На заході побувала СИЛА ГРОМАД.
Молодший сержант Роман Драгуш загинув 13 листопада 2023 року поблизу с. Діброва Сєверодонецького району на Луганщині, коли армія РФ завдала артилерійського удару по позиціях українських бійців. Чоловік отримав порання, несумісне з життям. Йому було 40 років.
“Роман був справжнім героєм, відданим своїй країні та побратимам. Його мужність, відвага та самопожертва завжди будуть для нас прикладом. Він виконав свій обов’язок з честю, і ми завжди будемо пам’ятати його як відважного захисника нашої Батьківщини”, — повідомили в 11 бригаді імені Михайла Грушевського Національної гвардії України.
Почесну відзнаку військові Національної гвардії вручили синові загиблого воїна – Євгену.
Рідні загиблого розповідають: Роман пішов на війну добровольцем з перших днів російського вторгнення.
“Чесно скажу, як будь-яка мама, я була проти, щоб він йшов воювати. Але Рома був непереборний, він казав, якщо ми не станемо туди, то вони прийдуть до нас. Тоді саме почалися розслідування щодо злочинів в Бучі, його було не переконати”, – зі сльозами каже мати Романа Світлана.
Спершу Роман служив в місцевій теробороні, але, розповідає жінка, постійно просив, щоб його записали до підрозділу “Азов”.
“І в травні 2023 року він приходить такий щасливий і каже, мама, мене взяли в Азов. І ціле літо, перш ніж поїхати на схід, він старався привести дома все до ладу, ремонтував будинок для сім’ї, казав, нічого не чіпай тут, я повернуся, все дороблю. Я завжди його буду чекати…”, – плаче жінка.
Романа Драгоша знали дуже багато акерманців. Згадують, що він був завжди з посмішкою, брався за будь-яку роботу, любив свою сім’ю і не втрачав віри в Україну.
У перший день війни він відправив за кордон дружину з дітьми, а сам повернувся захищати країну. Меншій донечці на той час було 7 місяців, розповідає дружина Героя.
“В нас лишилось двоє дітей, дуже схожі на батька, мене це дуже тішить. Вони взяли від батька найкраще, риси характеру. Син більше пам’ятає, донька майже не знає батька. В нас тато був з дуже гарним почуттям гумору, і в нас є дуже багато спогадів, де ми їздили, як ми проводили час, як ми жартували і це дуже гріє душу. Час поки не лікує, тільки вчить нас жити з цим, – розповідає дружина Героя пані Людмила. – Я коли спілкувалась з ним, мені завжди здавалось, що він своєю широкою груддю може захистити всю країну. Він з нами, він завжди з нами”.
ВІДЕО від СИЛИ ГРОМАД:
Авторка – Оксана Піднебесна