Лиманська територіальна громада, що у Білгород-Дністровському районі на Одещині, продовжує свою боротьбу за бюджет. Через неврожайний 2020 рік, пандемію коронавірусу, яка спричинила економічний спад у багатьох сферах, місцева рада у 2020 році недоотримала близько 5 млн гривень, виконавши свій бюджет лише на 64%. Через це була вимушена суттєво скоротити соціальні видатки. Аби уникнути дефіциту бюджету у 2021-му, представники муніципалітету зустрілися з фермерами Лиману. А 30 березня відбулася друга нарада, – з підприємцями села Трапівка.
На робочу нараду прибув голова Лиманської громади Василь Резніченко, заступниця голови Олеся Кометіані, секретар Ірина Карпенко та керівники підрозділів та управлінь місцевої ради, які увійшли до складу комісії з легалізації та ліквідації заборгованості зі сплати податків до бюджету. Запросили на зустріч місцевих підприємців, фермерів, товаровиборбників, представників сфери торгівлі.
Про те, як наповнювалась скарбниця Лиманської ОТГ протягом 2020 року, за рахунок яких надходжень та державних субвенцій, детально проінформувала присутніх начальниця фінансового відділу Лиманської сільської ради Людмила Лященко. За її словами, основні бюджетоутворюючі статті, які впливають на власні доходи – це податок з доходів фізичних осіб, 60% яких залишаться в місцевому бюджеті, а також кошти за оренду землі, яку обробляють фермери. Саме несплата за обробіток землі стала причиною невиконання бюджету в минулому році, в результаті чого громада не дорахувалася 4 мільйонів 900 тисяч гривень.
“Одна з причин недовиконання, ПДФО з інших надходжень, а саме з оренди паїв, – становить 3 мільйони 300 тисяч гривень. Податок на нерухоме майно – 1 мільйон гривень не отримали до бюджету. Зауважу, що у нас зараз є приписи від Одеського обласного департаменту фінансів щодо незабезпеченості по видаткам. Тобто якщо ми не закриємо ці “дірки”, ми прийдемо до того, що наша громада не буде мати шансів на існування”, – повідомила Людмила Лященко.
У результаті через низькі показники надходжень не була профінансована ціла низка соціальних видатків, спланованих раніше, повідомила пані Людмила. Так, громада не закупила пілети, якими опалються всі школи й садки на її території, не змогли відремонтувати пожежну спецтехніку, профінансувати матеріальні виплати своїм жителям, не були виконані роботи з виготовлення генерального плану, – усе це дуже важливі аспекти загального соціального розвитку. Втрачені доходи – втрачені й можливості для громади, резюмують в сільській раді.
Крім того, з 2021 року до складу Лиманської громади приєдналися сусідня сільська рада: Приморський старостинський округ у складі села Приморського, Трихатки і Російки. Відповідно збільшилась дохідна і видаткова частина бюджету, адже на баланс громаді передали заклади освіти, культури та інше майно, що раніше було у власності району.
Усе це тепер повинна утримувати місцева влада, сплачуючи енергоносії, забезпечуючи роботу технічних працівників, організовуючи власним коштом харчування та інші потреби. На 2021 рік фінансовий відділ запланував доходи у розмірі 42,2 млн гривень.
“Основним бюджетоутворюючим податком є в нас податок з доходів фізичних осіб (ПДФО), його питома вага складає 33% від всіх власних надходжень, плата за землю – питома вага 49% і єдиний податок – 15%. Оце з цих показників складається наш бюджет. Бачимо, що в основному це плата за землю і все, що до неї прив’язано”, – повідомила Людмила Лященко.
З місцевого бюджету, продовжує економістка, поки що фінансуються заклади освіти, – окрім зарплат педагогічних працівників, працю яких оплачує держава. А от заклади культури, спорту, бібліотеки, місцева пожежна охорона, Центр надання адмінпослуг, територіальний центр соціальних послуг, утримання Будинку милосердя – фінансуються коштом громади. Рівень власних надходжень у громаді становить 19 млн гривень, пояснюють фахівці. І це кошти лише на поточні видатки, бо на жоден проєкт капітального розвитку грошей вже не вистачить.
Серед них – видатки на харчування – 1,48 млн гривень, на медикаменти – 48 тисяч гривень, доводиться витрачати кошти на водозабезпечення соціальних об’єктів, це ще 143 тисячі гривень, електроенергія – 927 тисяч; придбання вугілля, пілетів, брикетів – на майже 2 млн гривень, а ще соціальний захист – майже півмільйона гривень, куди входять допомоги пільговим категоріям громадян.
Також громада має відшкодовувати затрати на усі енергоносії по своїм ФАПам, зарплатню техперсоналу своїх медичних установ, придбання інсулінів та інших медикаментів, які за законом має купити місцева рада. Крім того, Лиманська громада перераховує Татарбунарській міській громаді кошти на підтримку методичних працівників та оплату керівника відділу духових інструментів від музичної школи, що діє в Лимані. Усе разом – ще близько 1 млн гривень.
Виходячи з ситуації, яка склалася з дефіцитом бюджету у попередньому році, фінансовий відділ спрогнозував реальні показники, які Лиманській громаді варто врахувати на 2021 рік. Виявилось, що на фонд заробітної плати у 2021 році вже не вистачає близько 6,5 мільйонів гривень. Крім того, громада має профінансувати видатки у розмірі 1 млн гривень за енергоносії для Татарбунарської ЦРЛ, яка обслуговує жителів громади. Проте де їх взяти, якщо видатки перевищують доходи, – велике питання.
Пролунало зауваження від учасників наради про те, чи нараховують працівники апарату Лиманської сільської ради собі преміальні виплати? На що фінансисти відповіли: жодних премій ні керівництво, ні персонал громади протягом 2020 року не отримували. А враховуючи економічно важкий “ковідний” рік, адмінапарату навіть довелося “сходити” у неоплачувані відпустки, аби скоротити фонд заробітних плат. А відтак керівництво Лиманської громади закликає фермерів своєчасно сплачувати податки до бюджету. Інакше місцева влада не зможе надавати послуги і утримувати соціальну сферу.
“Хотів би звернутись до кожного з вас, до кожного підприємця, що вам потрібно укладати офіційно договори з пайовиками, виходити з тіні, щоб ми могли разом розвивати нашу громаду. Нам потрібно розуміти, що держава більше не буде утримувати наші садки, будинки культури, бібліотеки, ФАПи, школи. У нас багато землі, близько 18 тисяч гектарів, і два курорти у складі громади, ми маємо усі можливості для повноцінного розвитку, але за умови чесної, справедливої роботи. Сподіваюсь на те, що ми знайдемо спільну мову. Бо зараз питання, чи залишимось ми окремою спроможною громадою, залежить від кожного з нас”, – підсумував зустріч голова Василь Резніченко.
Авторка – Оксана Піднебесна