Статус держави визначають економіка та чисельність населення. Оцінками чисельності населення і розрахунками демографічних показників займається Державна служба статистики. За її даними, чисельність населення до початку повномасштабного вторгнення Росії, на початок 2021 року визначалася старими даними перепису 2001 року, тобто – 41,6 мільйона осіб. З урахуванням війни, окупованих регіонів, евакуацією жителів за кордон зараз цю цифру встановити важко. Адже останні достовірні дані про точну кількість населення держави були ще у 2001 році: саме тоді проводився Перепис населення. Згідно з правилами ООН, які вимагають з кожної держави встановлювати чисельність населення шляхом перепису раз на 10 років, Україна ще до війни мала провести цілих два(!) Всеукраїнських переписи населення, – проте цього не зробила. Тому те, як влада дізнаЄться про кількість свого народу, його потреби, економічну, етнічну складову, – під великим знаком питання.
Редакція видання СИЛА ГРОМАД звернулась з офіційним запитом до Державної служби статистики з низкою питань.
Зокрема, нас цікавило, чому держава двічі не виконала рекомендації ООН щодо встановлення точної кількості свого населення, у 2011 році та 2021 роках? Та які причини завадили проведенню Перепису населення?
У відповіді Держслужби статистики викладено наступне пояснення:
“Згідно зі статтею 3 Закону України “Про Всеукраїнський перепис населення” (далі – Закон) підставою для проведення Всеукраїнського перепису населення є рішення Кабінету Міністрів України, яке приймається не пізніше ніж за три роки до його початку. Під час всесвітнього раунду переписів населення та житлового фонду 2005–2014 років розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 581-р “Про проведення у 2011 році Всеукраїнського перепису населення” було визначено відповідний термін його проведення в Україні, тобто через 10 років після першого Всеукраїнського перепису населення. Але у зв’язку з недостатніми обсягами фінансового забезпечення процесу підготовки та проведення перепису у 2008–2013 роках, а також ураховуючи політичну та економічну ситуацію в країні, уряд неодноразово ухвалював рішення щодо перенесення терміну його проведення. Протягом 2008–2013 років підготовчі роботи до Перепису населення проходили в умовах систематичного недофінансування асигнувань загального фонду державного бюджету на ці потреби, а у 2014–2017 роках кошти в державному бюджеті на виконання вищезазначених робіт взагалі не передбачались”, – йдеться у відповіді Держстату.
Наступний перепис населення мав, згідно розпорядження Кабміну, відбутися у 2020 році, – проте тоді у світі вже вирувала епідемія COVID-19, пояснюють у Службі. Крім того, у бюджеті держави знову ж таки, не були закладені кошти, необхідні для проведення Перепису, тому його знову перенесли на 2023 рік (згідно розпорядження Кабміну від 9.12.2020 року № 1542-р “Про проведення у 2023 році Всеукраїнського перепису населення”).
Через військове вторгнення Росії в Україну у 2022 році проведення Перепису населення у 2023 році стало неможливим, йдеться в листі. Загалом проведення перепису населення переносили 6 разів.
Наступне питання, яке СИЛА ГРОМАД поставила Держстату, торкалося верифікації даних, за якими відбувається встановлення точної кількості населення. Як зазначають у Службі, саме Перепис – це єдиний спосіб отримати достовірні дані жителів держави.
“Статистику щодо чисельності населення формують, зокрема, на основі адміністративних даних, які надходять до територіальних органів Держстату від територіальних органів щодо реєстрації народження та смерті, а також від органів реєстрації щодо зміни реєстрації місця проживання”, – пояснюють у службі.
Водночас, у Держстаті погоджуються, що в умовах військового часу отримати повну інформацію неможливо. Крім того, деяка інформація, у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення, може не поширюватися.
Припускаємо, що не можна встановити точну кількість безвісти зниких людей, або загиблих на окупованих росією територіях, вивезених дітей та інших жертв російської агресії.
Держстат у цифрах: скільки посад у службовців?
Як зазначаєтся у листі, у Держстаті на 01.01.2025 офіційно працевлаштовані 3810 (зокрема, 502 працівники – в апараті Держстату, 3308 – у його територіальних органах).
Згідно наданої інформації, усі вони отримують заробітну плату, двічі на місяць. Неважко підрахувати, що навіть за мінімальних зарплат на утримання Державної служби щороку виділяються сотні мільйонів гривень.
Зважаючи на вищевикладене, можна зробити невтішний висновок: Державна Служба статистики, яка фінансується з бюджету України, тобто її послуги оплачуються коштом платників податків, – не може надати верифіковану інформацію про точну кількість як цих самих платників податків, так і всього населення України.
Причому якісній роботі Держстату завадила не тільки війна, яка триває з 2014 року, а й інші фактори, серед яких відсутність фінансування для проведення Всеукраїнських переписів населення, лише один з них.
Нагадаємо, у 2008-2009 році, коли мала стартувати підготовка до перепису 2011 року, Президентом був Віктор Ющенко, після нього одіозний втікач Віктор Янукович так само не переймався визначенням точних показників свого народу. Петро Порошенко, Володимир Зеленський, – жоден з Президентів, як і їхні уряди, не наполягали на уточненні офіційних даних населення України, продовжуючи оперувати цифрою… 41,5 млн населення, встановленою ще 2001 року…
Через такий стан справ у владних повноваженях, які здійснює держава на всіх рівнях, існують великі прогалини. Ми не володіємо точною інформацією про кількість людей, що населяють державу в цілому і кожен її регіон. Останній повний перепис населення в Україні проводився у 2001 році. З тих пір відсутня повна і достовірна інформація про кількість населення у розрізі працездатних осіб, дітей, дітнього покоління, людей з інвалідністю тощо.
Визначальним перепис населення є і для проведення виборів будь-якого рівня, адже кожен регіон в Україні ділиться на певну кількість виборчих округів, а вони формуються якраз за кількістю виборців. Нові вибори, якщо й, сподіваємось, будуть призначені після завершення військового стану, вірогідно, знову пройдуть згідно із старим розподілом округів і даними Держстату від 2001 року.
Хоча, як зазначають у Службі, проведення Перепису населення є вкрай важливим. Можливість провести новий Перепис стане доречною після скасування воєнного стану та ще 6 місяців після його припинення: у Службі запевнили, що внесуть пропозицію щодо якомога швидшого проведення.
Скріншоти листа з Державної служби статистики
Відзначимо, що наша сусідня держава-агресорка Росія, після розвалу Радянського Союзу провела Перепис населення тричі: у 2002, 2010 і 2021 році. Так само ретельно виконує вимоги і сусідня Республіка Молдова: у 2024 році під час Перепису населення було встановлено, що в державі налічується 2,4 мільйони населення.
До речі, минулорічний Перепис в Молдові уперше пройшов із застосуванням цифрових технологій: опитувальники були складені в електронному вигляді (на планшетах), а жителі країни відповідали не лише на питання стосовно зайнятості чи соціального статусу, а й щодо житла, побутових питань, чи труднощів, викликаних інвалідністю. Такий досвід став новим і для партнерів Молдови з ООН та Євросоюзу, які мають наміри запровадити його під час своїх переписів населення.
Довідково: Саме правила й рекомендації ООН проводити Перепис один раз на 10 років визначають, що саме переписи населення є унікальним джерелом соціально-демографічних даних та дозволяють отримати найдетальнішу інформацію щодо різноманітних характеристик населення як на загальнодержавному та регіональному рівні, так і міжнародному.
Адже результати перепису населення є надійною базою для інформаційного забезпечення, прогнозування і управління соціально-економічним розвитком України, включаючи планування та реалізацію бюджетного процесу, здійснення виваженої соціально-демографічної політики, регулювання міграційних процесів тощо.
Авторка – Оксана Піднебесна