Що чекає на органи місцевого самоврядування після 26 жовтня, що говорить закон про подальше їх функціонування, які є варіанти розвитку подій та які проблеми на сьогодні наявні у громадах Одещини, розповідає Суспільне.
Процедура не деталізована
Як пояснює нардеп Віталій Безгін, на сьогодні в Конституції України умови продовження повноважень в умовах воєнного стану щодо влади центрального рівня більш чітко прописані, ніж по місцевому самоврядуванню.
“Там у статті 141 сказано про термін 5 років. Але водночас процедура не деталізована, що залишає люфт часу. Я взагалі не бачу жодних проблем, які стосуються рад місцевого рівня: селищних, міських і районних, тому що для них це були перші вибори. В обласних радах трошки складніше, але я теж вважаю, що має діяти принцип безперервності влади, а воєнний стан не передбачає проведення виборів. Така колізія в законодавстві не перша і не остання, яка виникає в нас від початку повномасштабної війни”.
За словами Безгіна, передумов для проведення виборів в Україні немає.
“Станом на зараз усе йде до того, що в останню неділю жовтня строкових місцевих виборів не буде. Але завжди є якийсь відсоток на те, що все якось зміниться – це завершення війни. Тому місцеві вибори можливі у разі завершення воєнного стану”.
У порушенні питання легітимності місцевого самоврядування нардеп бачить політичне підґрунтя.
“Це чисто внутрішня політична гра, це листівки, якісь розсилки, які робила партія «УДАР». І сумно, що деякі наші внутрішні політики ставляють свою персональну політичну амбіцію вище за якусь єдність, тому що насправді це грає на руку росіянам: знову якісь тут чвари (розводити, – ред.), знову порушувати питання нелегітимності”.
Додамо, що на офіційному сайті політичної партії “УДАР” йдеться про те, що вони запропонували законопроєкт, який має зберегти та зафіксувати безперервність повноважень місцевих рад і голів громад, а також чітко розмежувати повноваження місцевого самоврядування та військових адміністрацій для запобігання дублювань.
Чи є ризики після 26 жовтня введення в громадах військових адміністрацій, Безгін відповів таке:
“У цьому питанні немає ніякої прив’язки до конкретної дати. Станом на зараз і в будь-який інший день воєнного стану — це повноваження президента, якщо ставка йому дасть доповідь, що десь необхідно впроваджувати військові адміністрації, то я не думаю, що будуть якісь проблеми з його указом з цього приводу. І тут нема різниці — це умовний Ужгород чи північ Чернігівщини. Але питання в тому, що ми системно використовуємо військову адміністрацію у двох варіантах. Один – це коли вона впроваджується в зоні активних бойових дій, і тоді вона повністю на себе перебирає всі самоврядні повноваження. Другий – це коли з тих чи інших причин є недієздатність місцевої влади чи питання підвищеного ризику. І тут коли впроваджується військова адміністрація, вона на себе не перебирає самоврядні повноваження”.
Що кажуть в Асоціації міст України
Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан у коментарі Суспільному зазначив, що законодавство пов’язує припинення повноважень депутатів місцевих рад та голів громад не із закінченням п’ятирічного строку їхніх повноважень, а зі вступом на посади їхніх наступників після проведення чергових місцевих виборів.
“Строк п’ять років визначено для ВР, яка повинна відповідно до Конституції України призначити чергові місцеві вибори. Саме по собі закінчення пʼятирічного строку не передбачає завершення повноважень чи автоматичні вибори, а є підставою для відповідного рішення Верховної Ради України. Тобто після закінчення п’ятирічного строку депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови продовжують здійснювати свої повноваження”.
На сьогодні, за словами Олександра Слобожана, представників громад турбує збереження місцевого самоврядування й можливості жителів брати участь в управлінні громадами.
“Однак ризиком для місцевого самоврядування є не завершення пʼятирічного строку, а складання повноважень депутатами місцевих рад через заборону виїзду за кордон урядовою постановою №69, відсутність кворуму на засіданнях через мобілізацію депутатів місцевих рад, введення військових адміністрацій паралельно з чинними місцевими радами. Відповідно, ризики є, адже військові адміністрації є гілкою центральної влади й не можуть бути альтернативою місцевому самоврядуванню”.
Легітимність треба підсилити
Конституція України, закони про місцеве самоврядування, про статус депутатів місцевих рад та закон про правовий режим воєнного стану. Всі ці документи так чи інакше окреслюють діяльність органів місцевого самоврядування після закінчення п’ятирічного терміну їхніх повноважень, розповів Суспільному радник з правових питань Громадянської мережі “ОПОРА” Павло Романюк.
“Якщо ми беремо частину 4 статті 83 Конституції України, то по парламенту все чітко і зрозуміло виписано, що і вибори мають бути після завершення воєнного стану, і повноваження продовжуються до формування наступного скликання Верховної Ради. Але такої норми, до речі, ні по президенту, ні по органах місцевого самоврядування немає”.
