Звичайна сільська школа в селі Лиман на Одещині, за останні роки перетворилася на сучасний освітній центр. Відколи утворилась Лиманська об’єднана громада, тут стались зміни, які видно неозброєним оком. Яскраві класи, коридори, шкільне приладдя, парти, меблі, – усе це наповнило учнівське життя новим змістом.
Лиманський НВК успішно перейшов на стандарти нової української школи (НУШ), для цього отримав усе необхідне приладдя. У кожному класі – мультимедійне обладнання, проектор, що виводить зображення на екран, допомагає сучасним дітям легко отримувати матеріал, а вчителям цікавіше проводити уроки. Новинка цього навчального року – нові м’які меблі у коридорах. Тут на пуфиках між уроками любить збиратись малеча, бавитись та розважатись. А в класах стоять одиночні регульовані парти, 70 комплектів для першачків і 100 для старших класів.Протягом 2 останніх років в Лиманській школі капітально відремонтували класи, замінили вікна й двері, перевели будівлю на альтернативне паливо. Такими самим пелетами опалюють всі соціальні обєкти громади, школу в Трапівці та дитсадок в Новоселиці. Вони на 40% економлять кошти на вугілля і дають комфортну температуру для проведення занять.
“Змінилось у нас багато що, у школі стало порівняно з тими годами тепліше, дітям є кімната гральна, вони можуть гратися, хочуть вони гуляють. Згадую, як я вчилася, то ми сиділи за партами в пальтах”, – каже жителька села Лиман Діана Іщенко.
Минулого року в Лиманському НВК провели капітальний ремонт вбиралень. Окрема кабінка – для людей з інвалідністю. І хоч школу відвідує лише одна людина на візку, її потреби враховані. Увага до дітей з особливими освітніми потребами – на вищому рівні. У школі створили ресурсну кімнату для роботи з такими учнями. Всього тут навчається 7 дітей “на інклюзії”, і з кожним працює додатковий педагог.
“У 1, 2, 3 класі – по двоє дітей. У п”ятому класі хлопчик, який не розмовляє, от працюємо над тим, щоб він почав говорити. І в 7-му класі дівчинка. Ми проводимо індивідуальну роботу з ними, тобто вони знаходяться в класі на основних уроках, а в нас виділений час, впродовж якого ми працюємо з ними. Логопед займається розвитком мовлення, я як психолог займаюсь їхнім психічним відновленням. І теж розвиваємо і мовлення, і їхні здібності. Досить часто такі діти мають неабиякі таланти”, – розповіла Людмила Чунту, психологиня Лиманського НВК.
Головна мета інклюзивної освіти – аби особливі діти не залишалися вдома, а мали змогу навчатись у школі, в дитячому колективі, серед дітей. Асистенти вчителя отримують кошти з освітньої субвенції,; вони надходять у повному обсязі, повідомили в адміністрації школи. На кожну дитину, яка навчається на іклюзії, держава виділяє 21 тисячу гривень.
Місцева влада долучається до вирішення кожного питання.
“Лиманська громада піклується про кожну дитину, яка навчається в цьому закладі, це заклад, в якому і я теж навчався, мені дуже приємно, що в ньому проходять зміни. Як голова громади, депутатський корпус, ми виділяємо кошти, щоб з 1 по 4 клас діти харчувалися безкоштовно”, – поділився досвідом голова Лиманської ОТГ Василь Резніченко.
Більше – у ВІДЕО від СИЛИ ГРОМАД:
Авторка – Вікторія Алексєєнко