Безпека, блекаути, недовіра до влади: в Одесі презентували результати дослідження з оцінки ризиків

Модератором виступив співзасновник Національної платформи, політолог Олег Саакян (Олег Саакян). Захід відкрив міський голова Одеси Геннадій Труханов, який розповів про гуманітарну стійкість Одеси. Він наголосив на тому, що сьогодні місто стикається з особливими викликами, пов’язаними з війною та повоєнним синдромом і намагається їх вирішувати.

Співзасновник Національної платформи Володимир Лупацій презентував результати дослідження з оцінки ризиків в Одеській області. Він зазначив, що “стійкість базується на трьох метафорах – опірності, адаптації та здатності відновлюватися після кризи”. При цьому суспільна стійкість є інтегральним поняттям й містить п’ять вимірів: соціальну згуртованість, людську безпеку, інфраструктуру життєзабезпечення, безперервність управління та залучення громадян, а також інформаційну стійкість.

В опитуванні взяли участь 100 експертів, які оцінювали впливовість та вірогідність настання 60 ризиків, поділених на 19 категорій. Результати по Одеській області свідчать, що у “червоній зоні” сконцентровані 26 ризиків із 60. Цей показник нижчий за середній по п’яти областям, який дорівнює 34.

Дослідження продемонструвало, які десять ризиків є найзначнішими для Одеського регіону. До них відносяться зростання кількості людей у складних життєвих обставинах, зниження довіри до парламенту України, загроза багатоденного блекауту, зниження довіри до Президента України, відтік капіталу, невідповідність інфраструктури цивільного захисту викликам і потребам, вплив корупції на безпеку та обороноздатність, недовіра до діяльності уряду України, порушення централізованого теплопостачання та безпека освітнього процесу.

Окремо Володимир Лупацій наголосив на важливості підтримувати інформаційну стійкість в умовах, коли деякі регіони перебувають у “інформаційній окупації” й майже всі без виключення зазнають інформаційних маніпуляцій.

За словами експерта, стійкість робиться на регіональному, локальному рівні, а не в Кабміні. У свою чергу, вчасна оцінка ризиків сприяє міжсекторальній співпраці: усі агенти стійкості мають змогу “звірити годинники”.

Голова Одеської районної ради Віталій Барвіненко порушив питання дисбалансу між правами місцевого самоврядування, які були у нього до повномасштабної війни, та теперішнього співіснування органів місцевого самоврядування з військовими адміністраціями. Якщо останні “у разі об’єктивної необхідності” можуть підпорядковувати ОМС, то хто визначає цю “необхідність”? Особливо, якщо йдеться про умовно тилові регіони, наприклад, Чернівці.

Наступна частина обговорення була присвячена проблемам ідентичності, мови та конфесій у регіональному контексті.

Довіра між громадянським суспільством і владою – не розкіш, а базова потреба. Якщо є довіра, буде й все інше. Так вважає Лариса Шегида, голова ГО “Центр соціального партнерства” (м. Южне). Для відновлення довіри потрібна ефективна комунікація. Зокрема, це наочно демонструє рівень довіри до місцевої влади – він коливається саме в залежності від якості комунікації.

Співзасновниця Національної платформи Юлія Тищенко погодилася, що без довіри не буде співпраці й, відповідно, адекватного реагування на кризові ситуації. Також експертка зазначила, що регіональна ідентичність не створює ризики, якщо існують спільні загальнонаціональні цінності та правила, які поділяють жителі регіону.

Натомість наш ворог системно створює потенціальні розколи через соціальні мережі. Отже, потрібно ігнорувати відповідні наративи, щоб не втратити згуртованість.

Продовживши тему про регіональну ідентичність, заступник директора Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської ОДА Ярослава Різникова наголосила на особливостях Одеської області, яка є однією з найбільш поліетнічних.

“Це “етноконтактний” регіон України. Саме увага до культурної складової допомагає використати поліетнічність для культурної синергії. Зазначила пані Ярослава і про важливу діяльність національних спільнот задля сталості України, підтримки інформаційної стійкості в умовах війни, деколонізації, актуалізації контактів з їх історичними батьківщинами, які підтримують Україну та розвиток певних спільнот і громад в Одеській області.

Якою є роль місцевої влади у формуванні довіри? Про це йшлося у виступі Юрія Ямкового, заступника Одеського регіонального відділення Асоціації міст України. Вдалим прикладом є реформа децентралізації, адже громадян ледь не вперше з часів незалежності запитали, як вони хочуть жити та в якому форматі об’єднуватися.

