У селищі Сарата діє чи не єдина громада Православної церкви України у Білгород-Дністровському районі. Це церква, яку 7 років тому вдалося створити не завдяки обставинам, а всупереч їм. Її становлення стало випробуванням: із труднощами, спротивом і боротьбою за право молитися в українській церкві. Та громада вистояла — і сьогодні саме тут звучить великоднє «Христос воскрес!» з особливою силою.
Цього Великодня настоятель Свято-Покровського храму, отець Владислав Шіман, звернувся до вірян зі словами, які відгукуються по-особливому: згадав про випробування, війну, яка триває п’ятий рік і надію в нашому серці.
Священник наголошує: навіть у найтемніші часи віра залишається опорою. Адже саме Воскресіння Христове є основою християнського життя і надії:
«А якщо Христос не Воскрес, то й проповідь наша марна, марна і Віра наша».
Сьогодні, коли Україна переживає війну, Великдень тут — не лише про радість, а й про співпереживання. У своїй проповіді отець Владислав говорить про тих, хто втратив дім, близьких, спокій:
«Нинішній та минулий роки Пасха для всіх є особливою в зв’язку з війною, яка несе загрозу для здоров’я та життя людей. Ми не можемо перебувати в безтурботному святкуванні, знаючи, що поруч є люди, які стали вимушеними переселенцями,втратили близких та майно, скорботні і самотні, знедолені, поранені тілом та душею. У ці нелегкі часи ми повинні за християнським покликом підтримувати цих людей, щоб ніхто не відчував себе приниженим, залишеним, бідним, скривдженим» , – йдеться в його дописі.
У цих словах — не лише духовний сенс свята, а й відповідь на виклики часу. Адже саме віра, єдність і людяність допомагають вистояти. Завершуючи своє звернення, священник висловлює спільне для всіх українців прагнення:
«Нехай Воскресне Бог у наших серцях і нехай щезнуть брехня, ворожнеча, чвари і усілякі розділення в нашому житті, нехай настане мир та наша Перемога!»
У цій невеликій громаді добре знають: шлях до власної церкви був непростим. Але саме тому цей Великдень тут особливий.
І саме тому у головне християнське свято сюди приїздять військові й ветерани, які обороняли Україну та патріотичні мешканці громад, які обирають справжню українську церкву.