В Одесі, як і по всій Україні, мобільні укриття стали звичним елементом міського простору — їх можна побачити біля зупинок, дитячих майданчиків, на пляжах. За даними Одеської військової адміністрації, станом на листопад 2025 року по регіону нараховується понад 2 900 об’єктів укриття різних типів, однак мобільні до них не входять — адже до серпня цього року не існувало чітких стандартів.
Тепер же, із введенням нового державного стандарту, постає питання: що буде з уже встановленими конструкціями, які не відповідають новим вимогам? Представники Одеської ОВА розповіли “Українському радіо Одеса”, що їхня подальша доля залежатиме від балансоутримувачів — саме вони вирішуватимуть, чи переробляти укриття, сертифікувати їх за новими правилами, чи демонтовувати. І поки нові укриття дорожчають, а коштів у місцевому бюджеті на 2025 рік не передбачено, залишається ризик, що частина старих споруд просто зникне з вулиць міста.
Від “швидкоспорудних” до “первинних”: нові стандарти захисту
Одним із проєктів, що системно розвиває мережу укриттів, є Safe Place for UA, який реалізує благодійна організація “Юність 2.0”. Керівник проєкту Ілля Блохін розповів, що три місяці тому, 1 серпня 2025 року, в Україні набув чинності новий державний стандарт ДСТУ 93.29 “Первинне мобільне укриття”, який замінив попередній ДСТУ 91.95 “Швидкоспорудні захисні споруди модульного типу”.
“У новому стандарті набагато детальніше прописані вимоги до товщини стін, класу бетону, арматури. Але головне — додаток А, який містить методику випробування на пробиття та сколювання конструкцій. Тепер усі виробники зобов’язані проходити реальні випробування, аби довести міцність своїх споруд”, — пояснив Ілля Блохін.
За його словами, у попередньому стандарті вимоги до випробувань були нечіткими. Тому виробники проводили перевірки на власний розсуд або використовували програмні розрахунки без натурного тестування.
Хто випробовує укриття і що гарантує безпеку
Тепер усі мобільні укриття проходять тестування у випробувальному центрі при університеті оборони Міністерства оборони України, який має офіційну акредитацію. Саме цей центр проводить натурні перевірки міцності та надає протоколи випробувань.
“Ці документи є основою для декларації відповідності технічному регламенту засобів цивільного захисту. Сертифікація, як і раніше, залишається добровільною, але без декларації укриття не може бути передане замовнику”, — зазначив Блохін.
Він додав, що сьогодні виробники повинні забезпечити спорудам опір тиску не менше 100 кілопаскалів — саме таке навантаження має витримувати залізобетонна конструкція. Проте під час реальних бойових умов ця цифра може бути значно вищою.
“Бойова частина дрона-камікадзе типу Shahed має вибуховий еквівалент близько 50 кілограмів тротилу. Це у понад десять разів більше, ніж випробувальне навантаження. Але укриття все одно має витримати фрагментацію та ударну хвилю, головне — захистити від уламків”, — пояснив фахівець.
Як змінилися конструкції
Нові вимоги вплинули і на саму архітектуру споруд. Якщо раніше товщина стін становила 20 сантиметрів, то тепер вона збільшена до 31 сантиметра, а бетон має бути не нижче класу С-32/40.
“Ми працюємо за новими параметрами, тому укриття стало важчим і масивнішим. Для прикладу, споруда на дев’ять осіб тепер важить близько 27 тонн. Проте це гарантує більшу надійність і довговічність”, — сказав Ілля Блохін.
За останній місяць благодійна організація встановила п’ять нових укриттів — у Шостці, Глухові та Чугуєві, а всього заплановано 17 таких об’єктів.
Інклюзивність і фінансування
Окремо у нових стандартах прописані вимоги до інклюзивності.
“Доступність — це не лише для людей з інвалідністю. Це і для літніх людей, і для батьків із дитячими візками. Поріг на вході має бути не вище двох сантиметрів, або треба облаштовувати пандус. Укриття мають бути безпечними й доступними для кожного”, — наголосив керівник “Юності 2.0”.
Після впровадження нових норм собівартість виготовлення укриттів трохи зросла. За словами Іллі Блохіна, укриття на дев’ять осіб із двома виходами та люком у даху сьогодні коштує приблизно 400–420 тисяч гривень. Це значно нижче за комерційну ціну, яку пропонують на відкритих торгах.
“Подорожчання становить близько 10–15%. Це пов’язано з інфляцією, подорожчанням матеріалів і тим, що тепер витрачається більше бетону й арматури. Але ми намагаємося утримувати ціну через переговори з виробниками, адже це благодійний проєкт”, — пояснив Ілля Блохін.
Що буде зі старими укриттями
Українське радіо. Одеса звернулося до Департаменту з питань цивільного захисту Одеської обласної військової адміністрації, аби з’ясувати, як нові стандарти вплинуть на вже встановлені укриття. Тимчасово виконуючий обов’язки директора департаменту Микола Шевченко повідомив, що наразі в офіційних облікових системах первинні мобільні укриття не зареєстровані, оскільки попередні стандарти не передбачали їх чіткого регламентування.
“Питання демонтажу, заміни чи сертифікації укриттів належать до компетенції балансоутримувача. Саме він має контролювати технічний стан споруди, а після встановлення протягом трьох діб повідомити власника земельної ділянки”, — пояснив Шевченко.
Хто і коли перевірятиме укриття
Посадовець зазначив, що перевірки відповідності вже встановлених укриттів проходитимуть під час підготовки до наступного курортного сезону.
“Балансоутримувач запрошує фахівців, які перевіряють, чи відповідає укриття новим вимогам. Якщо воно витримує тиск і має належний стан — воно залишається. Якщо ні — підлягає демонтажу. Такі перевірки очікуються перед відкриттям пляжів у 2026 році”, — зазначив представник ОВА.
Він додав, що в обласному бюджеті на 2025 рік коштів на встановлення нових мобільних укриттів не передбачено, але ситуація може змінитися залежно від державних програм.
Наразі в Одеській області обліковано 2923 захисні об’єкти, які сумарно можуть укрити понад 900 тисяч людей, тобто близько 40% населення регіону.
Подальші плани і невизначеність
У міській раді Одеси поки що не коментують долю укриттів, встановлених до запровадження нових стандартів. У департаменті муніципальної безпеки зазначають, що нормативна база ще оновлюється.
“Поки що немає офіційних роз’яснень, бо стандарти можуть зазнати змін. Ми очікуємо оновлених документів від центральних органів влади”, — повідомили в управлінні інформації міськради.
Отже, нові стандарти мобільних укриттів — це крок до підвищення безпеки громадян. Вони роблять процес виробництва більш контрольованим, а самі споруди — міцнішими, інклюзивними та стійкими до зовнішніх впливів.
Та поки в Україні триває війна, питання ефективності та кількості укриттів залишатиметься актуальним. Як підкреслюють фахівці, головне — не лише будувати нові споруди за сучасними нормами, а й забезпечити регулярну перевірку вже встановлених.
“Ці укриття рятують життя. І кожен доданий сантиметр бетону, кожен день роботи над їх удосконаленням — це ще один шанс для когось пережити повітряну тривогу”, — резюмував Ілля Блохін.