25 червня 2025 року розпочала археологічні розкопки експедиція біля підніжжя пам’ятника Дюку де Рішельє, на Приморському бульварі в Одесі. Дослідники виявили римський посуд і блоки, які можуть бути залишками легендарної фортеці Хаджибей. Про це повідомляє «Думська».
Роботи ведуть студенти Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського та співробітники Інституту археології НАН України (керівник – доктор наук Світлана Іванова).
Як розповів «Думській» ініціатор і один з керівників розкопок, ректор університету Андрій Красножон, місце вибрали не випадково – ще в 2021 році георадарна зйомка зафіксувала тут аномалію, не пов’язану з сучасними комунікаціями. Повторні георадарні дослідження навесні 2025 року її підтвердили.
«З моменту встановлення пам’ятника Дюку в 1826 році тут нічого не будували. Це дало нам підстави вважати, що виявлена аномалія має давнє походження», – пояснює Красножон.
На ранніх етапах розкопки археологи розкрили щільну забутовку (ймовірно, підсипку під перше мощення Приморського бульвару початку XIX століття), проте подальше поглиблення дало набагато більш давні знахідки. Дослідники вийшли на античний культурний шар.
Серед виявленого – господарські ями, залишки глинобитних споруд, скіфська кераміка, уламки амфор V століття до н. е., а також скупчення великих тесаних каменів. Їх походження – окремий привід для дискусій.
«Не виключено, що це могли бути залишки фортеці Хаджибей, які були переміщені при її розбиранні. Камені важать до 60 кілограмів, мають підтесані грані. Один нагадує капітель (верхівка колони), перевернуту догори ногами. Це матеріал, з якого будують фортечні стіни, висотою до 10 метрів — не звичайні будинки», – розповідає історик.
Додаткову інтригу додає фрагмент чаші, знайденої біля будівельних блоків. Вона може допомогти датувати кладку і прив’язати її до генуезького періоду.
«Ми знайшли фрагмент чаші, що датується XIV століттям, що дозволяє припускати, що ці блоки не належать до Хаджибейської фортеці, а є більш ранніми за походженням, можливо, італійської факторії Джинестра», – пояснює вчений.
Виявлена в античному горизонті римська червонолакова миска – перша подібна знахідка на цій ділянці – розширює часові рамки пам’ятки аж до перших століть нашої ери.
«Досі вважалося, що на місці Одеси в античності існувало грецьке поселення V–III століття до н. е. А тепер ми вперше фіксуємо перші ознаки можливої присутності людей за часів Римської імперії», – каже Красножон.
Історик відзначає ще один цікавий аспект – античний шар товщиною понад один метр з’явився на південь від Дюка, тоді як на півночі, де проводилися розкопки в 2021 році, його не було. На думку археологів, поселення могло обмежуватися мисом і яром, в районі сучасних Потьомкінських сходів. Це також збігається з логікою розміщення фортифікаційних споруд – можливо тому десь тут стояв замок Хаджибей, взятий штурмом загоном Хосе де Рібаса.
«Якщо раніше у нас було ясне невідання щодо археологічної ситуації під напівциркульною площею, то тепер ми перебуваємо в стадії туманного напівзнання. Але це вже великий крок до розуміння стратиграфії (взаємне розташування культурних шарів відносно один одного і природних порід, що їх перекривають, – Ред.) цього складного, багатошарового пам’ятника археології. І, можливо, до відповіді на питання, де ж знаходилася легендарна фортеця Хаджибей», – резюмує Красножон.