Однак безперервність повноважень очільників громад закріплена в законі про місцеве самоврядування.
“Там чітко зазначено, що він продовжує виконувати свої повноваження, допоки не виберуть наступного голову. Щодо місцевих рад, там ситуація трішки цікавіша. Бо безпосередньо щодо місцевої ради, що вона виконує свої повноваження за результатами чергових місцевих виборів до формування наступного скликання ради, немає”.
Але, пояснює Романюк, безперервність роботи рад опосередковано трактує інший закон.
“Я роблю такий висновок щодо місцевих рад, виходячи з закону про статус депутатів місцевих рад. От, там зазначено, що депутати виконують свої повноваження, поки не буде сформована місцева рада наступного скликання. Тобто ми можемо говорити, що ця безперервність, вона так чи інакше, але окреслена”.
Тому навіть після 26 жовтня, за словами Романюка, сумнівів у легітимності органів місцевого самоврядування немає. Проблема полягає в тому, що для різних органів влади норми прописані в різних законодавчих документах та крім цього використовуються ще й різні законодавчі конструкції та формулювання.
“І Конституція, і законодавство про місцеве самоврядування і статус депутатів місцевих рад, воно так чи інакше, якщо навіть не прямо, говорить про принцип безперервності влади. Він як би червоною лінією проходить крізь чинне законодавство”.
Тому, за словами правника, на сьогодні необхідне чітке правове регулювання цих питань стосовно органів місцевого самоврядування.
“Вони є юридично легітимні та будуть юридично легітимними після 26 жовтня”.
Як саме цю легітимність можна підсилити, Павло Романюк називає такі шляхи:
- Перший – це звернення до Конституційного Суду для отримання офіційного тлумачення норм Конституції щодо повноваження органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану.
“Це, як на мене, найсильніший крок, який би зняв всі питання раз і назавжди. Звернутися можуть народні депутати, президент та інші уповноважені субʼєкти”.
- Другий шлях – це законодавчі рішення.
“Як на мене, такі зміни до закону рано чи пізно будуть необхідними. Це системне рішення. З приводу ініціатив посилити законодавство, уточнити його – це крок раціональний, хоча з іншого боку він і не є вкрай необхідним. Тобто без нього органи місцевого самоврядування не стануть нелегітимними. Але це покращить їхнє становище”.
- Третій шлях – це ухвалення постанови Верховної Ради, яка підтвердила б безперервність повноважень.
“Але це слабші інструменти. Постанова може зняти швидку політичну напругу, але, знову ж таки, це тимчасовий захід. Ініціювання змін до законодавства – це політичне рішення, яке теж може викликати сумніви легітимності”.
Якщо ж говорити про вибори та ймовірність їх проведення восени, то, за словами правника, на сьогодні таких умов у країні немає.
“Закон про продовження воєнного стану чітко забороняє проведення будь-яких виборів”.
Другий момент у питанні виборів, каже Романюк, – це Виборчий кодекс, який на такі випадки передбачає також певний алгоритм дій.
“Коли розпочався воєнний стан, були зупинені всі виборчі процеси, і нові не можуть розпочатися. І по таймлайну на сьогодні, для того, щоб вибори відбулися, не пізніше 28 липня мали б бути призначені чергові місцеві вибори. Але воєнний стан наразі затверджений до 7 серпня. І зрозуміло, що вже до 28 липня, якщо не станеться дива і воєнний стан не буде скасований, то призначити такі вибори буде неможливо”.
Серед ризиків, які може спричинити тривалий воєнний стан та неможливість провести вибори, правник називає такі:
- Поступова втрата функціональності ради через неможливість заміщувати депутатів, які вибувають. Оскільки це може призвести до зменшення чисельності ради до такої кількості, що паралізує її роботу та унеможливить ухвалення важливих для життя громади рішення.
“У громадах до 10 тисяч виборців у нас ради формувалися за мажоритарною системою у багатомандатних виборчих округах, тобто там не було партійних списків. І щоб доформувати склад ради, треба проводити проміжні вибори, а їх провести неможливо. Тобто у громадах 10 тисяч взагалі не може бути заміщення депутатів, а у громадах від 10 тисяч там може бути заміщення по партійному списку. Але і тут лавка запасних зменшується, і рано чи пізно вона просто закінчиться”.
- Рада може стати неповноважною, і тому відбудеться створення військової адміністрації.
“Військова адміністрація – це орган виконавчої влади, підпорядкований по суті президентській вертикалі. Таким чином неможливість провести вибори опосередковано призводить до заміни обраного органу на призначений, посилюючи централізацію”.
- Дефіцит легітимності. Чим довше ради працюють понад свій п’ятирічний термін, тим більше виникатиме питань щодо їхньої демократичної легітимності.
“Це може стати інструментом політичного тиску як всередині країни, так і, можливо, ззовні”.
Джерело – Суспільне