Тетраподи на березі і зарослий пляж: третій рік поспіль золоті курорти селища Затока на Одещині закриті для відпочивальників. Після нищівних обстрілів російської армії, яка завдала шкоди як житловій забудові, так і цивільній інфраструктурі, одним з пріоритетів для місцевої влади стало відновлення дитячого садка “Золота рибка”, – місця, де щодня лунали дитячі голоси, де малеча навчалася, гралася і зростала.
Як дошкільний заклад переніс наслідки атаки, а потім відбудову, та чому так і не працює досі, дізнавалася СИЛА ГРОМАД.
Смертоносні уламки на даху
Дошкільний заклад “Золота рибка” в Затоці, можливо, єдиний на неокупованій території України, з вікон якого відкривається вид на море. Цілющий морський бриз, хвойні дерева, дитячі майданчики і тротуари, що потопають у зелені, радували місцеву малечу аж до 24 лютого 2022 року: заклад працював до самого повномасштабного вторгнення.
А вже 14 березня 2023 року двоповерховий корпус постраждав від російської агресії. Удари по Затоці наносив російський літак: поряд з садком і навіть на даху знайшли залишки авіаційної ракети. Основний удар вбивчої зброї, на щастя, прийняв на себе бетонний паркан, поряд з яким досі лишилась вирва.
Основний корпус дитячого садка “Золота рибка” (с. Затока) зазнав руйнувань внаслідок російського обстрілу. 14 березня 2023 р.
Вибуховою хвилею зруйнувало пральню, вилетіли шибки з 36 вікон, троє дверей, було пошкоджене зовнішнє утеплення. Пізніше виявили і тріщину в стіні, розповів Олександр Васильєв, начальник Затоківського ЖКГ.
“Уламки стирчали зі стін цього корпусу. Якби трохи далі поцілила ракета, – крайню стіну могло рознести, а так епіцентр вибуху припав на паркан. Ця територія найбільш незахищена, до урізу моря від стіни всього 60 метрів, а через 200 кілометрів навпростець – Крим”, – показує посадовець.
На фото – залишки російської авіаційної ракети, 14 березня 2023 р. Фото: Оперативне командування “Південь”
Після фіксації наслідків влучання був складений акт пошкодження, та узгоджено об’єми робіт, які підлягали відбудові. Керівник відділу освіти, молоді та туризму Кароліно-Бугазької сільської ради Олена Лобань розповідає: одразу склали заявку, яку оперативно подали до департаменту освіти Одеської ОВА, з проханням включити дитсадок до графіку реконструкції і відбудови закладів освіти, які зазнали руйнувань.
Таким чином дитячий садок “Золота рибка” потрапив до проекту з відновлення Програми розвитку ООН (ПРООН):
“Вже влітку був підписаний тристронній договір з відділом освіти, представниками ПрООН та департаментом ОВА про відновлення дитячого садока. Потім в цій тристороній угоді були прописані об’єми робіт”, – пояснила Олена Лобань.
“Тепло взимку і прохолодно влітку”
Дитячий садок “Золота рибка” в Затоці розрахований на 120 дітей, проте в літній період, розповідає очільниця закладу, був спроможний розмістити до 150 малюків. Це місце – особливе для мешканців Затоки, адже заклад розташований на самісінькому березі Чорного моря, потопає у зелені дерев і квітів, має гарно облаштовану територію.
“Чисте морське повітря, є можливість проводити оздоровчі процедури, це улюблене місце наших жителів. Як кажуть батьки дітей, це маленький рай. Але не вистачає тільки янгольських дитячих голосів”, – розповідає Ірина Фіщук, завідуюча дитячого садка.
Завідуюча дитячого садка Ірина Фіщук. Фото: Оксана Піднебесна
Процес відбудови дошкільного закладу стартував восени 2023 року. Компанію-підрядника міжнародні партнери з ПРООН знайшли самостійно, без участі місцевої ради.
Відновлення пошкоджених стін почали з фасадного боку моря, розповідає пані Ірина: “бо це був листопад місяць, тому працювали дуже швидко, щоб увійти в зиму без дощів та снігу”.
