, не дати так спокійно проводити ці суди. Суддя там зачитує моє прізвище. Я підіймаюсь і кажу: “По-перше, ви перекручуєте моє прізвище. По-друге, я військовополонений” і пішов розповідати це все,” — поділився Роман.

Він також додав, що, на жаль, не кожна людина може знайти в собі сили й пережити полон.

Як змінилось життя за рік після полону: розповідь Романа Мокряка

Роман зазначив, що під час полону бачив і відчував підтримку людей з усього світу, хоч і розумів, що не всі листи до нього доходять.

Це, скажімо так, досить великий стос листів. Поки я перебував там, я їх перечитував регулярно. Мені було приємно розуміти, що люди з різних куточків світу підтримують нас. Я розумів, що з такою підтримкою ми обов’язково будемо на свободі,” — розповів Роман.

Листи від рідних зачитували полоненим представники консульства України в Росії, бо, як пояснив Роман, в них не було можливості дати морякам особисто прочитати листи. Свіжі новини полоненим також зачитували консули.

Як змінилось життя за рік після полону: розповідь Романа Мокряка

Роман запевнив, що після полону змінився та зрозумів: у життя є кінець, і він може настати будь-якої миті. Чоловік перестав жити “глобальними планами” й почав жити “тут, зараз і сьогодні”. Також, Роман розповів, що позбавився “перегонів незрозуміло за чим” та знайшов душевний та сімейний спокій.

Я дуже люблю читати. Багато читаю, до речі. Різного характеру. Від любовних романів до детективів, дешевеньких, простеньких. І завершуючи досить серйозною літературою – історичними романами,” — поділився Мокряк.

Він додав, що з 2004-2005 року захопився грою на гітарі. І досі, як тільки є можливість, намагається для себе “побриньчати”.

Зараз Роман служить в навігаційному центрі Одеси та намагається отримувати задоволення від життя. Його робочий день починається з шикування о восьмій ранку, а далі військовий працює “відповідно добових планів”.

Центр навігації намагається перевести роботу на стандарти НАТО. Експолонений моряк запевнив: аби відчути різницю між стандартами НАТО та пострадянським підходом, потрібно “бути всередині”.

Кожна маленька перемога, яку ми здобуваємо на цьому шляху, вона полегшує життя не тільки нам, а й нашому корабельному складу. Маленькими такими кроками ми вже досягли за цей рік великих зрушень,” — розказав Роман.

Чоловік зізнався, що наразі намагається забути все те, що було з ним в російських СІЗО. “Жити далі, йти далі по життю. Будувати своє життя, а зараз ще й вітчизняний флот”, — наголосив Роман.

Як змінилось життя за рік після полону: розповідь Романа Мокряка

Як повідомляла СИЛА ГРОМАД, броньовані артилерійські катери “Бердянськ”, “Нікополь” та рейдовий буксир “Яни Капу” були захоплені Росією у полон 25 листопада 2018 року під час інциденту в Керченській протоці. Судна здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря. Українська сторона заздалегідь поінформувала про маршрут відповідно до міжнародних норм з метою забезпечення безпеки судноплавства.

Проте, всупереч Конвенції ООН з морського права, Росія атакувала кораблі ВМС ЗСУ. Було протаранено буксир “Яни Капу”, українські артилерійські катери супроводу були обстріляні. Усі три українські судна захопили росіяни. У полон тоді потрапили 24 моряки.

Їх звільнили 7 вересня 2019 року, коли між Росією та Україною відбувся взаємний обмін утримуваних осіб у форматі “35 на 35”. В Україну повернулися 35 людей, зокрема 11 незаконно засуджених українців і 24 моряки, захоплені у районі Керченської протоки.

Джерело – Суспільне. Одеса

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *