10 січня виповнилося два роки з моменту захоплення гелікоптера Місії Організації Об’єднаних Націй у Сомалі, на борту якого перебували чотири громадянина України та п’ятеро іноземців. Серед українських членів екіпажу — 29-річний одесит Андрій Земляний, бортінженер, який з 2019 року брав участь у гуманітарних місіях ООН, розповів його брат Олег Земляний.
Андрій Земляний навчався в одеській школі №83, з відзнакою закінчив Національний авіаційний університет у Києві. З 2019 року працював у міжнародних гуманітарних місіях, тричі безпосередньо виконував завдання в Сомалі. Його батьки й нині мешкають в Одесі.
Захоплення сталося під час виконання медичної евакуації. Гелікоптер зазнав аварії над територією, що контролюється антиурядовим ісламістським угрупованням “Аш-Шабаб”. Відтоді всі члени екіпажу перебувають у заручниках бойовиків.
Два роки у неволі
У липні 2025 року батьки Андрія Земляного отримали офіційну відповідь МЗС щодо результатів розгляду звернень до Офісу президента України, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та міністра закордонних справ.
За інформацією Міністерства закордонних справ України, усі четверо українців живі, їхній фізичний стан оцінюють як задовільний. Заручників утримують на території, підконтрольній “Аш-Шабабу”, зокрема в окрузі Гальмудуг.
У листі зазначено, що посольство України в Республіці Кенія постійно взаємодіє з представниками ООН і країнами, цивільні громадяни яких також утримуються в полоні в Сомалі, зокрема Південною Кореєю та Німеччиною.
При штабі Офісу ООН з підтримки Сомалі (UNSOS) у Могадишо сформовано спеціальну робочу групу за участі експертів ООН, представників авіакомпанії “Українські вертольоти” та інших залучених сторін. До процесу також долучений Міжнародний комітет Червоного Хреста.
Водночас у МЗС наголошують: через складну безпекову ситуацію в Сомалі прямі переговори з бойовиками є практично неможливими, а силовий сценарій звільнення заручників експерти вважають украй ризикованим.
Голос із полону
Нещодавно в соціальних мережах з’явилося відеозвернення капітана гелікоптера Олександра Олійника, записане в полоні. У ньому він звернувся до президента України з проханням використати дипломатичні можливості для звільнення екіпажу, а також закликав українське суспільство не мовчати:
“Дайте світу знати, що ми все ще тут, що ми й досі перебуваємо в полоні в чужій країні й боремося за своє виживання”, — зазначив капітан.
Позиція родини
Родичі заручників заявляють, що тривалий час утримувалися від публічності на прохання різних державних структур, однак відсутність будь-яких зрушень змусила їх говорити відкрито. Про це розповів брат Андрія Земляного — Олексій Земляний.
“Ми відповідально дотримувалися прохань не виносити цю тему в публічний простір, щоб не зашкодити можливим переговорам. Але за останні пів року не було жодної інформації, а за два роки ситуація так і не зрушила з мертвої точки. Після появи відеозвернення з боку угрупування ми чекали реакції української сторони, однак її не було. Тому ми, як родичі, маємо право публічно підіймати це питання і просити не залишати наших співвітчизників у такій ситуації”, — сказав Олексій Земляний.
Заклик до держави та міжнародних інституцій
Одеський осередок громадської організації “Захист держави” оприлюднив заяву із закликом до президента України, керівництва МЗС, Уповноваженого з прав людини, представництва ООН та Міжнародного комітету Червоного Хреста активізувати зусилля для звільнення українських льотчиків.
У заяві нагадують про статтю 25 Конституції України, яка гарантує державний захист і піклування про громадян України за кордоном.
Що відомо з офіційних повідомлень
Про захоплення українців МЗС України офіційно повідомило 12 січня 2024 року. Тоді речник міністерства Олег Ніколенко підтвердив, що українці були членами екіпажу гелікоптера Місії ООН у Сомалі, який зазнав аварії, та що разом із ними на борту перебували п’ятеро іноземців. Президент Володимир Зеленський заявив, що держава працює над поверненням громадян України з полону.
Минуло два роки. Для родини Андрія Земляного в Одесі цей час став випробуванням постійним очікуванням і невизначеністю. Питання повернення одесита та інших членів екіпажу, що виконував гуманітарну місію під егідою ООН і досі перебуває в заручниках, залишається відкритим питанням відповідальності держави та міжнародної спільноти за долю людей, що працюють у зоні збройних конфліктів.
Джерело – Суспільне Одеса