У селі Гвоздавка Друга на Одещині рибалки-ентузіасти взяли на себе відповідальність за порятунок річки Кодими. Вони організували збір коштів на закупівлю мальків промислових видів риб та створили громадську організацію для захисту водойми від браконьєрів.
Десять тонн риби щороку – для здоров’я річки
Кодима — ріка дитинства для жителів надкодимських сіл. Старожили пам’ятають, як на станції Заплази у великих плетених кошиках продавали раків. І сподіваються, що їх також будуть розводити у промислових масштабах.
На території Заплазького водосховища підприємство “Синергія-Е” системно займається відновленням рибних ресурсів. За спеціальною ліцензією на ведення рибного господарства, компанія щоосені поповнює біоресурси річки молодняком промислових риб.
Мальків для зариблення привозять з рибних господарств Вінницької області.
Щорічно у водойму випускають приблизно десять тонн молодих особин товстолобика, білого амура та коропа. Ці обсяги визначені науковцями інституту рибного господарства як оптимальні для екосистеми.
За словами рибовода Сергія Поперечного, під час промислового вилову трапляються справжні велетні – траплялися товстолобики вагою до 40 кілограмів.
Рибовод Сергій Поперечний
Товстолобик – природний санітар водойми
Особливу роль у покращенні стану води відіграє товстолобик. Ця риба природним шляхом очищує водойму, запобігаючи надмірному розмноженню синьо-зелених водоростей. Це особливо важливо навесні, коли існує ризик замору риби через нестачу кисню у воді.
Півтори тонни мальків – щоб відродити Кодиму
Значний внесок у відродження Кодими роблять місцеві рибалки-любителі з Гвоздавки, Ясенового та Зеленогірського. У 2016 році троє ентузіастів – Михайло Єпур, Дмитро Діденкул та Василь Шлікар – об’єднали зусилля півсотні однодумців для масштабного проєкту з відновлення річкової фауни.
Спільними зусиллями вони зібрали 60 тисяч гривень та придбали півтори тонни мальків у риборозпліднику Чечельницького району на Вінниччині. Перед запуском молодняка активісти провели ретельну перевірку 85-гектарної акваторії річки між Гвоздавкою та Ясеновим, вилучивши чимало браконьєрських знарядь лову.
Для системного захисту водойми ентузіасти створили громадську організацію рибалок-любителів та загін самооборони. Їхня діяльність спрямована не лише на боротьбу з браконьєрством, але й на очищення прибережної зони від сміття.
Місцева влада Зеленогірської громади високо оцінює зусилля активістів. До їхньої появи зариблення Кодими не проводилося понад 35 років – з часів існування колгоспів. Сьогодні відроджена річка не лише тішить місцевих жителів, але й допомагає підтримувати захисників України – підприємці передають рибу для виготовлення консервів для ЗСУ.
Завдяки поєднанню раціонального господарювання та природоохоронних заходів Кодима поступово повертає свою колишню славу. Це яскравий приклад того, як спільні зусилля бізнесу та громади можуть сприяти не лише екологічному відродженню, але й розвитку всього регіону.
До слова, Заплазьке водосховище використовується як рекреаційна зона. Тут є громадський пляж та бази відпочинку, де оздоровлюються багато людей з навколишніх сіл та всієї України.
Автор – Юрій Федорчук