Сергіївка — курортне селище у Білгород-Дністровському районі на Одещині, яке до війни щоліта приймало тисячі відпочивальників й було осередком сімейного відпочинку. З початком повномасштабного вторгнення його періодично обстрілюють ракетами та дронами. У репортажі на каналі “Суспільне Одеса” показали, який зараз вигляд має селище, що стало мішенню для армії РФ і що залишилось від дитячих таборів та санаторіїв.
Селище Сергіївка розташоване у Білгород-Дністровському районі Одеської області на березі Будацького лиману і відокремлене вузькою піщаною косою від Чорного моря. До війни у літній період це місце наповнювалося туристами. Тут розташовані дитячі оздоровчі комплекси, табори та готелі. З початком повномасштабного вторгнення армія РФ обстрілює Сергіївку з різних видів озброєння.
Перші враження від селища та зруйнований дитячий табір
Вже на в’їзді до Сергіївки зустрічаються перші зруйновані будівлі. Машин на дорозі мало. Людей на вулицях ще менше.
Ми під’їжджаємо до зруйнованого дитячого табору, де нас зустрічає його власник Павло Логоненко. Чоловік розповів, що 21 березня 2025 року о третій ночі по території влучило вісім ударних безпілотників.
“Чотири поцілили в землю, чотири влучили у будівлі. У корпус, де проживали діти, влучило дві штуки з різних сторін: один — у другий поверх, інший в торець. Один поцілив у їдальню, де діти харчувалися і у склад з продуктами”, — розповів власник дитячого табору.
Останній сезон у таборі відпрацювали у 2021 році, після послаблення епідемії COVID-19. Тоді тут востаннє відпочивали діти.
“Ми відпрацювали два місяці останні і після цього закрилися на зимовий сезон, на підготовку до наступного. Коли почалася війна, потрібно було якось працювати, податки сплачувати. У нас є склад, тому що з дітьми працювали, санстанція перевіряла. Стали займатися продуктами харчування”, — каже Павло.
Після влучання безпілотників, зайнялася пожежа. Пізніше по території почали збирати уламки “шахедів”. На одному з них Павло Логоненко побачив такий напис: “Доброго ранку. Вчіть російську мову, вона вам скоро знадобиться”.
Павло зазначає, що до повномасштабного вторгнення у Сергіївці було багато туристів.
“У літній сезон, коли був наплив відпочивальників, тут був ніби Лас-Вегас. Звичайно, хто шукав пригод, той їхав у сусідню Затоку. Хто за тихий та сімейний відпочинок, їхали сюди, у Сергіївку, з дітьми. Тут взагалі було шикарно”, — згадує Павло.
Під час прощання чоловік додав: “Ми далі будемо жити. Нічого, життя продовжується. Вперед і з піснею”.
“Перша ракета була касетною, розірвалась перед будівлею”
Ближче до узбережжя Будацького лиману видніється восьмиповерховий корпус дитячого санаторію. Частина будівлі обвалена, фасад посічений уламками, біля входу – вирва. Співвласник установи Олег Шевченко розповідає, що у вересні 2024 року у санаторій влучило дві ракети.
“Прилетіли дві ракети “Іскандер”. Будівля відновленню не підлягає, тільки знесення. Сюди приїжджали для оздоровлення діти з усієї України. За одну зміну тут відпочивали до 500 дітей. Душа болить, дивлячись на те, що тут сталося”, — розповідає Олег Шевченко.
Далі нас зустрічає охоронець санаторію Юрій. Чоловік перебував всередині будівлі під час обстрілу.
“Перша ракета була касетною. Скло усе сипалося. Вона розірвалася безпосередньо перед будівлею, тому що, ймовірно, її місією було пошкодження ось цими кульками, які розриваються. Розрахунок був, що тут, мабуть, хтось є. Потім, за хвилин 10-12, було влучання фугасної ракети у кут будівлі”, — згадує Юрій.
Ми зайшли всередину будівлі. У фоє на першому поверсі підлога вкрита металевими елементами, які колись оздоблювали стіни. Збоку видніється завалена ліфтова шахта. За словами охоронця, одна з ракет влучила у восьмий поверх і пролетіла до першого.
Підіймаємось на другий поверх і заходимо в організаторську кімнату — це приміщення для вожатих санаторію. Серед розкиданих речей знаходимо спортивний кубок. На ньому — стрічка з написом “2021”. У цей рік тут востаннє відпочивали діти.
Джерело – Суспільне Одеса