На останній сесії 2018 року Одеська обласна рада затвердила обласний бюджет, в якому розподілила видатки та субвенції містам, районам і громадам.
До об’єктів, які фінансуватимуться державою, знову не потрапила школа у селі Хлібодарське, що в Біляївському районі. Тим часом, до переліку соціально “значущих” об’єктів, на які кошти знайшлися, увійшли, приміром, капітальні ремонти… огорожі цвинтарів в селі Градениці та в Яськах, – по 1 млн 500 тис гривень кожен відповідно.
Депутат Біляївської районної ради Сергій Кузьмук обурений “справедливістю” розподілу видатків з обласного бюджету. Переконує: ситуація з будівництвом школи у селі – критична, бо освітній заклад потрібніший живим дітям, які вчаться вже тепер, аніж благоустрій цвинтарів, як би ми не поважали наших предків. Стосовно відновлення будівництва нової школи, яке “застрягло” на рівні котловану, Сергій Кузьмук звертався до керівництва області, та дарма:
“Я з 2010 року піднімав питання нової школи в Хлібодарському, нарешті зробили проект, знайшли підрядника, та у 2017-му гроші скінчились. Заступник Степанова пан Колєбошин, в листопаді місяці, в особистій зустрічі зі мною пообіцяв розібратися в ситуації, але так і не розібрався, – стверджує Сергій Кузьмук. – У мене є зареєстровані другі екземляри моїх звернень до ОДА. Зверталися по допомогу у фінансування будівництва і депутати Хлібодарської селищної та районної рад через прийняття відповідних рішень сесіями, зверталася громада з колективним листом. Знову нічого”.
Між тим, діюча школа, в якій зараз навчається 386 дітей Хлібодарського, розміщена у будівлі колишньої контори державної дослідної сільськогосподарської станції. Будівля з маленькими класами та вузьким коридором, тут нема ні спортзалу, ні роздягальні, ні харчоблоку, ні методичних кабінетів, ані класів праці і довійськової підготовки, ані бібліотеки з читацьким залом. Діти, переконує пан Сергій, “мучаться в тисняві й задусі”.
Більше того, – у пристосовану школу не вміщуються й початкові класи! Тому сільська рада “позичила” для них місце в дитсадку. Замість дитячих груп там навчаються школярі, але й їм місця забракло, тому уроки освітяни організували у дві зміни: третій та четвертий класи навчаються… в другу зміну, – по обіді, після першачків. Між тим, дитсадок міг би вмістити всіх охочих дошкільнят, – якби не школярі, яким іти нікуди. Цим викликана черга на місця до дошкільного закладу, що створює додаткову соціальну напругу в Хлібодарському.
Сільський голова Степан Зазуляк розповідає: проект на будівництво нової школи у Хлібодарському передбачав 99 мільйонів гривень. У 2017 році держава виділила 10 мільйонів, – за ці кошти зробили котлован і підготували майданчик для майбутнього будівництва. У 2018 можновладці не знайшли для школярів жодної гривні, і зовсім не заклали грошей на 2019 рік. Щоправда, сподівається сільський голова, районний бюджет затвердить бюджет розвитку, – тоді можливо, роботи вдасться продовжити.
“Написав лист-звернення, щоб включили в програму від Мінрегіонбуду, можливо, цього року нам хоч щось виділять”, – розповів Степан Зазуляк. – А поки що близько 50 школярів з Хлібодарського ходять до школи у село Великий Дальник, що за 5 кілометрів звідси, ще стільки ж – відвідують школи в Одесі”.
Між тим, у сусідній Маяківській ОТГ, що у тому ж Біляївському районі, Одеська обласна рада “постаралась” на повну: виділивши на реконструкцію і розбудову освітнього закладу близько 62 мільйонів гривень (місцевий бюджет і кошти ДФРР). Червону стрічку на її відкритті урочисто перерізав Президент Порошенко у жовтні 2018-го. Там є все необхідне: новий освітній простір, енергоефективність, сучасні класи…
До слова, “не поскупилася” обласна влада і на інші об’єкти в Маяках: так, на 2019 рік заплановано “всього-на-всього” 4 млн 600 тисяч гривень на капітальний ремонт будівлі сільської ради. Що ж, мабуть, пристойне робоче місце чиновників важливіше умов, в яких навчаються діти.
А варто було б Президенту показати і пристосоване приміщення школи в Хлібодарському, – аби Петро Олексійович на власні очі переконався, як ефективно обласна влада працює над створенням рівних можливостей для дітей на своїх теренах. І заодно – як справедливо й пропорційно розподіляє кошти на розвиток громад.
Автор – Оксана ПІДНЕБЕСНА
ФОТО – Сергій КУЗЬМУК