Тому перше, що зробили – утеплили стіни сучасною 100-міліметровою базальтовою мінеральною плитою. Проте в процесі роботи виявили, що в передній частині дитсадка, в галереї, була підвищена вологість через постійні протікання покрівлі. Тому вирішили і цю проблему, хоча від початку до проекту заміна даху не входила.
“Зробили нові розрахунки, вирішили утеплювати весь дитячий садок. На сьогодні це дуже добре, ми це відчуваємо, тому що взимку тепліше стало в приміщенні, в умовах відсутності опалення. А от зараз, влітку, в нас дуже прохолодно і це теж дуже добре, тому що діти коли будуть в садочку, в літній час не було надто спекотно”, – ділиться завідуюча закладу Ірина Фіщук.
Зовнішнє утеплення Затоківського дитячого садка. Фото: Ірина Фіщук
Власне, завдяки зміни проекту з відновлення і збільшенню фінансуванню зріс увесь обсяг робіт: замінили 48 вікон замість 32, і шість дверей замість трьох, та перекрили частину даху.
Усі роботи виконали досить швидко, впорались за два місяці.
“Мене завжди питають: чому жовтий колір (стін – Авт.)? Якщо ми зробимо зйомку з моря, блакитне небо і жовтий садочок – дуже гарно виглядає, це колір щастя, дитинства, колір свободи, дитячих голосів, це колір життя. Тому чекаємо, що скінчиться війна і дітки повернуться до нас”, – ділиться Ірина Фіщук, завідуюча дитячого садка “Золота рибка” в селищі Затока Кароліно-Бугазької селищної ради.
Проте дитячий садок вже четвертий рік не працює у звичайному режимі. Обстріли продовжуються, ворог продовжує бити по Затоці, руйнуючи інфраструктуру. Тому в закладі постійно чергує охоронець.
“І хоч після відновлення садка ми маємо змогу запустити повністю повноцінний процес, але ми знаходимося на березі моря і враховуючи безпекову ситуацію, так як немає укриття на території, ми не можемо сюди запросити діток, щоб вони знаходилися в садку”, – пояснює очільниця місцевого відділу освіти Олена Лобань.
Зараз заклад ще потребує внутрішнього ремонту: у дитячих спальнях та ігрових кімнатах складені меблі, іграшки, порожніє велика актова зала з мультимедійним обладнанням.
До початку повномасштабного вторгнення, розповідає завідуюча, вихователі проводили повноцінну підготовку до першого класу, одними з перших в Білгород-Дністровському районі запроваджували новітні методики НУШ.
Проте зараз тимчасово дітей можуть приймати тільки на території Затоківського ліцею, де виділили окремий клас дошкільнят. Щоправда, він працює неповний день: з 8 до 14 години та без харчування.
Тому потреба у відновленні повноцінної роботи дитсадка досить гостра для місцевих мешканців.
Представники ПРООН під час відновлення дитсадка. Фото: Ірина Фіщук
Як виглядає дитсадок після відновлення, можна побачити у ВІДЕО:
Нема укриття – нема дітей
Відновити прийом малят у дошкільному закладі заважає відсутність укриття: підвального приміщення тут не існувало від початку створення садка, бо не дозволяють високі грунтові води піщаної коси Чорного моря. Проте місцева влада прагне виправити ситуацію.
Проект будівництва нової споруди на території дитсадка ще 2 роки тому пройшов ухвалення, він завантажений на платформу DREAME і передбачає нове будівництво об’єкту з врахуванням потреб дітей з інвалідністю. Зокрема, йдеться, що проєкт передбачає одночасне перебування 110 дітей і 25 людей обслуговуючого персоналу.
Проте аби почати будівництво, необхідне рішення депутатів Кароліно-Бугазької ради про співфінансування громади в цьому проекті.
“Як відомо, держава відбудовує Україну в цілому і надає можливість брати участь у проектах на основі того, що 80 % покриває держав, 20% – 30% – це співфінансування місцевої влади. Ось за це співфінансування ми повинні проголосувати, винести рішення. Справа в тому, що очікуємо тільки підтримки депутатів сільської ради, які повинні проголосувати за цей проект і відповідно, тоді почнемо втілювати в життя”, – розповіла Олена Лобань.
