Вона збирає гроші для ЗСУ і готує безкоштовно каву для військових. Добре знають її керівники Одеської та Миколаївської областей, звісно, і рідного Подільського району. До речі, голова Миколаївської адміністрації Віталій Кім звертається до неї просто – «бабуся». Саме так ніжно звуть Діну Сарафаннікову і у Подільську.
Ця ініціативна жінка є власницею крамниці «У бабусі» та однією з найяскравіших волонтерок України. Крамницю, як і її хазяйку, у місті знають майже всі.
Її телефон не замовкає. Телефонують і військові, і цивільні, яким потрібна допомога. У такому режимі бабуся Діна живе з 24 лютого 2022 року. Саме тоді вона відкрила у Подільську свою, волонтерську, лінію фронту.
Осередком для збору допомоги воїнам стала її крамничка. Тоді, на самому початку, їй вдалося за одну годину зібрати 80 тисяч гривень.
“Сьогодні збори йдуть трохи повільніше. Але все одно збираємо гроші, складаємо посилки і відправляємо на потреби двадцять першої та двадцять п’ятої бригад. Стараюсь з допомогою небайдужих людей задовольняти потреби військових”, – розповідає пані Діна.
Жінка каже, що ще два роки тому сама їздила за кермом автівки з харчами до воїнів на передову. Тепер зважає на свій поважний вік і відправляє посилки через «Нову пошту». Вона добрим словом згадує працівників відділення, які завжди йдуть назустріч.
“Я прагла бути корисною для захисників. І коли у перший день війни доля звела мене з Валентиною Шульц – волонтеркою з Одеси, я звернулася до неї за порадою, адже не знала з чого починати”, – ділиться спогадами Діна Володимирівна.
Сьогодні на прилавку її крамниці стоїть добре знайома всім скринька з написом «На ЗСУ». На пожертви волонтери закуповують все, у чому мають потребу наші військові: від взуття до інструментів.
Отець Яків передає пані Діні воскові свічки, а волонтери готують з них окопні свічки.
“Хлопці дуже вдячні за окопні свічки. Одна свічка може горіти до чотирьох годин і не гасне при вітрі. На ній можна приготувати або розігріти їжу, або ж просто зігрітися”, – розповідає волонтерка.
Нещодавно жінка відправила на фронт горілки з запасними балончиками.
Займається бабуся не тільки збором коштів. Коли до Подільська почали приїжджати переселенці, вона підтримувала їх власним коштом, допомагала продуктами харчування, одягом, взуттям.
Співпрацює з волонтерським загоном “Паляниця”, який з перших днів повномасштабної війни випікає смаколики для наших військових та влаштовує благодійні ярмарки.
Для рукодільниць хору Подільського будинку культури вона закуповує вовну на шкарпетки для воїнів. А жінки в’яжуть і беруть участь у Всеукраїнській акції «Зігрій».
Разом з бабусею Діною працює її донька Алевтина. Допомагають сусіди Ірина та Валентин Вольські, отець Яков, волонтери Вадим Плешкун, Людмила Тартар, Андрій Сакара та багато небайдужих людей.
«У бабусі» для ЗСУ, рятувальників і поліції завжди знайдуться безкоштовні духмяна кава і запашний чай.
“Я не беру гроші. Кожен з них на своєму фронті наближає нашу перемогу”, – каже пані Діна.
Її невеличка крамничка завжди велелюдна. Тут жваво обговорюються новини з фронту і запити військових. Улюбленці пані Діни – собака Соня і кішка Буся, які ходять з хазяйкою на роботу, створюють домашній затишок.
Пані Діна та її заповзятість вже давно підкорили соціальні мережі. Вона має понад мільйон підписників, а відео, в яких вона закликає збирати кошти на потреби ЗСУ, набрали мільйони переглядів. Бабуся каже, якби кожен з її підписників задонатив хоча б по одній гривні, волонтери змогли б закрити чимало запитів на аптечки, бронежилети, предмети особистої гігієни, форму тощо.
“З початком великої війни мій бізнес у мінусі. Але хай йому грець, хай лише Україна переможе. Це головна мета мого життя. Тож мій девіз – жити, працювати і наближати перемогу”, – ділиться планами волонтерка.
Діна Сарафаннікова працює без вихідних, говоре, що відпочине після перемоги. Тепер немає коли відпочивати – є багато завдань.
Авторка – Любов Кузьменко, “Одеське життя”