Цього дня сюди прийшли члени Одеської регіональної асоціації євреїв — колишніх в’язнів гетто і нацистських концтаборів, представники влади, духовенства та громадськість. Голова асоціації Роман Шварцман порівняв злочини нацистів із сучасною війною Росії проти України:
“Голокост — це унікальне явище. Але сьогодні ми бачимо паралелі з війною, яку розв’язала Російська Федерація проти України. Президент Росії неодноразово заявляв, що Україну треба знищити, бо її нібито не існувало. Це — спроба остаточного вирішення українського питання”, — сказав він.
З кожним роком свідків тих подій стає менше. Багато хто через вік уже не може приїхати на церемонію. Проте дехто приходить, попри стан здоров’я. 92-річний Василь Васадін, член асоціації колишніх в’язнів гетто, розповів, як у дитинстві втратив батька і зведених братів:
“Мені було дев’ять. Батька і двох дітей — Рафіля та Льову — посадили на сані і повезли в Нову Одесу. Їх тримали в закритому приміщенні. Близько 15 людей, зібрали з усього району, роздягнули і приставили зброю до скроней. Після чого один за одним почали стріляти. Льовка намагався втекти, але його наздогнали. Мати бачила це на власні очі”, — згадав чоловік.
84-річна Інна Ємцова каже, що нинішня війна знову пробуджує страх, знайомий із дитинства. Жінка каже, що ніколи так не боялась за своє і чуже життя як тепер:
“У мене і мама, і тато були євреї. У ті роки я була дитиною і не розуміла, що означає бути єврейкою. Але батьки все відчували. Сьогодні я знову живу в тривозі — не лише за себе, а за всіх, хто може загинути, і за наше місто. Це страшно”, — сказала вона.
Одеський Бабин Яр — одне з місць масових розстрілів євреїв у роки Другої світової війни. Щороку 23 жовтня в Одесі проходять заходи пам’яті за жертвами Голокосту.