Спальня в дитсадку “Золота рибка” в с. Затока. Фото: Оксана Піднебесна
Повна вартість будівництва укриття сягає 109 млн гривень і передбачає укриття з усіма вимогами доступності й безбар’єрності. Згідно з планом, діти зможуть потрапити до сховища спеціальним переходом з дитсадка, за допомогою сходів, тож не доведеться виходити на вулицю. А всередині прорахували широкі коридори, двері, вбиральні для осіб з інвалідністю.
“Запроектоване укриття загальною площею понад 700 метрів. Через складні геологічні умови, тому що грунтова вода дуже близько, воно буде десь на метр заглиблене, а у висоту два метри. Ігровий майданчик переноситься на дах укриття. Згідно проекту, передбачені ігрові кімнати, спальні, їдальня, вбиральні, душові кабінки. Система вентиляції, обогріву, кондиціювання повітря, усе це передбачено”, – показує територію Олександр Васильєв, керівник місцевого відділу ЖКГ.
До речі, це – світовий підхід, продовжує пан Олександр. Ділиться: минулого року побував в Іспанії, в містечку Калелья, де на даху школи облаштували… ціле футбольне поле.
“Я був дуже здивований, бо це цілий стадіон з футбольним полем, баскетбольним полем, досить великий розмір 80 метрів в довжину і 60 в ширину. Він огороджений з усіх боків, дітям там безпечно. Скоріш за все так збудовано через економію площі, бо Калелья – це курортне містечко де кожен каптик землі дуже цінується”, – розпові пан Олександр.
Схожий досвід прагнуть застосувати і в Затоці, де як з’ясувалось вже під час повномасштабного вторгнення, не виявилось жодного укриття, та й вільного місця для його встановлення не знайшлося. Тому єдине діюче сховище наразі облаштували в Затоківському ліцеї. А для дитячого садка обрахували проект “з нуля”.
Візуалізація комплексу дитячого садка після будівництва сховища. Фото: Олена Лобань
Некомандна робота в умовах війни
Між тим, для старту будівництва нової захисної споруди потрібно виділити кошти на співфінансування з місцевого бюджету Кароліно-Бугазької сільської ради. Загальна вартість об’єкту становить 109 млн гривень, тож мова йде про 20-30% участі, що означає як мінімум 20 мільйонів гривень, котрі необхідно виділити з місцевої скарбниці.
Як зазначають в громаді, їх можна було б “розбити” на 2-3 роки, тобто фінансувати будівництво поступово, приміром по 7-10 мільйонів на рік, проте депутати відмовляються погоджувати будь-які питання на сесіях, розповів Андрій Апанасенко, голова Кароліно-Бугазької сільської ради.
Як розповіла місцева громадська діячка Надія Дейнега, роботу громади можна назвати заблокованою через внутрішньополітичні перипетії: депутати Затоки і Кароліно-Бугазу тривалий час не можуть порозумітися щодо бачення розвитку громади. Так, представники Затоки вважають, що левову частку доходів у місцеву скарбницю приносить саме їх селище, але місцева рада, на їх думку, витрачає кошти в першу чергу для покращення життя в Кароліно-Бугазі. Тривалі суперечки призвели до протистояння всередині громади, блокування проведення сесій, численних судових позовів. Усе разом спричинило великі проблеми для всієї життєздатності громади: у людей почалися проблеми з водопостачанням, вивовозом сміття через несвоєчасні проплати з місцевого бюджету. Усе це відбуваєтьсяна фоні відкритої російської агресії, і страшних обстрілів саме цієї громади, яка потерпає від руйнувань з перших днів.
Так, з великими труднощами місцева влада виділяє кошти на бензин для своїх комунальників, зарплати їм теж часто затримують. Досі так і не вирішеним залишається питання дитячого харчування групи садка “Золота рибка”, яка зараз базується у школі.