Публічні консультації та обговорення, що супроводжували децентралізацію, не були формальними, а довіра до органів місцевого самоврядування стала чинником стійкості на локальному рівні. Юрій Ямковой переконаний, що повоєнна відбудова теж визначальним чином залежатиме від самоврядності.

Заступниця Одеського міського голови Ганна Позднякова розповіла, як міська влада вирішує питання розподіленої електрогенерації. Завдяки партнерам вдалося досягти угоди про постачання десяти великих когенераційних машин. Але самий процес – доволі тривалий. Бо спочатку потрібно розробити проєкт, потім знайти донорів, провести тендер й замовити обладнання, виробництво якого є індивідуальним, а потужності іноземних виробників – перевантажені.

Розподілена генерація обслуговуватиме тільки критичну інфраструктуру, але це гарантує, що в будинках одеситів буде тепло. Додатковий ефект – підвищення надійності зв’язку.

“Ми повинні зберегти здатність органів місцевого самоврядування забезпечувати стійкість”, – на цьому наголосив Олександр Остапенко, кандидат військових наук, доцент, екс-уповноважений з прав людини в південних областях України. Він згадав, як на початку повномасштабної війни державу врятувала самоорганізація та самооборона населення.

Посилення центральної влади через інститут військових адміністрацій не повинно позбавляти повноважень місцеве самоврядування. Також слід звернути увагу на те, що навіть за наявності спроможності деякі громади не мають належних матеріальних ресурсів для облаштування безпекової інфраструктури.

Ольга Леонтьєва – лідерка Мережі з громадської безпеки та згуртованості ПРООН, голова ГО “Мелітопольська волонтерська група “Патріот”, говорила про практичні результати діалогу і співпраці. Зокрема, інструментом стійкості є робочі групи з представників влади, громадськості, поліції, ДСНС, а їх зустрічі перетворилися на діалогові майданчики для міжсекторальної взаємодії.

На жаль, місцева влада має обмежений вплив на інфраструктуру, адже інфраструктурні об’єкти мають різну форму власності, підкреслив Сергій Саханенко, професор, голова Всеукраїнської асоціації присяжних, доктор наук з державного управління. За його словами, стійкість – це насамперед система, об’єднані дії. Співробітництво територіальних громад дозволяє вирішити багато питань, але цей ресурс досі використовується не дуже ефективно.

Остання панель дискусії була присвячена міжсекторальній співпраці. Найбільшим ризиком у розв’язанні комплексних проблем є роз’єднаність. Отже, ключове завдання – співпраця тих, хто працює за єдиним напрямком. Так вважає Андрій Крупник, директор ГО “Одеський інститут соціальних технологій” (Одеський інститут соціальних технологій – ОІСТ), експерт UPLAN.

Експерт назвав інструменти подібної співпраці. Це комунікація, відкритість і прозорість, статути, регламенти, публічні консультації для налагодження взаємодії, спільне навчання та проєктна діяльність, розвиток різних форм самоорганізації населення, консультативно-дорадчі органи – зокрема, ради ветеранів, ВПО, підприємців, молоді.

Громадські ради є дієвим інструментом залучення мешканців до прийняття рішень, погодилася Наталія Білак, радниця голови Одеської районної ради, адвокатка та засновниця Благодійного фонду “Благодійний рух “Юкрейн”. Правниця вважає помилковим введення Кабміном заборони на створення нових громадських рад в умовах воєнного стану. Старі ради не завжди можуть діяти повноцінно, бо хтось покинув регіон або країну, хтось став колаборантом, а хтось просто більше не має наснаги займатися громадською роботою.

Регіональна координаторка Національної платформи в Одеській області Тамара Астахова нагадала про деякі висновки експертного обговорення ризиків. Серед них – ризик згортання децентралізації. Цьому можливо протиставити політичну адвокацію збереження самоврядності.

Вразливість інфраструктури і системи цивільного захисту можливо зменшити, розробивши типові протоколи реагування та комунікації в умовах кризи. Зменшити інформаційну вразливість і соціальну напругу допоможе запуск фасилітованих діалогів”, – зазначила експертка.

Тамара Астахова переконана: ніхто не може бути стійким самотужки. Треба втілювати стійкість в управління, використовуючи місцевий інтелектуальний ресурс.