Тримати чи не тримати в сільському домогосподарстві курей, кожен чи кожна для себе вирішує самостійно. Але що за життя в селі без ранкової пісні півня удосвіта? Попри велику пропозицію курятини в магазинах, вирощування курей в домогосподарствах — найпоширеніший вид птахівництва у жителів сіл Одесщини.
За підрахунками, на території лише Лиманського району тримають понад 8 тисяч голів птиці, найчастіше — курей та качок. Але зменшилося поголів’я індиків та гусей, бо гусей ніде випасати, а індичок, на відміну від курей, складно вирощувати. Принаймні, ця думка розповсюджена серед багатьох обивателів.
“Так думають частіше городяни, які купують в навколишніх селах будинки під дачі й поспішають охазяйнуватися курками. У таких птахівників вона часто хворіє, тому що необхідно дотримуватися правил утримання птиці. Потрібно випоювати птицю. Маленьких курчат купили, практично з першого дня їх необхідно випоювати. Є схема випоювання, і за цією схемою треба все проводити, щоб не було загибелі птиці. Випоювання недорогі, вони доступні. Сьогодні у мене птахівник взяв на 45 гривень препарати проти гельмінтів і щоб стимулювати зростання курчат. Це недорого навіть пенсіонерам”, – розповідає Ніна Велика, завідувачка ділянки ветеринарної медицини у с. Визирка.
Фахівчиня надає ветеринарні послуги в селах Визирка, Нова Вільшанка, Міщанка та Воронівка. Вона каже, що дегельмінтизація та вакцинація робить утримання птиці ефективним та безпечним для людей заняттям. Вакцинувати, наприклад, від хвороби Ньюкасла, це псевдочума птахів, потрібно два рази на рік.
“Треба також намагатися давати різноманітний корм. Ми ще, наприклад, залишаємо світло в курнику на всю ніч, кури тоді краще несуться й, звичайно ж, потрібне різноманітне харчування. Мені діти говорять, навіщо тобі це потрібно. Мені просто приємно про когось піклуватися. Зараз я одна, є тепер про кого піклуватися — курчата, качки, кішечки, собачки, так що я не сумую. Вранці, хочеш не хочеш, потрібно всіх нагодувати, напоїти, почистити сарайчики”, – каже Марія Ліманова, птахівниця-любителька з села Любопіль.
Жителька Любополя має 35-ти річний досвід птахівництва. У минулі часи у неї в господарстві було до 100 курей. Вона зізнається, що птахи останніми роками стали більше хворіти. Ще років десять тому вважалося, що кури взагалі не хворіють, а зараз багато що змінилося. У Визирці ж птахівникам загрожує ще й інша напасть. В ярах, які вздовж і поперек поділяють село, завелися лисиці. Вони розоряють курники, завдаючи чималої шкоди птахівникам.
“Але я все одно тримаю курочок, та кролів ще торік тримала. Але в нас стільки розвелося лисиць! Минулого року лисиця перестрибнула височенний паркан і передушила всіх моїх дванадцять кролів. Це не тільки у мене, в однієї сусідки, та в іншої. В цьому році я вдень лягла відпочити, чую півень підняв паніку. Думаю, щось не те, підійшла тихесенько до курника, дивлюся — лисиця душить курку, а інші в паніці бігають. А от днями сусідка скаржиться. Вона не думала, що то лисиця. А вчора виходить на ґанок і бачить поруч з дворової собакою щось лежить. Підійшла, а там мертва лисиця. Тварина, мабуть, лізла до кролів, а собака, який там прив’язаний, її придушив”, – ділиться птахівниця Любов Синиця з Визирки.
Мертву лисицю селяни винесли на стихійне звалище поза городами. Сьогодні домогосподарство, де була знайдена ця дика тварина, перебуває під ветеринарним контролем, бо лисиці є переносниками сказу.
Тим, хто полюбляє купувати курку чи яйця у селян, варто пам’ятати, яких зусиль сьогодні потребує виростити хорошу якісну продукцію виробнику. На думку Ніни Великої, тваринництво й птахівництво вимагає філософського ставлення до життя. Взимку треба давати теплу воду курям, запарювати теплі корми, щоб в курнику було тепло. Тоді вони краще несуться. Взагалі курка розрахована на 1,5-2 роки, довше тримати не потрібно. Є люди, які тримають і 5 років, але це неправильно, кожні 2 роки потрібно міняти поголів’я, підкреслює ветеринарка.
Джерело – Лиманська Агенція Новин