Протягом трьох тижнів місцеві мешканці розчищали та впорядковували Ананьївське єврейське кладовище. Тутешній цвинтар перебуває у вкрай занедбаному стані, багато могил і надгробних плит зруйновані.
Про це на своїй сторінці у Фейсбук розповів Володимир Седов, депутат Ананьївської районної ради.
За його повідомленням, на цвинтар завезли пісок, вивезли біля 12 вантажівок сміття та гілок дерев, спиляли та зрізали велику кількість кущів, які захаращували могили. А також висадили 18 ялинок, які привезли з Умані.
“Слід відзначити людей, які здійснили цей великий обсяг роботи за що їм величезна подяка. Це патріот нашого міста Павло Рибаченко; воїн АТО та відомий волонтер Олександр Шевченко; підприємець, депутат районної ради Давид Найфлейш. Також щиро дякуємо наших земляків – ананьївців, які живуть в Ізраїлі Петра Уманського та інших, які не залишилися байдужими та активно включилися в роботу впорядкування Ананьївського єврейського кладовища”, – розповів мешканець міста.
Єврейське кладовище в Ананьєві існує з минулого століття. Колись це місто було повітовим місто Херсонської губернії. наприкінці 18- початку 19 століття у ньому мешкало 20% євреїв. Єврейське населеня займалось виготовленням одягу і торгівлею. За свідченнями істориків, в Ананьєві діяло 5 синагог, які існували до 1930 року. Проте, численні погроми радянської влади, а пізніше – розстріли німецьких окупантів, призвели до майже повного винищення єврейського населення. 
“З 1837 діяла хевра кадиша, з 1899 – спілка допомоги бідним, з 1893 – єврейське казенне училище і приватне єврейське жіноче училище, з 1906 – Спілка допомоги бідним ремісникам-євреям, з 1903 – Спілка допомоги нужденним учням, з 1912 – єврейське ощадно-позикове товариство”, – йдеться на сайті myshtetl.org (“Єврейські містечка України”).
З тих часів місто Ананьїв зберегло чимало архітектури, яка свідчить про проживання на території міста численних єврейських родин. Також є дані, що на території міста було два єврейські цвинтаря, до наших днів збереглося лише одне, яке відновлюється силами небайдужих.
ФОТО- Володимир Седов.