В’ячеслав Павліков називає себе батьком школярки. Валерії 11 років, вчиться у 6 класі у 26-тій школі міста Одеси. Розповідає: вчора опікунська служба насильницьким способом забрала його доньку посеред уроків.
“Дочка мені подзвонила, що приїхала служба, хочуть забрати її в інтернат, вона не дається. Мій син старший, не давав сестру забрати, коли чиновник взяв малу на руки, бо вона пручалася і не хотіла їхати з ними, він вкусив того за руки”, – розповів батько дівчинки.
46-річний В’ячеслав сам, після смерті дружини, виховує 5 дітей, донька Валерія у свідоцтві про народження записана на дівоче прізвище матері, бо він тоді відбував покарання. Батько розповідає: просив допомогти оформити над донькою опіку, але його застерегли, що не дадуть, бо раніше мав судимість. Тому довести батьківство треба було через генетичну експертизу, на яку в нього нема коштів. Протягом півтора років “опікуни” намагалися вилучити дівчинку з родини, але додому він чиновників не впускав. Тому ті не знайшли іншого способу, як з’явитися під час навчання до школи, і забрати її в притулок.
Як розповіли очевидці, в навчальному закладі розгорнулася справжня драма: спочатку “опікуни” викликали дівчинку в кабінет завуча, де пояснили їй, що вона не поїде додому, а деякий час поживе в притулку. Валерія з таким рішенням не погодилась, вибігла в коридор, просила про допомогу в інших дітей, плакала. Перестрашені плакали й інші діти… Потім з’явився батько, він теж перешкоджав вилученню дитини, тим більше що думку доньки ніхто не враховував. Розповідає: представник служби у справах дітей вів себе ганебно, мало не спровокував його на бійку, принижував в присутності вчителів, дітей, ювенального працівника:
“Він такі слова до мене говорив, мало руки мені не заламував, бо я сказав, що нікуди не відпущу своє дитя. Я її виростив, я її батько. А він мені сказав, уявіть собі, (стишує голос) “Я тебя вы…бу!”, – з розпачем ділиться В’ячеслав.
Чоловік розповідає, – чекали, поки старшій сестрі виповниться 18 років (17 зараз), щоб оформити опікунство над молодшою сестрою. Багатодітна сім’я живе в будинку по вулиці Торговій, батько-одинак намагається слідкувати, щоб діти були здорові, нагодовані, мали чистий одяг. Сам він працює в ДЕЗі Приморського району Одеси, збудував над будирнком другий поверх, зводить мансарду, щоб дітям було більше місця. Та цього службі у справах дітей виявилось замало.
Тому 11-річну Валерію доправили до Центру соціально-психологнічної реабілітації, що по вул. Терешковій. Батько був на місці, і там його попередили, що відвідини дозволять лише у вихідні дні, а в дитини, каже, одразу відібрали телефон.
Такі обставини у службі у справах дітей Одеської міської ради пояснили піклуванням про інтереси дитини. Однак які саме інтереси дитини були порушені – пояснити не можуть. Лера ходила до школи, відвідувала секцію з боксу,мешкала разом з братами й сестрами. За словами Світлани Дороганової, очільниці відділу у справах дітей в Приморському районі, єдина претензія – те, що в дитини не було законного представника.
“Якби з нею щось сталося по дорозі зі школи додому, хто б ніс відповідальність”!, – відповіла питанням на питання журналістів Дороганова.
Конфлікт з опікунською службою в одеській школі набрав шаленої публічності в мережах. В ситуацію пообіцяв втрутитись Микола Кулеба, Уповноважений з прав дитини: повідомив, що взвернувся до Міністерства соціальної політики та керівництва м. Одеси для проведення розслідування і притягнення винних до відповідальності і негайного відновлення права дитини на проживання сім’ї.
Очільниця департаменту освіти м. Одеси Олена Буйневич одразу зустрілася з батьком дитини, принесла свої вибачення за непрофесійні дії колег і повідомила, що місто готове виділити кошти на проведення генетичної експертизи.
Тим часом юристи та правозахисники, обурені ситуацією, консультують багатодітного батька стосовно подальших дій. Не відкидають можливості оскаржити дії опікунської служби у суді.
Авторка – Оксана Піднебесна