На тлі постійних дискусій про зношеність водогонів, зростання тарифів та сумнівну якість питної води в багатьох регіонах України, Дивізійська сільська територіальна громада Білгород-Дністровського району Одеської області демонструє унікальний прецедент. Місцева влада встановила нульовий тариф на питну воду у селах Рибальське та Вишневе, забезпечивши при цьому найвищий технологічний та контрольний рівень цієї послуги за кошти місцевого бюджету. Це перетворило воду з товару на гарантовану соціальну цінність.
Криза, що вимагала сміливого рішення
До впровадження новітніх систем, водопостачання у громаді було в критичному стані.
Артезіанські свердловини та башти Рожновського, збудовані ще у 1970–1974 роках, давали воду, яка була визнана не питною та не відповідала затвердженим державним показникам ДСанПІН 2.2.4-171-10.
Мешканці були змушені купувати бутильовану воду або привозити її з інших сіл, розповів СИЛІ ГРОМАД голова громади Валентин Скалозуб
«Ми просто не могли ігнорувати якість. Вода була жахливою, ми здавали її багато разів на експертизу, і дані перевищували норми в десятки разів. Ту воду не можна було давати навіть тваринам. Тому ми мусили установити ці системи очистки. І, що принципово, ми не ставили і не будемо ставити ніякі тарифи на воду. Вода буде безкоштовною, бо це для людей, для пенсіонерів. У селах багато багатодітних родин, і відсутність щомісячних витрат на життєво необхідний ресурс значно полегшує їхнє фінансове становище», – пояснює керівник громади.
Для порівняння: у районному центрі – Білгороді-Дністровському – загальний тариф на централізоване водопостачання та водовідведення для населення з 1 квітня 2024 року становить 74,18 грн за 1 м³ (38,53 грн/м³ за водопостачання та 35,65 грн/м³ за водовідведення).
Дивізійська громада повністю зняла це фінансове навантаження з деяких населених пунктів громади: жителі за питну воду не платять.
Чиста вода — це інвестиція в життя
Замість ремонту застарілої інфраструктури, громада інвестувала близько 800 тисяч гривень у якість. Ці кошти були виділені з місцевого бюджету Дивізійської сільської ради.
У 2023–2024 роках для сіл Рибальське та Вишневе купили дві потужні системи очищення, які працюють за принципом зворотного осмосу.
Ця технологія є критично важливою для очищення місцевої води з високою мінералізацією (до 3500 мг/л). При цьому з 1 кубометра неочищеної води виходить лише 17,15% обробленої, придатної для пиття.
Виключно для пиття
Очищена вода призначена виключно для вживання та приготування їжі, щоб уникнути нераціонального використання цінного ресурсу, наголошує голова громади.
«Воду цю можна використовувати тільки для пиття і ні для чого іншого», – переконує Валентин Скалозуб.
Гарантія на роки: Програма «Питна вода»
Для забезпечення стабільності послуги, місцева рада затвердила «Програму «Питна вода» на 2025–2027 роки».
– Фінансування: Усе обслуговування (заміна картриджів, ремонт, оплата світла) бере на себе комунальне підприємство «Господарочка 1812», що фінансується з бюджету громади.
-Кошторис: На 2026 рік на обслуговування систем передбачено близько 374,0 тис. грн., включаючи витрати на придбання та заміну мембран і картриджів, споживання електричної енергії та лабораторні дослідження.
Ремонт водогону в Дивізійській громаді
Подвійний контроль: Офіційно ідеально чиста
Якість води підтверджується суворим подвійним контролем, який гарантує відповідність найвищому державному стандарту (ДСанПІН 2.2.4-171-10):
* На бактерії: Дослідження проводить державна установа — Білгород-Дністровський РВП ДУ «Одеський ОЦКПХ МОЗ».
* На склад (фізико-хімічний аналіз): Здійснює незалежна компанія ТОВ «Компанія Субос».
Урок для всієї України та плани розширення
Проєкт вже охоплює понад 1650 мешканців сіл Рибальське та Вишневе. У рамках Програми «Питна вода» на 2025 рік також заплановано придбання та встановлення системи зворотного осмосу та облаштування пункту розливу питної води у с. Кочкувате.
Отож Дивізійська громада доводить, що відповідальне фінансування з місцевого бюджету, що ставить здоров’я людей вище за економіку тарифів, може забезпечити стабільну соціальну послугу на роки вперед.
Це – один з прикладів того, як має працювати децентралізація в Україні.
Авторка – Аміна Лунгул