“Садочок тому й не працює, бо немає бомбосховища. Але я думаю, якби це вирішити, в нас дітей було б набагато більше. В нас є прилеглі села Прибережне, Шабо, Салгани, звідки й раніше возили дітей сюди, бо дуже хороша освітня база, є гарні фахівці”, – ділиться завідуюча Ірина Фіщук.
На сьогодні, каже очільниця закладу, у закладі працевлаштовані 7 вихователів, які працюють по черзі та в дистанційному форматі, всього працевлаштовано 20 працівників.
Внутрішні приміщення дитсадка “Золота рибка” потребують ремонту. Фото: Оксана Піднебесна
Мрії про енергоефективність
Селище Затока – не просто улюблений курорт туристів, які відпочивали тут до початку великої війни. Це ще й особливий куточок Одещини, який має великі можливості для розвитку альтернативних енергозберігаючих технологій. Адже кількість сонячних днів більша ніж 250 на рік: берег Чорного моря робить піщану косу, на якій розміщений населений пункт, теплим з ранньої весни й до пізньої осені.
Тому від початку модернізації дитячого садка “Золота рибка” місцева влада прагнула використати можливості сонячної енергетики на повну, запропонувавши міжнародним спонсорам профінансувати заміну системи опалення всього закладу, перевівши її на заощадливі електрокотли. Сума вкладень потребувала 10 млн гривень, але цей проект не був підтриманий.
“Наших партнерів з ПРООН дуже цікавило, чи не пошкоджені мережі тепло-, водопостачання, електричне забезпечення. Під час обстрілу в нас, на щастя, все уціліло, труби на місці, але ми хотіли під час ремонту перейти на більш заощадливі технології, встановити теплові насоси, і під’єднати їх до сонячних панелей. Дотепер в цьому дитсадку працює звичайний “Бошівський” електрокотел, він потужний, на 60 Ватт, але витрати на нього йдуть величезні. Шкода, що цю ідею не підтримали”, – пояснює Олена Лобань.
Олена Олександрівна ділиться: Кароліно-Бугазька громада перша в районі перевела свої обидві школи на теплові насоси, які працюють за технологією “вода-повітря”. Це дає значну економію коштів з місцевого бюджету. Тому, враховуючи підтримку з боку Євросоюзу до освітніх закладів України, які працюють в умовах війни, сподівається на подальшу підтримку.
“Незважачи на те, що депутатський корпус не підтримує жодну нашу ініціативу, і не хоче з нами в тандемі працювати, прагну знайти нам партнерів і зробити кращі умови для дітей в нашій громаді. Тому мене нічого не зупнить, буду продовжувати шукати донорів, бо потреба в цьому нагальна”, – каже Олена Олександрівна.
“Це наша тема, – продовжує Олександр Васильєв. – Тут майже 400 квадратних метрів даху, можна встановити великі сонячні панелі. Якщо на виробництво 1 кіловат йде 5 кв метрів, то в нас вийде 20 кіловат; така електична станція зможе перекрити усі потреби дитячого садочка: освітлення, харчоблок, пральню тощо”.
До речі, досвід у запровадженні енергоефективних технологій тут вже мають. Ще до повномасштабного вторгнення в дитсадку встановили бойлер з новітнім обладнанням, де вода підігрівалась завдяки енергії сонця. Теплої води вистачало, щоб помити увесь посуд у харчоблоці.
Вхід до зимового саду на території Затоківського дитсадка. Фото: Оксана Піднебесна
В умовах воєнних викликів Затоківський дитсадок отримав фінансування на своє відновлення після завданих російських атак. Проте досі заклад не може приймати дітей, бо не має необхідного укриття для безпеки під час повітряних загроз. А тому усі важливі ініціативи, – пошук донорів, вкладені кошти у відбудву, – перекреслюються невмінням місцевої команди взаємодіяти й працювати конструктивно.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту “OD.нова: як Одещина долає сліди трагедій”, що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Агенція розвитку пониззя Дністра” у партнерстві з ГО “Cлово громад”, і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.
Авторка – Оксана Піднебесна, Марія Стрижевська
ВІДЕО – Оксана Піднебесна, Павло Єштокін