Під час повітряної тривоги хтось іде до сховища, хтось спускається у підвал, а дехто залишається вдома, бо найближче укриття за 15–20 хвилин пішки. У громадах Одеського району, місцеві жителі розповіли, як вони діють під час атак і чи мають вони можливість захиститися.
Про це розповіли на Суспільному.
“Поки дійдеш — приб’є по дорозі”
Сигнал тривоги лунає одночасно в Одесі та селах району — у населених пунктах працюють гучномовці. Та попри попередження, люди обирають різні варіанти дій: ідуть до укриттів, спускаються в підвали або залишаються вдома, дотримуючись правила “двох стін”.
Житель села Усатове на Одещині Олег розповів, що укриття поблизу немає. У разі небезпеки чоловік спускається у власний підвал:
“У нас немає тут укриття, немає нічого. Якщо сильно літають ці дрони, то в нас підвал є вдома. В підвал залазимо і сидимо там. Ну якби поблизу було, то ходили б звісно”.
Валентина додала, що до укриття в місцевому ліцеї йти надто далеко:
“Кажуть що у ліцеї є, у школі. Нічого собі, мені поки звідси до ліцею дійти і що? І накриє мене. Ні, вдома сиджу”.
Місцева жителька Тетяна розповіла, що під час довгих тривог лишається у коридорі:
“Йти далеко, легше десь сісти в коридор між двома стінами, а так я не ходжу нікуди. Може б ходили, якби недалеко було, а далеко йти сенс? Поки йдеш, то ще приб’є десь по дорозі”.
Роман живе за сто метрів від школи, однак також обирає підвал:
“У мене десь 100 метрів до школи, але навіщо туди йти, якщо у мене дуже гарний підвал? Звичайно, і спимо там”.
Укриття в громаді: що вже є і що будують
Голова Усатівської сільської ради Юрій Маковейчук зазначив, що частина старих захисних споруд не відповідала сучасним вимогам. Після початку повномасштабного вторгнення громада почала активно будувати нові об’єкти.
Зокрема, в Іллінці будують укриття на 500 людей для гімназії, дитсадка і місцевих жителів, а також у Новій Аметівці — біля дитсадка, щоб заклад міг працювати офлайн. У Набережному споруда пройшла експертизу і готується до будівництва.
У селі Усатове зводять укриття на 200 людей. Також функціонує найпростіше укриття в Усатівському ліцеї — під час тривоги туди спускаються учні та можуть продовжувати навчання.
Директорка ліцею Валентина Голубкова розповіла, що на початку повномасштабної війни це було звичайне підвальне приміщення.
“Ми силами вчителів, силами сільської ради, силами батьків привели його до порядку і зробили чудове таке укриття”, — каже вона.
Простір поділили на сектори за порами року, щоб батькам легше було знаходити дітей. В укритті є мультимедійний комплекс, вентиляція, медична кімната, запас води та кімната гігієни. Тут можуть розміститися до 100 людей.
“Наше укриття має чотири входи, тому один із входів завжди відкритий для жителів села. Вони приходять, реєструються у журналі для реєстрації і спокійно перебувають усі тривоги тут. Незважаючи на час чи то ніч чи то вихідний, тут завжди відкрито, тут завжди є черговий”, — зазначила директорка.
“Нікуди не ховаємося, сидимо вдома”
В одному з сіл Одеського району нещодавно сталося влучання у житловий будинок. Сусіди кажуть: поблизу немає укриття.
“Це до школи 15–20 хвилин. Я куди побіжу? От скажіть, будь ласка. Я не можу нікуди бігти. Виходить, що нам нікуди йти. Оце був “приліт”. Вікна повилітали. Порозривало металопластик”, — розповіла місцева жителька Євдокія.
За її словами, сусідку під час вибуху привалило у дворі. Підвал самої Євдокії після обстрілу пошкоджений:
“Нікуди не ховаємося, сидимо вдома. Усі сидять удома. Тут одні пенсіонери. І ніхто нічого для нас робити не буде. Далеко бігти ніхто не побіжить”.
Інша жителька, Раїса, говорить, що часто спить одягненою:
“Я сплю одягнена, тому що вискакуємо, ми часто вискакуємо. Одягла пальто, взяла сумку, яка з документами. Тумбочка стояла тут спереду і трохи мене зачепило. Я така: “О Боже, я на тому світі чи на цьому?”
За її словами, укриття поруч немає. Під час вибухів вона стоїть у коридорі за дверима, тримаючись за них, а будинок здригається.
ДСНС: “Дві стіни — це ілюзія безпеки”
Речниця ДСНС Одещини Марина Аверіна наголошує:
“Дві стіни – це не є безпечно, це є ілюзія безпеки. Вона може врятувати тільки від вибухової хвилі, від осколкових поранень”.
За її словами, люди отримували смертельні поранення, коли стояли біля вікон або навіть спали у власних ліжках під час вибухів. Ванна кімната також не є безпечним місцем через скло, дзеркала і плитку.
“В першу чергу, завжди найбезпечнішим є саме укриття”, — підкреслила Аверіна.
Вона додала: незалежно від поверху, житло залишається небезпечним. Під час одного з обстрілів в Одесі снаряд пробив другий і третій поверхи чотириповерхового будинку.
“Ми не діставали ще людей, не знаходили людей в укриттях загиблими. Ми їх знаходимо саме в своїх домівках”.
За словами речниці, у 2025 році понад 200 людей врятували саме завдяки перебуванню в укриттях. Якщо сховище розташоване далеко, вона радить облаштовувати підвали як найпростіші укриття, адже вони безпечніші, ніж перебування у квартирі чи будинку.
Понад 2 700 укриттів на Одещині
Станом на 1 січня 2026 року в області зареєстровано понад 2 700 укриттів, розрахованих більш ніж на 850 тисяч людей. Понад 80% із них — готові, обмежено готові або придатні до використання. Ще понад сотню споруд будують або реконструюють. Такі дані надали в Одеській обласній військовій адміністрації.
За нормами, укриття мають бути в пішохідній доступності — до 300 метрів у багатоповерховій забудові та до 500 метрів у малоповерховій.
Стратегія розвитку фонду захисних споруд до 2034 року передбачає поступове збільшення їхньої кількості та обов’язкове будівництво під час зведення нових об’єктів.
Джерело – Суспільне Одеса