Чотири одеські нардепи проголосували проти Закону про мову

25 квітня в Україні затвердили закон “Про забезпечення української мови як державної”. Законопроект підтримали 278 депутатів.

Цікаво, що проти мовного закону проголосував один з нещодавніх кандидатів на посаду Президента України Юрій Бойко, а також “позафракційники” Юлій Іоффе, Сергій Льовочкін, Сергій Дунаєв і Євгеній Мураєв.

А також четверо депутатів від Одеської області – Антон Кіссе, Сергій Ківалов, Микола Скорик та Василь Гуляєв.

Підтримали законпроект тільки два парламентаря від Одещини – Павло Унгурян і Володимир Курінний.

Нагадаємо, всього у Верховній Раді інтереси жителів Одеської області представляють 17 народних обранців. “Прогуляли” важливе засідання Верховної Ради Дмитро Голубов («БПП»), Олександр Урбанський («БПП»), Геннадій Чекіта («БПП»), Євген Дейдей («Народний фронт») та Сергій Фаєрмарк (“Народний фронт”).

Примітно, що утримались від голосування за мовний закон Олексій Гончаренко від фракції БПП, Віталий Барвіненко, Леонід Клімов та Олександр Пресман  від «Відродження», а також Іван Фурсін «Воля народу» та позафракційник, колишній очільник Одеської ОДА Едуард Матвійчук.

Нагадаємо, розглядати законопроект “Про функціонцування державної мови в Україні” Верховна Рада почала наприкінці лютого. Після першого читання до документу запропонували більше двох тисяч поправок. Тепер його повинен підписати Президент, і вже через 2 місяці закон набуде чинності. Згідно з текстом закону, усі громадяни України і ті, хто хочуть ними стати, повинні володіти українською мовою. Вона визначена єдиною державною та офіційною мовою України. Українською повинні спілкуватися Президент, голова і заступники парламенту, міністри та керівники держструктур, посадовці в органах місцевої влади, медпрацівники, викладачі, адвокати та судді.

Закон не поширюється на приватні розмови та релігійні обряди. Але українська повинна звучати в медичній та освітній сферах, у транспорті і закладах харчування, у публічному просторі, у друкованих ЗМІ, на телебаченні та в інтернеті, у державному і комунальному секторах. Державною мовою має відбуватися дубляж фільмів і театральних вистав, а також маркування послуг і товарів. Так було й раніше, але є й нововведення.

Тепер Рада повинна створити спеціальний орган, який регулюватиме питання щодо мови — Нацкомісія зі стандартів української мови. Ця комісія відповідатиме за правопис, термінологію, посібники та підручники. Також заснували посаду уповноваженого із захисту української мови. Він контролюватиме дотримання закону, розглядатиме випадки порушення мовних прав людини і бездіяльності влади. Уповноважений складатиме адміністративні протоколи у випадку порушень та навіть призначатиме штрафи, якщо їх не усунули або здійснили повторно. Штраф складатиме від 5 100 до 6 800 гривень. Також за невиконання вимог уповноваженого із захисту сума штрафу складе від 1 700 до 3 400 гривень.

Відповідна норма почне діяти через півроку з моменту призначення уповноваженого на посаду.

Автор – Євгенія Шевцова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *