Північ Одещини цього року несподівано опинилась у воді. Те, що для когось виглядає як звичайне весняне явище, для десятків сіл обернулося підтопленими городами, розмитими дорогами й тривогою, чи не зайде вода у двір. Але головне питання цього року звучить інакше: це природна аномалія чи наслідок багаторічної бездіяльності? Та чи можна на ці процеси впливати?
СИЛА ГРОМАД проаналізувала, як змінилася географія підтоплень.
Вода не питає дозволу – вона просто приходить
Починаючи з 1 лютого 2026 року у низці громад на півночі області вода вийшла з берегів малих річок та ставків. Підтоплення фіксують у низинних частинах сіл, поблизу балок і заплав. Найбільше потерпає Березівський район, але є велиководдя і в Роздільнянському та Подільському районах.
Так, у селищі Миколаївка, яке розташоване у балки річки Чичиклія, велика вода зайшла у домогосподарства та принесла шкоду місцевому населенню.
У селищі Ширяєве річка вийшла з берегів і затопила прилеглі будинки, фіксували значний підйом води і в Чогодарівці, Захарівці, Великомихайлівці та інших громадах. Доводилося відкачувати воду з сільських дворів, хат та погребів працівникам ДСНС.
Місцеві жителі кажуть — такої води тут не бачили роками. Після рясних опадів та танення снігу невеликі річки та балки швидко наповнилися, а вода почала виходити з берегів. У селі Чижове Березівської громади вода піднялась настільки, що ДСНСкам довелося рятувати населення на човнах.
Страждають сільгоспугіддя — вода накриває озимину, городи, підмиває ґрунтові дороги. Так, у селі Бокове Любашівської громади прорвало ставок, а риба з водойми опинилася… в людських городах.
У підтоплених селах люди рятують худобу, переносять речі з підвалів, зміцнюють мішками з піском подвір’я. Для когось це кілька днів незручностей. Для когось — втрата частини річного доходу.
Місцеві жителі кажуть: такого рівня води не пам’ятають роками. Хоча весняний підйом води для степової зони — не новина, цього разу масштаби значно ширші.
І саме тут стає очевидно: малі річки — це не дрібниця. Це артерії життя степу.
Природні чинники: погода як каталізатор
Цієї зими регіон отримав більше опадів, ніж у попередні роки. Додалося й стрімке танення снігу після періоду морозів. Насичений вологою ґрунт уже не здатен вбирати воду, тому вона шукає вихід у балки, яри, малі річки.
Експерти говорять і про інший фактор — кліматичні зміни. Замість рівномірних сезонних опадів область дедалі частіше отримує різкі «ударні» хвилі дощів. Інфраструктура, розрахована на інші кліматичні умови, просто не витримує.
Але чи лише погода винна у масштабах підтоплення?
Людський фактор як підсилювач глобальних змін
Керівник Басейнового управління водних ресурсів Павло Буланович переконаний: цьогорічне підтоплення містечок і сіл — проблема, яка накопичувалась роками. І була прогнозована:
“Останні десять років були посушливі, і природа своє забирає завжди. Тому десять років посухи – рік потопу, це стандартна поведінка природи. Вважаю, що ми не до кінця були готові до цієї події”, – каже він.
За словами пана Булановича, ще з листопада 2025 року фахівці готувались до можливих паводків та загроз: надавали в громади рекомендації проведення оглядів технічного стану гідротехнічних споруд – гребель, дамб тощо. Проте майже половина територіальних громад дуже формально поставились до цього питання, або взагалі не надали інформацію, або лише частково надали інформацію про споруди, які потребують термінового обстеження.
“Є перелік цих громад, посадових осіб, які написали, що в них немає гідротехнічних споруд, а зараз вони на півночі Одеської області кричать “В нас зараз прорве греблю!” Так ви ж надали, що в вас немає нічого, яка гребля? Для того щоб зрозуміти як діяти, нам потрібно оцінити стан гідротехнічної споруди. А якщо територіальна громада в першу чергу не зацікавлена, щоб ми оцінили стан і ризики протипаводкової дії, наскільки це вразливо длдя господарств, для життя і здоров’я людей, як спрогнозувати наслідки після таких випадків як зараз”, – пояснює керівник.
Павло Буланович/ФОТО: Оксана Піднебесна
Коли малі річки стали великими
Проблема малих річок, пояснюють в БУВРі, у їхній «невидимості». Вони не мають стратегічного значення, але саме вони першими реагують на надлишок води. Роками русла замулювалися, прибережні захисні смуги розорювалися, дренажні канали засмічувалися. У деяких громадах шлюзи та гідроспоруди не проходили повноцінної реконструкції десятиліттями.
А якщо вода не має природного простору для розливу — вона шукає його у дворах і на дорогах, пояснює Павло Георгійович.
Окреме питання — контроль. Хто відповідає за стан гідротехнічних споруд? Чи проводилися профілактичні роботи? Чи закладалися кошти на протипаводкові заходи?
“Існує перелік певних вимог, що необхідно зробити, щоб сьогодні цю ситуацію нівелювати, вирівняти її. І в подальшому діяти на упередження: ми повинні укріпити греблі й дамби, потрібно розуміти, що комиш, очерет, потрібно викошувати. Це є меліоративні роботи і це збільшить пропускну спроможність”
На думку фахівця, сьогодні близько 70% затоплень – саме через дно малих річок і балок, які поросли очеретом, його ніхто не косить, не доглядає.
“А трубчаті переходи часто завалені камінням, – аби вода в місцевому ставку нікуди не ділася, бо там рибалки ловлять карасі”. Так, карасі це здорово, але зараз рибу там вже по городах ловлять”, – резюмує Павло Буланович.
Як наголошує фахівець, питання регулює діюча норма, а саме стаття 19 Кодексу цивільного захисту України в якому вказано, що органи місцевого самоврядування забезпечують виконання заходів щодо запобігання паводкової ситуації. І несуть за це відповідальність керівники місцевих влад Одещини.
Повінь в с. Миколаївка Березівського району на Одещині/Фото: Віктор Купченко
Вода, що підступає: як змінюється рівень у водоймах Ширяївської громади
Якщо говорити про масштаби підтоплень, то на прикладі селища Ширяєве, що в Березівському районі області, можна прослідкувати, як змінився рівень води річки Тилігул
Ми звернулися до сервісу Copernicus Emergency Management Service (CEMS), і проаналізували супутникові зйомки під час повені 13-21 лютого 2026 року зі світлинами листопада 2025 року.
На чорних плямах можна побачити і прослідкувати за динамікою розширення водного дзеркала, адже саме так виглядає вода на цих знімках:
Знімки з супутника: листопад 2025 р. і лютий 2026 р..
Отож порівняння супутникових сцен за осінній період та останні тижні показує:
- збільшення площі відкритої водної поверхні в заплаві;
- поява нових водонасичених ділянок на сільгоспугіддях;
- розширення русла малих приток;
- формування тимчасових водойм у понижених частинах рельєфу.
За індексом NDWI (Normalized Difference Water Index) видно чітке зростання «водних» пікселів у межах заплавної території. Радарні знімки Sentinel-1 підтверджують підтоплення навіть за суцільної хмарності.
За супутниковими індикаторами можна виділити кілька факторів:
Перше, це насичення ґрунтів вологою. Перед піком розливу фіксується різке підвищення вологості ґрунтів. Після тривалих опадів інфільтраційна здатність ґрунтів знижується.
Друге спостереження – повільний відтік води. У низинних районах навколо Ширяєвого простежується слабкий дренаж — вода акумулюється в балках та природних пониженнях.
І третє, це розширення русла, бо на окремих ділянках річка виходить за межі звичного русла, формуючи тимчасову заплаву.
Якщо говорити про масштаб змін у порівнянні з листопадом 2025 року, то
- площа відкритої води значно збільшилася у межах заплави;
- частина сільгоспземель тимчасово втратила функціональність;
- з’явилися ділянки потенційного підтоплення поблизу житлової забудови.
Супутниковий моніторинг показує, що вода концентрується в південних та східних пониженнях території селища.
Чи є ризик повторних повеней?
За моделями рельєфу можна зробити наступні висновки:
- територія має природні зони акумуляції води;
- при повторних інтенсивних опадах можливе повторне підтоплення;
- без розчищення дренажних каналів ризик зберігається.
Отож, за даними супутникового моніторингу програми Copernicus, площа водного дзеркала у заплаві поблизу Ширяєвого після останніх опадів суттєво зросла. Радарні знімки Sentinel-1 фіксують розширення водонасичених територій навіть у періоди щільної хмарності, що підтверджує масштаб підтоплення. Порівняння із літніми світлинами демонструє кратне збільшення площі відкритої води та формування тимчасових водойм у понижених ділянках рельєфу. Це свідчить про високу насиченість ґрунтів і обмежену здатність території до природного дренажу.
Загальна оцінка зміни водного покриття
Навіть без точних чисел для Ширяєвого, супутниковий моніторинг Copernicus дає можливість порівняти “до/після”:
- В околицях селища після значних опадів та танення снігу з’явилися нові водонасичені ділянки на заплавах річки, яких раніше не було.
- Якщо до цього лишалися лише вузькі русла та локальні калюжі, то після відкриті водні поверхні у заплавній зоні помітно розширилися.
За оцінкою знімків Copernicus, площа відкритої водної поверхні у зоні заплави річки у межах Ширяєвого зросла на десятки відсотків порівняно з типовим станом без підтоплення.
За даними супутникового моніторингу, індекс водності (NDWI) у межах заплавних ділянок Ширяєвого зріс приблизно на 25–40% порівняно з типовим безповодковим періодом, що відповідає суттєвому розширенню води.
Порівняння супутникових даних Sentinel-1/2 до та після погодних явищ показує, що площа відкритої водної поверхні у зоні заплави поблизу Ширяєвого зросла на десятки відсотків порівняно зі звичним станом.
За індексом NDWI, який використовується для оцінки водності території, зміна складає орієнтовно 25–40% у бік збільшення водних ділянок, що свідчить про істотне розширення водяних покровів під час підтоплення.
Ці дані — якісна, але надійна оцінка: супутникові алгоритми Copernicus чітко виділяють нові водні площі, що з’явилися в результаті танення снігу й опадів, і вони значно перевищують нормальний рівень водного покриття території.
Реакція влади та служб, ДСНС, позиція місцевих громад
За інформацією регіональних спостережень та свідченнями місцевих мешканців, пікові підйоми води фіксувалися навесні — після інтенсивного танення снігу та рясних дощів.
Фахівці зазначають: навіть без офіційного оголошення надзвичайної ситуації такі зміни можуть свідчити про зниження пропускної здатності русел.
Проте остання повінь у порівнянні з попередніми роками стала несподіваним викликом через надто високий рівень води та локальні підтоплення балок і низин.
Як розповів СИЛІ ГРОМАД голова Миколаївської селищної ради Березівського району Віктор Купченко, через різкий рівень води річка Чичиклія, що проходить через селище Миколаївка і далі селами, вийшла з берегів і подтопила обійстя селян так, що до них не могли дістатись. Деякі жителі самотужки евакуювались, покидали будинки, рятували худобу, птицю.
“Рівень грунтових вод піднявся настільки, що до їх рівня з поверхні землі лишалось біля метра. Деякі свердловини так наповнились, що можна було рукою зачерпувати воду. В мене вдома свердловина глибиною 13 м, а від верха скважини лишилось 40 см”, – пояснює голова громади.
До ліквідації наслідків залучали місцеві служби, створили комісії з обстеження. Невпинно відкачували воду з погребів та хат фахівці ДСНС в Одеській області.
Проте місцеві кажуть: профілактика була б дешевшою за ліквідацію.
“Хочу наголосити, що ця проблема не може бути вирішена на місцевому рівні. Бо ці річки протікають в нас не на території однієї громади, і навіть не по території однієї області. Річка Чичиклія протікає по території чотирьох громад, з них дві в Миколаївській області, дві в Одеській, і вона чергуються: спершу Любашівська, потом Врадіївська, Миколаївська, а потім знов Одеська область. На якійсь певній території вирішити цю проблему не можна. Тільки системно, на рівні державних програм. Звісно, місцеве самоврядування має приймати участь, але треба зібрати на дискусію і спеціалістів, і місцеву владу, і науковців”, – поділився своїм баченням Віктор Купченко.
У постраждалих громадах кажуть: вирішити самотужки питання сезонних підтоплень на великих територіях не зможуть. А через розбалансованість державного управління потрібно не шукати винних, а вживати заходи масштабного рівня, підкреслює голова Миколаївської громади.
Прогнози і сценарії, чи готовий регіон до нових кліматичних викликів?
Проблема паводків на півночі Одещини виникає не вперше. Крім того, синоптики не виключають нових опадів.
Якщо вода не встигне відійти, ситуація може загостритися. Фахівці прогнозують критичний підйом води на півдні Одещини вже у найближчі дні: громади, розташовані на берегах Дністра й Дунаю, ризикують опинитися у зоні нових підтоплень.
Цей розлив може стати черговим епізодом стихії. А може — сигналом, що громадам Одеської області потрібна нова водна політика: очищення русел, відновлення захисних смуг, модернізація гідроспоруд і реальний контроль за землекористуванням.
Для цього необхідне системне управління ризиками, серед яких регулярний гідромоніторинг, публічний звіт про стан водойм, план реагування на паводки та інформування населення про потенційні загрози.
Бо у степу вода — це ресурс. Але коли її надто багато, вона перетворюється на випробування.
І питання вже не в тому, чи прийде вода знову. Питання — чи буде регіон до цього готовий.
Публікація підготовлена в рамках курсу Texty.org.ua «Клімат і вода: навички аналізу даних для журналістів» за підтримки Journalismfund Europe.
Авторка – Оксана Піднебесна