У старовинній будівлі Свято-Миколаївської церкви, що є не тільки одним з духовних кістяків православ’я на Бессарабії, а й пам’ятником архітектури 14 століття України, розпочато ремонт фасаду. Вчергове храм увібрався в будівельні ліси. Час бере своє не тільки над людьми, а й над усім: в тому числі й будівлями, навіть якщо вони пам’ятки архітектури …
Свято-Миколаївський храм в Кілії – це особливе місце, в якому поєднані духовні основи православ’я і багата історія. Саме цей, глибинний зв’язок історичного і духовного залучає в це особливе, благодатне, місце багатьох гостей міста і туристів. Настоятель храму протоієрей Михайло Павлишин, благочинний Кілійського округу, згадує, як прийшов настоятелем в цей храм. Скільки сил і праці довелося докласти, щоб постав у своїй величі храм. І роботи ці отцем Михайлом, за підтримки парафіян храму і меценатів, невпинно тривають.
Внутрішнє оздоблення храму, розпис стін, будівництво хрестильної, будівлі недільної дитячої школи, обіднього залу, невпинний благоустрій церковного двору, в якому з’явилися і ставок, і місток закоханих, і безліч скульптур, що прикрашають храм і радують погляд. Однак архітектурні особливості храму – його напівпідземне розташування, – що так приваблює в цю церкву паломників, – як не парадоксально, не раз ставали загрозою існування самої будівлі. Підгрунтові води, рівень яких в Кілії часом критично піднімається, руйнівно діють на старовинну будівлю. Але і цю дилему вдалося вирішити.
“Останній раз при мені фасадні роботи проводилися в 2004-2005-му роках. І ось тепер знову назріла необхідність відремонтувати фасад, оскільки на будівлі не просто штукатурка, а подекуди і цеглу випадали. З огляду на, що це пам’ятник архітектури, який є родзинкою нашого міста, ми повинні уважно стежити за його станом. Тому ми взялися за ремонт не тільки дзвіниці, а й старовинній частині церкви”, – розповідає благочинний.
– З огляду на історичну значимість храму, виявляється допомога з боку держави або осіб, зацікавлених в тому, щоб він функціонував не тільки як церква, а й був збережений як історичну спадщину?
“На жаль, на сьогоднішній день ні фінансової, ні будь-якої матеріальної підтримки від держави ми не отримуємо. Спаси Господи всіх прихожан, які жертвують на благоустрій храму! Є в їх числі навіть люди, які тепер проживають в інших містах України, в тому числі в її столиці, але як і раніше жертвують на потреби храму. Ще раз зазначу – ми живемо виключно на пожертви прихожан. Повинен зізнатися, що зараз ми змушені вести роботи по ремонту фасаду в буквальному сенсі в борг. Щоб дістатися до верхньої частини – треба обкласти все лісами, а їх треба закупити. Тому ми будемо щиро раді допомозі людей, кому небайдужа доля цього пам’ятника архітектури. Але при цьому треба пам’ятати – жертва Богу повинна бути тихою. Не варто чекати для себе за це особливих почестей і слави. Краще тоді зовсім не жертвувати”, – пояснив настоятель, який висловив своє занепокоєння з приводу чуток про те, що після візиту якогось високопоставленого гостя в Кілію храму була надана матеріальна підтримка.
“Все, що робиться в храмі, – виключно пожертви прихожан. І я б хотів, щоб і інші храми благочиння так само активно оновлювались. Ремонт ми не хочемо розтягувати на кілька років, коли за кольором відтінків фарби можна судити про те, як довго тривають роботи. Хочеться, провести роботи в максимально короткі терміни, щоб храм постав у всій своїй красі, як і належить“, – зазначив протоієрей Михайло.
З вісімнадцяти храмів благочинного округу, з яких практично кожен потребує оновлення, поточні ремонтні роботи на сьогодні розгорнуто в кількох будівлях. Як розповів настоятель, на завершальній стадії ремонт храму в селі Дмитрівка, ремонтується фасад і в Свято-Миколаївському храмі м. Вилкове, планується ремонт в церкві села Трудове. Вкрай потребує ремонту церква в селі Старі Трояни.
У Свято-Покровському соборі та в Свято-Дмитрівському храмі Кілії вже кілька років тривають роботи з ремонту фасадів. А тепер і Свято-Миколаївська церква в “лісах”. Також розгорнуте будівництво каплиці на території лікарні. Кожен будинок потребує уваги і постійної турботи. Ремонт церков – це ще одна можливість для прихожан зрозуміти, що ж може кожен зробити особисто для Божого дому.
Авторка – Анна Булій